Site icon InformNapalm.org (Українська)

Замах на генерал-майора Варпаховича, командира в/ч 06987: від OSINT-досьє до відповідальності

Falcon Born
Замах на генерал-майора Варпаховича

3 вересня 2026 року близько 07:00 у селищі Пробуждение під Енгельсом було здійснено замах на високопоставленого офіцера ВКС РФ. Низка джерел ідентифікувала ціллю замаху генерал-майора Миколу Варпаховича — командира 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Дальньої авіації ВКС РФ, в/ч 06987. Водночас російські силові органи офіційно ім’я потерпілого поки не назвали. Слідчий комітет РФ підтвердив сам факт замаху, відкрив справу про замах на вбивство та незаконний обіг зброї; на місці вилучено кулі й гільзи. Після екстреної допомоги тяжко пораненого спецбортом доставили до Москви.

Особливий контекст полягає в тому, що лише за три дні до замаху — 31 серпня 2026 року — СБУ та Офіс Генерального прокурора України заочно повідомили Варпаховичу про підозру у воєнному злочині за удар по дитячій лікарні «Охматдит».

Часовий збіг очевидний, але жодних перевірених даних про причетність України до замаху або про його зв’язок із новою підозрою наразі немає.

OSINT по воєнних злочинцях РФ

Історія Варпаховича важлива не лише через події 3 вересня. Вона демонструє, як протягом багатьох років OSINT та кримінальне слідство перетворюють абстрактне поняття «російська стратегічна авіація» на конкретні прізвища, посади й командні вертикалі.

Ще у листопаді 2015 року, після початку російської повітряної кампанії в Сирії, InformNapalm ідентифікував членів екіпажів стратегічних бомбардувальників Ту-160 та особовий склад 6950-ї гвардійської авіаційної бази в Енгельсі. Ту-160 і Ту-95МС цього з’єднання застосовували по Сирії крилаті ракети Х-55СМ, Х-555 та Х-101.

У 2016 році InformNapalm оприлюднив уже масив даних 116 російських пілотів і штурманів. Основна теза була простою: поки виконавець може ховатися за безликими поняттями «ВКС РФ» чи «російський офіцер», він може сподіватися на безкарність. Тому завдання OSINT — встановлювати конкретних людей і створювати основу для персональної відповідальності.

Публікація даних членів екіпажів ВКС РФ у 2016 році викликала істерику в російських ЗМІ, вони називали її “витоком секретної інформації”.

Разом з цим російське МЗС по своїм дипломатичним каналам також намагалось шантажувати країни, в яких були розміщенні сервери з хостингом дзеркал сайту InformNapalm.org, вимагаючи закрити сайт, проте, ці спроби зазнали невдачі.

У березні 2021 року InformNapalm формулював пряме попередження: офіцери Дальньої авіації, яких волонтери встановлювали під час операції в Сирії, у разі повномасштабної війни можуть бути залучені до ударів уже по населенню та захисниках України.

Менш ніж через рік цей прогноз став реальністю.

Варпахович: від практичних пусків ракет до командування в/ч 06987

Микола Варпахович, 1970 року народження, — кадровий офіцер Дальньої авіації. За даними ГУР, він опанував Ту-95МС і Ту-95МСМ, має кваліфікацію «військовий льотчик-снайпер», щонайменше 2500 годин нальоту.

У грудні 2014 року він очолив 43-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу Дальньої авіації у Дягілєво під Рязанню. ГУР датує його перехід на посаду командира 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії листопадом 2021 року. Повне службове досьє Варпаховича від ГУР.

У вересні 2022 року проєкт OSINT Bees в ексклюзивному блозі, який виходив на сайті міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm публікував додаткові дані, називаючи Варпаховича командиром гвардійської важкої бомбардувальної авіадивізії та начальником Енгельського гарнізону. Також Варпахович згадувався і в наступній OSINT-публікації з даними командного складу аеродрому дальньої авіації Дягілєво. Тобто його особа і командна роль були публічно задокументовані  за роки до нинішнього замаху.

Є у цій біографії й окремий маловідомий епізод. У 2023 році OSINT Bees повідомили про загибель молодшого сина генерала — Владислава Варпаховича, 2002 року народження, який проходив строкову службу у в/ч 41521 у Рязані. Оприлюднені копії судово-медичних матеріалів вказували на наскрізне вогнепальне поранення голови. Психолого-психіатрична експертиза, яку цитували OSINT Bees, описувала його як такого, що перебував у тяжкому негативному психоемоційному стані.

Показово, що в/ч 41521 — це саме 43-й Центр у Дягілєво, яким до переходу в Енгельс багато років командував Варпахович-старший.

Водночас відкритих доказів недостатньо, щоб достовірно встановити, чи йшлося про самогубство, умисне вбивство або інші обставини. Так само немає доказів версії про помсту Варпаховичу через діяльність його батька, тому подавати таке припущення як факт було б некоректно.

«Охматдит»: від OSINT до джерела всередині самої дивізії

13 травня 2024 року ГУР оприлюднило результати системної ідентифікації командування та особового складу 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії, в/ч 06987, аеродром «Енгельс», причетного до планування та здійснення ударів по цивільній інфраструктурі України.

За даними ГУР, підрозділи дивізії застосовують Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3 з ракетами Х-101/Х-555/Х-55 та Х-22/Х-32. Варпахович був одним із центральних фігурантів списку.

А вже після атаки на «Охматдит» відбувся ще важливіший зсув.

11 липня 2024 року «Українська правда» повідомила з посиланням на джерела в ГУР, що на українську розвідку вийшов льотчик самої 22-ї дивізії. За словами співрозмовників видання, він заявив, що був шокований ударом по дитячій лікарні, та передав документи військової частини, матеріали з особових справ, приватні фотографії командування і грифовані документи дивізії:

Під номером 28 також згадувався ВАРПАХОВИЧ Микола Миколайович (рос. Варпахович Николай Николаевич), командир 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ.

Більшість із 30 офіцерів, які фігурували в отриманому масиві, ГУР на той момент уже знало. Але тепер інформація, яку роками збирали через OSINT, почала доповнюватися внутрішньою документацією з самої російської стратегічної авіації.

Від окремого прізвища в OSINT-досьє до серії кримінальних проваджень

За останні роки дані російського воєнного злочинця Варпаховича з’явилися вже не лише в розвідувальних базах.

За даними українських слідчих:

А 31 серпня 2026 року СБУ додала до цього переліку «Охматдит».

Ще раніше, 16 грудня 2024 року, Європейський Союз включив Варпаховича до персонального санкційного списку. В офіційному обґрунтуванні ЄС він прямо визначений як командир 22-ї дивізії на базі «Енгельс-2», а сама дивізія — як формування, чия Х-101 в липні 2024 року влучила в дитячу лікарню «Охматдит».
Офіційне рішення ЄС щодо Варпаховича.

Висновки

Черговий замах на високопоставленого російського воєнного злочинця показує, що анонімність закінчується задовго до вироку. І дані збираються роками.

Кожен російський військовослужбовець, який виконує злочинний наказ, має усвідомити: його обов’язково ідентифікують за чисельними даними у мережі, а інформацію про нього можуть передати навіть його ж колишні колеги.

Правосуддя може бути повільним. Але персональна відповідальність накопичується роками — і сховатися від неї дедалі важче.

Публікацію підготував Ештон Берсон спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.

 InformNapalm працює понад 12 років, досліджуючи та документуючи російську агресію. Ми не отримуємо фінансування від урядів, грантових програм чи великих донорів. Роботу сайту та проєктів спільноти забезпечують волонтери.

Якщо ви вважаєте нашу роботу важливою, можете долучитися до InformNapalm як волонтер або підтримати нашу діяльність щомісячними чи разовими внесками через Patreon, BuyMeACoffee чи зробити криптовалютний переказ через WhitePay.

Ваша підтримка допомагає нам зберігати незалежність, розвивати напрям OSINT- і CYBINT-досліджень, підтримувати операційну діяльність та продовжувати документувати російську агресію для української й міжнародної аудиторії.

Читайте також інші матеріали по темі:

Exit mobile version