«Хаос та страх. Літають ракети, падають гранати», – описує війну в Україні Павел Ботка, що воює з владою на боці проросійських сепаратистів. Ексклюзивне інтерв’ю виданню Aktuálně.cz.
Донецьк (від нашого кореспондента) – Конфлікт на сході України починає нагадувати громадянську війну в Іспанії. На обох сторонах воюють іноземні добровольці.
Більшість з них – на боці проросійських сепаратистів. На Донбас прибувають переважно росіяни. Проте є тут і європейці, включаючи чехів.
Протягом 16 місяців українського конфлікту тут з армією влади воювало десь зо два десятки чехів.
Один з них – Павел Ботка. Кореспондент Aktuálně.cz розмовляв з ним у «столиці» проросійських бунтівників – Донецьку. В ексклюзивному інтерв’ю Ботка пояснює, чому вирішив поїхати на Донбас, як потрапив до центру повстанської «республіки» та як живеться на війні.
A.cz: Можете представитись та розповісти дещо про себе?
Павел Ботка: Мене звуть Павел Ботка. Був професійним спортсменом-борцем, вибивалою та тілоохоронцем.
A.cz: Де ви працювали тілоохоронцем?
Останні п’ять років працював тілоохоронцем за кордоном. Наприклад, супроводжував власника фірми, що видобував діаманти в Африці. Працював також у Туреччині, трохи – в Бразилії та Європі.
A.cz: Чому ви вирішили долучитись до проросійських сепаратистів та виїхали в Донецьк?
Одеса. Криваві події в Одесі в травні минулого року.
Я був шокований – як може міліціонер у формі стріляти по беззахисних людях, що втікають від вогню? Нинішня українська влада їх фактично ліквідувала. Це сприймалося мною як досить нечесне та несправедливе. Тому вирішив щось вдіяти.
Спочатку планував поїхати до Луганська та долучитись до механізованої бригади «Призрак» Олексія Мозгового, якого нещодавно застрелили. Спілкувався з ним по інтернету. Врешті-решт це не вийшло.
A.cz: Як ви взагалі потрапили в Україну?
Восени минулого року хотів дістатись через Україну на Донбас, проте це мені не вдалося.
A.cz: Чому?
Колону з добровольцями, що їхали з нами на Донбас, було десь у Донецькій області розстріляно українською армією.
A.cz: Як ви врешті-решт потрапили в Донецьк?
За пару місяців до кінця минулого року я відправився до Молдови. Там відвідав російське посольство, пояснив їм свою ситуацію та бажання воювати на сході України.
A.cz: Ви сказали в російському посольстві, що хочете дістатись на схід України, аби воювати з українською армією?
Так, службовець питала мене про мету поїздки до Росії. Я їй прямо сказав, що хочу поїхати на Донбас допомагати людям. Що мені не подобається, як Україна вбиває там дітей та стариків. Бо в той час українська армія сильно бомбардувала «ДНР».
Відео (чеською мовою): http://video.aktualne.cz/cech-bojujici-za-proruske-separatisty-strach-ze-smrti-nemam/r~772c4bb2346b11e5ae1b002590604f2e/r~8c529900345d11e593f4002590604f2e/
A.cz: Коли ви перетинали кордон Росії, якою була реакція російських прикордонників? Ви їм казали, навіщо їдете в Донецьк?
Реакція була дещо негативною. Коли сказав, що їду воювати, працівниця прикордонної служби взяла слухавку та сказала по телефону: «Тут у мене ще двоє». А на цьому все закінчилось.
A.cz: Коли ви вступили до лав озброєних сил проросійських сепаратистів?
До міжнародної бригади «Пятнашка» потрапив у середині квітня цього року. Проте не хочу розповідати про свою службу в цій бригаді. Можу сказати тільки те, що «Пятнашка» воювала під Мар’їнкою. Півтори місяці тому там був великий наступ.
На сьогоднішній день я служу в спецпідрозділі мотострілкової бригади.
A.cz: Ви вже воювали?
Так, воював.
A.cz: Можете поділитись якимось враженням від бойових дій?
Хаос. Хаос та страх. Літають ракети, падають гранати…
A.cz: А не подумали ви в цей момент, чи варто знаходитись – а можливо навіть загинути – на Донбасі?
Ні, абсолютно. У бою на це немає часу. Про це можна розмірковувати в казармах або безпосередньо перед боєм.
A.cz: Отримуєте гроші від місцевої влади?
Ні. Останнім часом нас утримує командир нашого підрозділу – французький ветеран Ервін Кастель.
A.cz: Хто це такий?
Кастель дванадцять років служив у французьких десантників, пройшов через Ліван, Руанду та інші африканські країни. Він узяв мене під шефство разом з іншими чехами та дістав можливість від командування сформувати загін особливого призначення з іноземних бойовиків.
A.cz: Загалом вважається, що Чеська Республіка підтримує Київ та українську владу. Чи відомо вам щось про чехів, що воюють проти проросійських сепаратистів?
Так. Під час боїв за Мар’їнки по рації противника було чітко чути чеську мову. Це був навідник важкої артилерії, що стояла десь у 20 кілометрах від фронту.
A.cz: Тобто в Донбасі воюють чехи з чехами?
Слов’яни зі слов’янами. З українського боку багато поляків, а також інших національностей, – наприклад, литовці, грузини та чеченці.
З нашого боку зустрічав, наприклад, словаків. У Донбасі їх воює більше, ніж чехів. Воюють тут, зрозуміло, громадяни Російської Федерації. Це заперечувати безглуздо. Вони – такі ж слов’яни, як і ми, приїхали сюди безкорисливо допомагати за свої гроші.
A.cz: Поляки часто стають об’єктом спекуляцій. Чи відомо вам про когось, хто дійсно взяв їх у полон?
Поляків брали в полон наші чеські колеги. Це сталося ще минулого року, на початку війни. Але потім їх відвезли бозна-куди.
Продовження інтерв’ю ЧИТАЙТЕ ТУТ.
Їржі Юст, Aktuálně.cz
Читайте за темою:
“Мене кличуть “Кавказ”, я – чех та воюю на боці проросійських сепаратистів”
Джерело: Přijel jsem na Donbas pomáhat lidem. Zpověď povstalce z Čech. опубліковано 28 липня 2015 р.
Переклад: Сватослав Щиголь