12–13 січня 2018 р. пройшов перший тур виборів президента Чеської Республіки, який обирається на п’ятирічний строк. Оскільки жоден з дев’яти кандидатів не отримав абсолютної більшості голосів, 26–27 січня відбудеться другий тур виборів. Найбільшу кількість голосів (майже два мільйони, або 38,6 %) отримав чинний президент країни Мілош Земан (1944 р. нар.), його противником у другому турі стане людина без політичного досвіду – професор хімії та колишній голова Академії наук ЧР Їржі Драгош (1949 р. нар.), який отримав 1 369 601 голос (26,6 %). За даними соціологічних досліджень, типовими виборцями Земана є люди старші 60 років з початковою або середньою освітою, що мешкають у населених пунктах з населенням до п’яти тисяч людей. Драгоша, навпаки, підтримують переважно мешканці великих міст з вищою освітою.
Мілош Земан
Їржі Драгош
Президент Земан відомий як один з найбільш проросійських президентів Європи. Повторюючи тези російської пропаганди, воєнні дії на сході України послідовно називає “громадянською війною” та відкидає будь-яку причетність Росії, не змінивши думки навіть після публікації численних доказів протилежного. Особливо запам’ятався його виступ у Парламентській асамблеї Ради Європи в жовтні 2017 р., коли він назвав анексію Криму Росією “завершеною справою” та запропонував виплатити Україні компенсацію.
З програмами, близькими до Драгоша, балотувалися також колишній дипломат та співпрацівник Вацлава Гавела Павел Фішер, який набрав 10,2 % голосів виборців, підприємець та поет-пісенник Міхал Горачек (9,2 %), лікар-дослідник Марек Гілшер (8,8 %) та колишній прем’єр-міністр від Громадянської демократичної партії (ODS) Мірек Тополанек (4,3 %). Усіх згаданих кандидатів-конкурентів чинного глави держави об’єднувала незгода з його проросійською та прокитайською політикою, а також демонстративною зневагою до демократичних цінностей та нехтуванням Конституцією, бажання підвищити політичну культуру та змінити на краще стан суспільства, практично розділеного на два ворогуючі табори. Усі вищезгадані конкуренти Земана ще до виборів об’єдналися в єдиний демократичний блок та заздалегідь декларували свою підтримку тому з них, що вийде в другий тур разом із Земаном. Цю підтримку підтвердили і після оголошення результатів першого туру, закликавши своїх виборців у другому турі голосувати за Драгоша. Горачек та Гілшер навіть виявили бажання брати активну участь у його передвиборчій кампанії.
Здавалося б, з математичної точки зору перемога Драгоша в другому турі не підлягає сумнівам. Проте виборча математика є набагато складнішою. Як показують опитування, далеко не всі виборці кандидатів, що не пройшли в другий тур, воліють керуватися їхнім закликом. Зокрема, близько 1/5 виборців Тополанека, 11–13 % Гілшера, 7–9 % Фішера та Горачека в другому турі має намір голосувати за Земана, ще від 3 до 5 відсотків коливається «скоріше» на користь Земана. На думку соціологів, Драгош у другому турі гарантовано отримає голоси 900 тисяч виборців інших кандидатів, а Земан – 180 тисяч. Якщо підрахувати, загальний стан, скоріше, на користь Драгоша, проте з дуже незначною перевагою, порядку 1–2 відсотків (тобто з різницею 60–100 тисяч голосів). Це означає, що вирішальними стануть голоси тих виборців, які досі не визначилися, а також тих, що в першому турі не голосували.
Андрей Бабіш
Томіо Окамура
Лелече гніздо
Цьогорічні вибори в Чехії сприймаються як найважливіші, як мінімум, за останні 25 років. На обстановку в суспільстві справили суттєвий вплив результати парламентських виборів у жовтні 2017 р., коли вперше після «оксамитової революції» 1989 р. більшість отримали несистемні та недемократичні партії. Зокрема, майже 30 % голосів набрав «Рух ANO» – де факто приватна партія мільярдера Андрея Бабіша – словака за походженням, який скупив не тільки низку промислових підприємств, але також провідних ЗМІ, що дозволяє йому справляти значний вплив на формування громадської думки, і побудував виборчу кампанію на гаслах боротьби з корупцією та розкраданням державного майна, в яких звинувачує традиційні партії “старої системи”. Майже 11 % голосів отримав новостворений прокремлівський рух «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури, який привабив виборців популістською антиімігрантською та антиісламською риторикою, а також обіцянкою уможливити референдуми з будь-яких питань, – зокрема, про вихід з ЄС та НАТО. 7,7 % отримали комуністи (хоча це й найгірший виборчий результат чеської компартії за весь час її існування). У результаті демократичні партії (загалом 6) опинилися в меншості (85 депутатів з 200). Голова (точніше – директор) партії-фірми ANO торік став підслідним у кримінальній справі за фактом розкрадання європейської дотації в розмірі 50 млн. чеських крон (приблизно 2,5 млн. доларів) – дотація призначалася для малих та середніх підприємств, і для її отримання, за даними слідства, з належної Бабішу фірми Agrofert було штучно виокремлено мале підприємство Čapí hnízdo (Лелече гніздо), яка кількома роками пізніше приєднано назад. Парламент у попередньому складі проголосував за позбавлення Бабіша недоторканості, проте після переобрання депутатом у жовтні 2017 р. він отримав недоторканість знову. Попри наявність у Бабіша статусу обвинувачуваного в кримінальній справі, президент Земан не тільки доручив йому формування уряду (навіть без гарантії підтримки інших парламентських партій та забезпечення більшості), але також заздалегідь анонсував карт-бланш для Бабіша на другу спробу формування уряду в разі неотримання довіри його першим урядом – що хоч Конституцією формально не виключається, проте суперечить багаторічним конституційним традиціям (за чеською Конституцією, перші дві спроби формування уряду відбуваються за дорученням президента, а третя – голови парламенту; причому на останній пост обрано знову ж таки представника переможного Руху ANO Радека Вондрачека).
Читайте також: Чеські вибори в полоні дезінформації. Настав час замітати сліди?
Таким чином, прогресивна чеська громадськість вважає нинішні президентські вибори дуже важливими, вбачаючи в обранні демократичного та проєвропейського президента останній шанс запобігти скочуванню країни до авторитаризму або принаймні цей процес загальмувати, – зокрема, не дозволити створення олігархічно-коричнево-червоної коаліції.
Варто відзначити, що чеська спецслужба BIS вже протягом останніх двох років повідомляла про небезпечну концентрацію російської резидентури в країні (президент Земан її висновки відкидав як начебто безпідставні). А кандидат у президенти Їржі Драгош у листопаді 2017 р. звернувся до прем’єр-міністра Богуслава Соботки (строк повноважень уряду якого закінчувався), висловивши побоювання з приводу того, що Кремль може втручатися в процес чеських президентських виборів, та вимагаючи від нього вжити заходів.
Виборча «некампанія» Земана
Один з агітаційних банерів Мілоша Земана, замовлених його “друзями та прихильниками”
Чинний президент Мілош Земан ще задовго до виборів заявляв, що ніякої передвиборчої кампанії не поведе, – мовляв, виборці оцінять його за результатами його п’ятирічної роботи. Довго відмовлявся навіть відвідувати передвиборчі дебати (раптово змінивши думку вже після першого туру виборів). Проте де факто така кампанія відбувається. Вся країна рясніє банерами та плакатами з портретом усміхненого Земана та текстом «ЗЕМАН ЗНОВУ 2018». Якщо для фінансування кампаній решти кандидатів слугують «прозорі» рахунки, де кожен може з’ясувати, хто жертвує, які суми та на що вони витрачаються, джерела фінансування «некампанії» Земана (як її влучно охрестили в соцмережах) залишаються таємницею. Перелік осіб, що надали безкоштовну негрошову допомогу на «некампанію», опубліковано в останній день строку, встановленого Законом «Про вибори президента Республіки», – 8 січня 2018 р.
Перелік осіб, що пожертвували негрошові внески на виборчу кампанію Мілоша Земана
З документа випливає, що за грошовими оцінками наданої допомоги найбільша сума – понад 8 млн. чеських крон (400 тис. доларів) – припадає на організацію «Друзі Мілоша Земана» (Přátelé Miloše Zemana, z.s.). Пошукавши в Торговельному реєстрі, знаходимо в статуті організації наступні імена засновників:
- Вратіслав Минарш – канцлер Празького Кремля (тобто керівник апарату президента), майно якого оцінюється на суму порядку ста мільйонів крон та який ніколи не проходив перевірку на предмет безпеки, хоча така перевірка є умовою для призначення на посаду канцлера;
- Карел Срп – протеже Земана, пов’язаний з Компартією Чехословаччини та StB (чехословацький аналог КДБ);
- Мартін Неєдли – радник президента, до червня 2017 р. – директор чеської філії російської нафтової компанії «Лукойл», підприємець, що відмовляється розкрити джерело своїх доходів, та власник дипломатичного паспорта;
- Ян Велеба – голова Партії прав громадян (SPO), створеної в році 2009 Мілошем Земаном, колишній тракторист та нинішній сенатор.
Звідки взялися ці 8 мільйонів? З Торговельного реєстру очевидно, що з моменту утворення у 2014 р. організація «Друзі Мілоша Земана» не представила жодного річного звіту. Таким чином, джерело доходів організації невідоме.
Друге місце за розміром пожертвувань посів підприємець Ярослав Тршешняк, про якого видання Aktualne.cz пише: «За повідомленням з добре поінформованих джерел, близьких до апарату президента, Тршешняк виступав одним зі спонсорів президентських репрезентативних балів, і до близькості Земана його привела зацікавленість у масштабних інвестиціях на сході Росії». Що додати – з допомогою Земана бізнес у Росії напевно робити легше.
Мільйонні суми з’явилися й на «прозорому» рахунку Земана. Зокрема, два мільйони крон надіслав словацький підприємець російського походження Олексій Бєляєв.
Пропаганда в дії
Задовго до виборів у роботу включилися проросійські дезінформаційні сайти – Sputnik, Aeronet, Parlamentní listy тощо (словацький активіст Юрай Сматана нарахував загалом 44 чеські та словацькі сайти, що поширюють російську пропаганду). Всі, як один проштовхували Земана, представляючи його єдиним патріотом та противником міграції, а демократичних кандидатів – мультикультурними ісламофілами. Не цуралися витягувати (а якщо не вдавалося нічого знайти – вигадувати) компромат на противників Земана. На цьому етапі найбільше перепало Драгошу та Горачеку, які, по-перше, оголосили про свою кандидатуру задовго до виборів, а по-друге – опитування давали їм найвищі шанси пройти в другий тур. Варто було очікувати, що після оголошення результатів першого туру такої чорнухи з’явиться набагато більше. І точно: ще не встигли підрахувати результати – і пішло-поїхало.
Читайте також: Як «інформують» проросійські сайти в Чехії?
Однією з перших відзначилася відома активістка проросійської екстремістської сцени Нела Ліскова, що виступає “почесним консулом ДНР” у місті Острава, – за її заявою, “обрання Драгоша потягне за собою арешти патріотів, громадянську війну та навалу сотень тисяч мусульман”. На низці проросійських та жовтих сайтів протягом кількох днів встигла з’явитися інформація про те, що Драгош – масон, член Римського клубу (з боку чеських колег Кисельова це виявилося пострілом у власну спину – членом чеської філії цього клубу, на відміну від Драгоша, свого часу був саме Мілош Земан), колишній агент StB (тому, мовляв, його легко шантажувати, бо в Сороса є копія його ліквідованої особової справи). Автори фейків стверджують, що Драгош зумисно видалив згадки про всі ці факти у Вікіпедії. Крім того, його звинувачують у підтримці міграційних квот, бажанні вітати мусульман з розпростертими обіймами, підписанні заклику вчених, який вітає мігрантів, закидають, що його виборча кампанія оплачується з-за кордону. Аби цього не було мало, невідомою особою створено аккаунт на ім’я Драгоша в соцмережі Twitter, де від його імені поширюються різні фейки. Коротше кажучи – чеська версія «розіп’ятих хлопчиків» та «візитки Яроша» в усій красі.
Офіційні підтримувачі чинного президента недовго пасли задніх. Сьогодні, 18 січня, у кількох провідних чеських ЗМІ вийшло платне оголошення на замовлення вже згаданого товариства “Друзі Мілоша Земана” з текстом: “СТОП ІМІГРАНТАМ ТА ДРАГОШУ. ЦЯ КРАЇНА – НАША! ГОЛОСУЙТЕ ЗА ЗЕМАНА!” Слід віднзачити, що фотожабери в боргу не залишилися, повідомивши, що в редакції, напевно, переплутали фотографію, та опублікували виправлену версію з правильною фотографією.
Оголошення, замовлене “Друзями Мілоша Земана”
“Виправлена” версія оголошення
Який вплив це матиме на рішення виборців? Отримає Чехія в березні нового президента, чи главою держави й надалі залишатиметься старий та хворий агент Москви? Побачимо ввечері 27 січня.
Матеріал підготував Сватослав Щиголь спеціально для сайту InformNapalm.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0)
No Responses to “Президентські вибори в Чехії: надії на зміну та пропагандистська чорнуха”