Рух до членства в НАТО: інтеграція чи імітація?

Публікуємо аналітичну статтю про рух України до членства в НАТО. Статтю ексклюзивно підготували експерти Української стратегічної ініціативи (УСІ) спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm. Дослідники оцінили як виконувалася Річна національна програма під егідою комісії Україна-НАТО на 2019 рік.

26 травня Президент В. Зеленський підписав указ про Річну національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2020 рік. В зв’язку з цим доречно дати оцінку реалізації РНП за 2019 рік, проаналізувати, наскільки успішно реалізовувалася ця програма і наскільки ми наблизилися до членства в Північноатлантичному Альянсі.

Розділ І: ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

“Біла книга”

Тут особливого прориву непомітно. Що говорити, якщо досі не оприлюднено «Білу книгу» Міністерства оборони України за 2019 рік (примітка редакції — Біла книга України — щорічне видання Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Видається з 2005 року українською та англійською мовами). Не помітно підвищення ефективності антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони. Взагалі, не зрозуміло як буде МОУ проводити реформи у відповідному напрямку: проектний офіс реформ МО ліквідовано, та й він і так майже не діяв за часів Зеленського. Поки кволими виглядають рухи в напрямку зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель шляхом подальшого забезпечення їх прозорості і конкурентності – владний законопроект про державні оборонні закупівлі досі не прийнято в цілому (при цьому, він має низку критичних зауважень з боку західних партнерів України).

Боротьба з корупцією

За минулий рік Конституційним судом України було визнано неконституційними статті в ККУ щодо відповідальності за незаконне збагачення, що, в свою чергу, викликало негативну реакцію у західних партнерів України. Але Верховна Рада IX скликання прийняла закон про незаконне збагачення в новій редакції.

Виборче законодавство

Минулого року було нарешті ухвалено новий Виборчий кодекс, який в цілому відповідає очікуванням євроатлантичної спільноти. Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Венеціанська комісія досить схвально оцінили цей кодекс, звичайно, є певні побажання від західних партнерів, і поки що українська сторона веде постійний діалог з цього питання. Тим не менше викликають тривогу можливі зміни у виборчому законодавстві «під вибори в ОРДЛО», які просуває Голова Офісу Президента Андрій Єрмак.

Щодо системи державного управління, то тут Президентом окреслено напрямок на покращення електронного урядування («держава в смартфоні»), створення електронних реєстрів. Цьому може посприяти створене новою владою профільне міністерство. Також ефективно впроваджується курс «100 чемпіонів» для управлінців, за сприяння НАТО проводяться тренінги для різних професійних категорій населення.

Щодо децентралізації

В цьому напрямку є помітний регрес. Можна говорити про невиконання на даному етапі задач, окреслених РНП-2019. Наприклад, в задачі створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень ми бачимо навіть не просідання, а відступ від деяких завоювань реформи децентралізації. Місцеві громади скаржаться на «викачку» фінансів на потреби державного бюджету. Процес створення територіальних громад пригальмовано, хоча, наприклад, попередній уряд О.Гончарука намагався формувати пропозиції для реалізації поставлених цим пунктом цілей. Також викликає занепокоєння ідея команди президента закріпити децентралізацію в Конституції, хоча РНП-2019 цього не вимагала.

Свобода слова

Тут так само немає ніякого прогресу. На даному етапі щось виконується в напрямку налагодження мережі суспільного мовлення. Щодо інших пріоритетів – то лише негативні тенденції, особливо враховуючи перевірки каналів «Прямий», «Еспресо», опозиційно налаштованих до влади. Ця ціль РНП-2019 не виконана.

Судова система

Поки що владою зроблено багато, щоб ця ціль не була виконана. Адже реформа Верховного суду (її ще називають «портновською») суперечить принципам, прийнятним для євроатлантичної спільноти. Хоча є і позитивні моменти – наприклад, запрацював вищий антикорупційний суд.

Прокуратура

Західні партнери пов’язували реалізацію цієї задачі з попереднім складом прокуратури. Дійсно, були просування в плані реформування органів прокуратури, зокрема, прокуратура була позбавлена функції ведення слідства. Зі зміною команди в Офісі Генпрокурора реформування поставлено на паузу.

Стратегічна мета

Якщо загалом говорити про СТРАТЕГІЧНУ МЕТУ 1.4. Створення сучасної ринкової економіки, то її реалізація є, напевне, найгіршою серед усіх цілей, поставлених РНП-2019. І справа не лише в корегуванні економічної політики держави, спричиненої епідемією COVID-19.

Особливо треба зупинитися на СТРАТЕГІЧНІЙ МЕТІ 1.6. Забезпечення фундаментальних національних інтересів України.

Отже, ЦІЛЬ 1.6.1. Набуття членства в НАТО. В РНП-2019 щодо цього сказано наступне:

До кінця 2020 року планується:

забезпечення підготовки України до набуття членства в НАТО.

Перманентно відбувається.

отримання запрошення стосовно участі України у Плані дій щодо членства в НАТО;

Не виконано.

продовження політичного діалогу та розширення практичного співробітництва України з НАТО у сферах безпеки і оборони;

Періодично відбувається.

використання в повному обсязі механізмів співпраці між Україною та НАТО, передбачених Комплексним пакетом допомоги НАТО для України, Трастовими фондами НАТО, Платформою Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні, іншими програмами допомоги та взаємодії.

Загалом відбувається.

Пріоритетні завдання:

реалізація Закону України “Про національну безпеку України”;

Не виконано. Реформу СБУ не проведено. Не проголосовано за законопроект про розвідку, не виносився на голосування проект закону щодо парламентського нагляду за спецслужбами.

взаємодія з НАТО у процесі реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО, підвищення обороноздатності держави в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України;

Періодично відбувається. Хоча влада не дослухається до рекомендації НАТО, наприклад, поданий законопроект від влади стосовно реформи СБУ розкритикований західними партнерами і не містить ряду норм, на яких наголошували в Представництві НАТО в Україні.

підвищення ефективності діяльності української частини Платформи Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні;

Періодично відбувається.

вивчення досвіду держав – членів НАТО з питань протидії гібридній війні;

Періодично відбувається.

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань євроатлантичної інтеграції.

Оцінити рівень компетентності досить складно, бо з одного боку, діалог громадянського суспільства з органами влади явно бажає очікувати більшого, отже, громадянам важко судити про рівень компетентності чиновників у сфері євроатлантичної інтеграції, з іншого боку – ротація кадрів не дозволяє говорити, що прийшли люди з достатнім рівнем компетентності.

Ще один цікавий пункт: ЦІЛЬ 1.6.2. Набуття повноправного членства в Європейському Союзі. До кінця 2020 року планується:

забезпечення дальшої імплементації Угоди про асоціацію;
продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу “Східне партнерство”.

Пріоритетне завдання – підвищення рівня професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань європейської інтеграції.

Як і у випадку діалогу з НАТО – заходи відбуваються, але до логічного завершення ще дуже далеко. Так само важко судити про професійну компетентність чиновників – проколів українська сторона допускає багато на всіх рівнях.

Скажемо окремо й про ЦІЛЬ 1.6.3. Припинення збройної агресії Російської Федерації проти України політико-дипломатичними засобами та відновлення територіальної цілісності України. Тут в цілому сторони дотримуються тієї політики, що була до літа 2019 року, хоча окремі члени НАТО та й сам Київ іноді висловлюють позиції щодо недоречних поступок державі-агресору.

Розділ II: ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

Робота в напрямку оборони і безпеки ведеться з різними успіхами всіма профільними міністерства і службами, але негативним є той факт, що на законодавчому рівні нічого практично не було прийнято, за винятком «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби (№0906).

Також Генштаб і Міноборони потроху починають переходити на натівські стандарти управління (J-структуру). Було розділено посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генерального штабу, як того вимагається в НАТО.

В усьому іншому все досить сумно. Ми вже писали вище, що закон про національну безпеку досі не виконано. Не прийнято закон про парламентський нагляд за спеціальними службами, закони, які стосуються реформи СБУ, винесені на розгляд парламенту, не прийнято, навіть ті, які виносилися в сесійну залу парламенту мають купу зауважень збоку західних партнерів України, Представництва НАТО, КМЄС, посольств держав-членів Альянсу.

Так само не прийнято закон про розвідку, не прийнято закон про державні оборонні закупівлі. На розгляд комітетів не винесено жодного проекту закону, який реформує питання державної таємниці.

Натомість влада пропонує куп суперечливих проектів, які суперечать нормам і стандартам безпекового та оборонного секторів країн Альянсу. Наприклад, було запропоновано проект закону № 3105, який нав’язував Національній гвардії не властиві їй функції, дублював повноваження національної поліції і суперечив стандартам НАТО. Щоправда, цей проект парламент не підтримав.

Розділ III: РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

Економічні негаразди внесли корективи у виконання цього пункту. Планування та управління ресурсами поки далеке від євроатлантичних стандартів. З державним оборонним замовленням є суттєві проблеми (воно не сформовано, є заборгованості з виплатами з боку держави за попередні замовлення).

Розділ IV: ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

Питання захисту інформації та кібербезпеки постійно обговорюється на різних рівнях у профільних інституціях, процес є перманентним, але про його доведення до логічного кінця говорити поки зарано.

Розділ V: ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Порівняно з першою половиною 2019 року цей напрямок також трохи пригальмував. Якщо говорити про одну з цілей – вироблення ефективних правових механізмів забезпечення галузевого співробітництва між Україною та Північноатлантичним альянсом, то влада не була надто продуктивною в цій сфері. Окрім законодавчих ініціатив, про які вже йшла мова в даному тексті, можна назвати хіба що лише Постанову Кабміну «Про внесення зміни у додаток до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для сплати внесків України до бюджетів ООН, органів і спеціалізованих установ системи ООН, інших міжнародних організацій та конвенційних органів», УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №784/2019 «Питання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України», Заяву Верховної Ради України щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору та Розпорядження КМУ «Про здійснення добровільного внеску України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО)».

Висновки

Отже, як видно з наведених фактів, хоча й немає відкату до «позаблоковості» та «багатовекторності», просування до членства гальмується – можливо, штучно, можливо, через протидію окремих осів в оточенні Президента, або природно через недостатній рівень компетентності урядовців та парламентарів, хоча радше – й те, й інше. Риторики про необхідність вступу в НАТО з боку офіційних осіб стало в рази менше, порівняно з 2019 роком та попередніми роками. Наприклад, основна увага Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, судячи з аналізу повідомлень на їх офіційні Фейсбук-сторінці, приділяється питанню співпраці з ЄС, а питання НАТО дуже помітно відсунуто на другий план, і так само про це свідчать непоодинокі заяви провідних діячів команди Зеленського.

Одне можна сказати напевне: станом на кінець травня 2020 року РНП-2019 не виконана в повному обсязі. Схоже, що задачею РНП – 2020 буде наздоганяти те, що не зроблено було в рамках річної програми-2019.

Статтю підготували експерти Української стратегічної ініціативи (УСІ) спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm.

Читайте та поширюйте також інші цікаві матеріали InformNapalm

Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Україномовні сторінки спільноти InformNapalm в соцмережах: Facebook / Тwitter / Telegram.

InformNapalm не має жодної фінансової підтримки від уряду або донорів. Тому просимо читачів підтримувати InformNapalm благодійними внесками, або активним поширенням наших досліджень у соцмережах.