Політичний оглядач Олексій Мінаков спеціально для міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm підготував цікавий OSINT-огляд найбільшої економічної афери минулого року, що стосується приватизації 19,5% акцій «Роснафти».

Щоб хоч якось зменшити величезний дефіцит бюджету РФ – приблизно 2 трлн рублів, російська влада вирішила продати 19,5% акцій держкомпанії «Роснафта». Просте завдання, здавалося б. Оголошуйте публічний конкурс, вибирайте критерії, хай покупці запропонують ціну, а конкурсна комісія обере переможця.

Але це Росія, тут усе вирішується по-іншому. Інформації про покупців акцій не було до останнього моменту, а сама купівля акцій оформилася через складну й заплутану схему – понад 50 документів, які підписані в більш як п’яти юрисдикціях і яких немає в публічному доступі.

Крім цього, найбільша оборудка року на нафтогазовому ринку світу оповита таїною. Починаючи від затримання начебто на хабарі в офісі «Роснафти» міністра економіки Олексія Улюкаєва в листопаді 2016 року, за місяць до укладання угоди, і закінчуючи смертю Олега Єровінкіна в грудні 2016 року. Він очолював у «Роснафті» відділ, який відповідав за отримання й надсилання секретних документів.

Покупці акцій «Роснафти». 19,5% акцій порівну (50/50) розподілили між двома покупцями – швейцарським трейдером Glencore і Суверенним фондом Катару. Сума угоди – 10,2 млрд євро. Водночас Glencore витратив усього 300 млн євро, а Суверенний фонд Катару – 2,5 млрд євро. Решту 7,4 млрд євро доплатив на умовах безрегресного фінансування італійський банк Intesa Sanpaolo разом із російськими банками (з якими саме – не вказано, це таємниця).

Компанія Glencore співпрацювала з СРСР ще з 1979 року, постачала зерно в обхід санкцій. Вочевидь, історія повторюється. В умовах нинішніх санкцій проти Росії швейцарський трейдер має можливість стати найбільшим продавцем російської нафти у світі. Відповідно до умов угоди, Glencore отримав 5-річний контракт на постачання російської нафти зі збільшенням портфелю трейдера на 220 000 барелів на добу.

Катар – це країна, з якою Путін веде війну в Сирії за європейський ринок газу. Саме Катар постачає зброю та фінансує сирійську опозицію, щоб скинути режим Асада, який проти будівництва газопроводу з Катару через Сирію в Європу. Тому участь в угоді «Роснафти» цього інвестора дивує через явне політичне ворогування між країнами.

Кінцевий бенефіціар пакета акцій – спільна компанія Glencore і Суверенного фонду Катару – КьюЕйчДжі Шерс Пте. Лтд. (QHG Shares Pte. Ltd.).

Скріншот: www.rosneft.ru/Investors/structure/share_capital

Це спільне підприємство зареєстроване в Сінгапурі. По суті, офшор дасть змогу брати всього 5% податку з дивідендів від акцій. Інакше ставка була б 15%, як для закордонної компанії, що володіє російськими акціями.

Скріншот: www.rosneft.ru/upload/site1/document_file/message_09012017_.pdf

Між спільним підприємством і двома компаніями є ще чотири компанії-«прокладки»: QHG Investment LLP та QHG Holding – зареєстровані у Великобританії, Qatar Holding – у Катарі, QHG Cayman – на Кайманових Островах.

Яка точна сума угоди – кому вірити? Компанія Glencore, один із двох покупців частини акцій «Роснафти», опублікувала 7 грудня 2016 року прес-реліз, у якому вказана домовленість про купівлю 19,5% акцій «Роснафти» за 10,2 млрд євро.

Скріншот: www.glencore.com/assets/media/doc/news/2016/201612072145-Rosneft-holding-statement.pdf

Того самого дня, 7 грудня, Путін провів робочу зустріч із Сєчиним, на якій президент РФ говорив про іншу суму угоди – 10,5 млрд євро. Ця сума відрізняється від названої покупцем акцій «Роснафти», в більшу сторону, на 300 млн євро.

Скріншот: http://kremlin.ru/events/president/news/53431

Можна було б припустити, що президент РФ банально обмовився. Але ні: Ігор Сєчин сам у ході цієї зустрічі згадав ті самі 10,5 млрд євро.

Скріншот: http://kremlin.ru/events/president/news/53431

Та ще й того самого дня і прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков встиг заявити журналістам, що в бюджет країни надійде 10,5 млрд євро.

Через різницю в цифрах суми угоди на офіційному сайті «Роснафти» провели махінацію з прес-релізами. Кожна публікація має дату розміщення, от тільки з одного прес-релізу її забрали – фактично він був 10 грудня. У самому тексті прес-релізу «заднім числом» поставили 7 грудня, дату угоди.

Скрін: https://www.rosneft.ru/press/releases/2016/12

Та й сам прес-реліз відредагували. Але користувачі встигли зробити скріншот початкової версії сторінки сайту. Після зміни зникла згадка про джерела надходження 10,5 млрд євро в бюджет. А саме: сама угода купівлі акцій 10,2 млрд євро, а решта 300 млн євро будуть доплачені в бюджет за рахунок дивідендів «Роснафтогазу», який володіє «Роснафтою».

Скріншоти сторінки www.rosneft.ru/press/releases/item/185047, зроблені в різний час.  

Це, до речі, відповідь на запитання про точну суму угоди. А причина всієї тяганини з цифрами в тому, що продаж 19,5% акцій «Роснафти» була директивою уряду від 7 листопада 2016 року, у якій було вказано, що мінімальна ціна продажу акцій: 748,26*0,95=710,847 млрд рублів. Це еквівалент 10,5 млрд євро.

Скрін: http://government.ru/news/25198

«Термін реалізації угоди» продажу акцій, відповідно до директиви уряду, до 5 грудня, а фактично вийшло 7 грудня, тобто 2 дні як минув термін. Директива – не закон, але Сєчину хотілось все-таки вписатися в «указ згори», якщо не за термінами, то хоч щодо вартості угоди. Не вписались і по вартості – не дотягнули до 10,5 млрд євро якихось 300 млн євро. Тому й затіяли цю доплату 300 млн євро в держбюджет від дивідендів «Роснафтогазу», про що взагалі не говорять на публіку.

Хронологія брехні Путіна й Сєчина про гроші в бюджеті від продажу 19,5% акцій «Роснафти».

16 грудня головний виконавчий директор «Роснафти» Ігор Сєчин доповів Володимиру Путіну, що всі кошти від продажу 19,5% акцій «Роснафти» перераховані у федеральний бюджет. Отримання 710,8 млрд рублів підтвердив і російський Мінфін.

19 грудня – через три дні – на Reuters з’явилася інформація, що банк Intesa Sanpaolo, основний кредитор закордонних покупців 19,5% акцій «Роснафти», гроші їм не видавав і потенційна участь у фінансуванні купівлі 19,5% акцій компанії «ще оцінюється». Гроші від італійського банку надійшли аж у січні.

Виходить, що надходжень у російський бюджет саме від продажу 19,5% акцій «Роснафти» того дня, 16 грудня, насправді не було. Сєчин з Путіним обманули всю країну і весь світ.

І навіть 23 грудня – через три дні після заяви італійського банку – Путін на своїй великій прес-конференції продовжував брехати народу про надходження в бюджет від приватизації частини акцій «Роснафти»:

«Щодо грошей, чи перерахують гроші іноземці за придбання 19,5 процента пакета «Роснафти». Гроші перераховані в бюджет Російської Федерації в повному обсязі, уже перераховані».
Володимир Путін, 23 грудня 2016 року. 

Та якщо італійський банк – головний кредитор усієї угоди – на той момент не перераховував гроші на купівлю акцій «Роснафти», то звідки ж були надходження в бюджет РФ? І підказку дав  сам Путін під час прес-конференції:

«Так, є такий резерв, як гроші «Роснафтогазу»… Вони всі під контролем уряду. І деякі речі ми фінансуємо звідти тоді, коли уряд забуває, що є пріоритети, на які треба звертати увагу… От на такі речі, на які зрештою, після всіх суперечок і бійок, в уряду грошей немає, але які треба забезпечити фінансуванням, ми будемо тратити гроші із «Роснафтогазу».

Виходить, гроші в бюджет спрямували завдяки ліквідним коштам на рахунку «Роснафтогазу». А вільні кошти там явно були – треба тільки відмотати на дату 5 грудня 2016 року. Того дня «Роснафта» оголосила, що затвердила умови 10-річних бондів на 600 млрд рублів (сума близька до суми угоди 19,5% акцій), і зібрала заявки всього за півгодини. І хоч прес-секретар «Роснафти» запевняв, що засоби від розміщення облігацій спрямують на зовнішні угоди й рефінансування боргу, це всього лише декларація і слова.

Повторимо, що на публіку Путін, Сєчин та інші можновладці брехали – у грудні кошти від продажу акцій «Роснафти» не були перераховані в бюджет. Путін спішив і не міг просто дочекатися повного надходження коштів від покупців акцій «Роснафти» у 2017 році, бо Держдума (визнана нелегітимною) прийняла бюджет на 2017 рік уже з врахуванням надходження від продажу 19,5% акцій «Роснафти» у 2016 році.

Відсутність надходжень від продажу акцій у грудні 2016 року можна було б легко відстежити у фінансовій звітності компанії. І тоді ткнути Путіну чи Сєчину цим в лице. Все правильно, але вони не дурні і це передбачили. Щоб приховати свою махінацію, у грудні 2016 року російський уряд прийняв рішення, що фінансова звітність «Роснафтогазу», який володіє «Роснафтою», не буде публікуватися. Тепер фінанси і фінансові потоки найбільшої нафтогазової компанії світу стали «чорною скринькою». Отже, угода приватизації частини акцій «Роснафти» – це тільки початок історії найбільших афер у цій компанії.

Матеріал до публікації підготував політичний оглядач Олексій Мінаков

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.

Закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів розслідувань в публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.