Ще рік тому InformNapalm звертав увагу, що українські далекобійні удари змушують Росію самостійно закривати повітряний простір і створюють додаткові економічні збитки для цивільної авіації. Тепер, після нової заяви Володимира Зеленського та повідомлень про операцію M&M’s, цей побічний ефект, схоже, перетворюється на окремий системний інструмент тиску на державу-агресора.
Президент України Володимир Зеленський 1 вересня зробив заяву, яка може означати новий етап української далекобійної кампанії. Він фактично попередив міжнародні авіакомпанії, страховиків та держави, чиї перевізники досі користуються російським повітряним простором: безпечне небо над РФ більше не є гарантованою даністю.
«Російське небо де-факто буде закриватися: війна, що розв’язана Росією, закриває її небо», — заявив Зеленський.
Водночас президент окремо наголосив: Україна не загрожує цивільним літакам. Причина ризику — українських дронів у російському небі ставатиме більше, і цивільна авіація муситиме враховувати цю нову реальність.
Безпечне небо над аеропортами РФ — вже предмет домовленостей
Мабуть, найважливіша частина заяви Зеленського стосувалася дипломатії.
Президент підтвердив, що на прохання США Україна зробила паузу в ударах по Москві та Санкт-Петербургу 25–27 серпня. Також, за його словами, інша держава зверталася щодо тимчасової паузи на напрямку Владивостока.
Зеленський сформулював принцип прямо: заради дипломатії та переговорів Україна може забезпечувати «очищення російського неба від дронів» на визначені проміжки часу та на визначених напрямках.
З цього складається нова логіка:
- поки Росія продовжує війну, її повітряний простір перебуває під постійним ризиком появи українських далекобійних засобів;
- через цей ризик сама РФ змушена закривати аеропорти та обмежувати цивільне авіасполучення;
- тимчасове зниження такого ризику на окремих напрямках уже може бути елементом міжнародних домовленостей;
- повноцінна безпека російського неба, за словами Зеленського, має повернутися разом із реальним рухом до завершення війни.
Тобто безпечний повітряний простір Росії поступово перестає бути безумовною даністю та перетворюється на ще один важіль тиску на державу-агресора.
Авіаринок почув сигнал
Перший практичний ефект побачили майже одразу.
У ніч проти 2 вересня, на тлі чергових обмежень у московському авіавузлі, турецькі перевізники скасували низку рейсів до Москви та у зворотному напрямку. Pegasus Airlines розвернула два літаки, що прямували з Анталії та Ізміра, причому це сталося ще до офіційного запровадження у «Внуково» російського режиму «Ковьор». Частина інших рейсів Pegasus та Turkish Airlines до Москви також не вилетіла.
Відреагував і російський фондовий ринок. Після заяви Зеленського акції найбільшої російської авіакомпанії «Аерофлот» на вечірніх торгах Московської біржі падали більш ніж на 5%.
Саме тому адресатами заяви президента були не лише Кремль чи російські громадяни, а безпосередньо авіакомпанії та страховики.
Для авіабізнесу ризик такого типу працює інакше, ніж звичайні економічні санкції. Якщо risk management авіакомпанії або страховик доходить висновку, що маршрут стає неприйнятно небезпечним чи системно ненадійним, не обов’язково чекати нового політичного рішення або формальної заборони. Рейс можна скасувати, перенести або спрямувати іншим маршрутом уже через оцінку операційного ризику.
І в цьому полягає одна з найбільш чутливих для Росії точок.
Від «дозволу на парад» до попередження авіакомпаній
Подібний механізм політичного сигналу Україна вже демонструвала.
8 травня 2026 року Зеленський видав указ №374/2026, яким формально «дозволив» провести 9 травня парад у Москві. На час заходу визначений квадрат Красної площі був виключений із плану застосування українського озброєння.
За формою це виглядало як політичний тролінг. За змістом — було цілком конкретним військовим сигналом із визначеними координатами та часовими рамками, тому і в Росії, і за її межами до нього ставилися серйозно.
Тепер масштаб більший.
Зеленський сигналізує вже не учасникам одного заходу на Красній площі, а всьому міжнародному авіаринку: ризик польотів у російському небі потрібно враховувати як реальний операційний фактор.
M&M’s: від медійного витоку до можливої операційної концепції
На цьому тлі нове значення отримує історія операції під кодовою назвою M&M’s.
У серпні The Atlantic із посиланням на джерела повідомив, що в Україні опрацьовували масштабну концепцію застосування великої кількості дешевих автономних дронів для системного порушення роботи московського авіавузла.
За описом видання, стратегічною метою мало бути:
- регулярне порушення роботи московських аеропортів;
- створення такого рівня ризику, за якого міжнародні перевізники почнуть відмовлятися від польотів до Москви;
- посилення ізоляції російської політичної та бізнесової еліти;
- створення додаткового економічного й переговорного тиску на Кремль.
The Atlantic писав про можливість застосування до тисячі невеликих автономних БПЛА за ніч.
2 вересня журналіст The Atlantic Саймон Шустер повідомив, що одне з джерел, яке раніше розповідало йому про M&M’s, підтвердило: заява Зеленського означає початок реалізації цієї концепції.
Це твердження джерела журналіста, а не офіційне оголошення української влади, тому деталі M&M’s слід сприймати відповідно.
Проте сам стратегічний принцип тепер уже сформульований президентом України публічно.
InformNapalm писав про цей ефект ще у 2025 році
Для постійних читачів InformNapalm ця логіка не нова.
Ще рік тому ми опублікували аналітику та інфографіку «Понад 30 аеропортів РФ під регулярними закриттями повітряного простору влітку 2025».
Міжнародний код IATA московського аеропорту “Шереметьєво” – SVO. Схоже, “СВО” поступово повертається в Москву, адже експорт війни в сусідні країни неминуче призводить до повернення війни у домівки агресорів.
Тоді вже було видно системну закономірність: українським БПЛА не потрібно було атакувати цивільні аеропорти. Сам факт появи далекобійних дронів поблизу великих авіавузлів змушував Росію самостійно зупиняти їхню роботу.
Протягом літа 2025 року регулярні обмеження фіксували більш ніж у 30 російських аеропортах. Майже щодня у різних регіонах РФ оголошували заборони, що спричиняли затримки рейсів, перенаправлення літаків та хаос у пасажирських перевезеннях.
У вересні 2025 року InformNapalm прямо звертав увагу і на економічну складову цього ефекту:
«Закриття повітряного простору над російськими аеропортами також приносить величезні збитки агресору. І якщо маршрут польоту якогось доброго дрона проходить поблизу російського аеродрому — це призводить до оголошення росіянами “плану Ковьор” і заборони на польоти цивільної авіації».
Тобто сам механізм був очевидним: дрон прямує до військової, нафтогазової чи іншої цілі → його маршрут проходить поблизу авіавузла → Росія сама закриває повітряний простір → виникають додаткові економічні та логістичні збитки.
Від побічного ефекту — до системного інструменту
Чому цей механізм почали переводити на рівень окремої системної концепції лише зараз, достеменно невідомо.
Можливих пояснень декілька:
- раніше могло не вистачати кількості далекобійних засобів для постійного тиску на великі російські авіавузли;
- необхідно було масштабувати виробництво дешевших БПЛА та автономні технології;
- Україна могла враховувати дипломатичні ризики для держав, чиї авіакомпанії продовжують активно користуватися російським небом;
- могла змінитися сама стратегія далекобійної кампанії та інші.
Могли бути й інші причини.
Але сьогодні вже можна констатувати інше: те, що InformNapalm у 2025 році описував як додатковий економічний ефект українських далекобійних атак, у 2026 році, схоже, переходить у площину окремого системного інструменту тиску.
І для цього Україні не обов’язково фізично закривати російські цивільні аеропорти.
Достатньо створити таку оперативну обстановку, за якої Росія буде змушена регулярно закривати їх власноруч, а міжнародні авіакомпанії та страховики самі робитимуть висновки щодо доцільності польотів.
Війна, яку Кремль приніс в українське небо, дедалі сильніше повертається в російське.
І тепер вона починає закривати це небо.
Публікацію підготував Ентоні Кубінт спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.
InformNapalm працює понад 12 років, досліджуючи та документуючи російську агресію. Ми не отримуємо фінансування від урядів, грантових програм чи великих донорів. Роботу сайту та проєктів спільноти забезпечують волонтери.
Якщо ви вважаєте нашу роботу важливою, можете долучитися до InformNapalm як волонтер або підтримати нашу діяльність щомісячними чи разовими внесками через Patreon, BuyMeACoffee чи зробити криптовалютний переказ через WhitePay.
Ваша підтримка допомагає нам зберігати незалежність, розвивати напрям OSINT- і CYBINT-досліджень, підтримувати операційну діяльність та продовжувати документувати російську агресію для української й міжнародної аудиторії.
Читайте також інші матеріали по темі:
- Шлях вогню: дванадцять років війни InformNapalm проти Кремля
- Українські хакери виявили як оператори російських дронів використовують Білорусь
- OKBMLeaks: таємні документи виробника компонентів для Су-57 і ПАК ДА “Посланник”
- CYBINT-операція проти супутникової системи “Гонец”, яку називають “російським аналогом Starlink”
- Wildberries між двома вогнями: удари дронами та кібероперації
- 10 років від OSINT-фіксацій до уражень: ВМС ЗСУ завдали удари по російському БРК «Бастіон» у тимчасово окупованому Криму
- Хакери розкрили нову закриту документацію “СТЦ”, російського виробника БПЛА “Орлан-10”
- CYBINT. Злам російського виробника БПЛА. Частина 1. Хто збирає “Герань-2”
- AlabugaLeaks. Частина 2: Kaspersky Lab та нейромережі для російських військових дронів
- AlabugaLeaks. Частина 3: Альбатрос, війна, NVIDIA, Sony та Saito
- Російська дронова загроза 2026–2027: уроки України для НАТО
