Хактивісти Українського Кіберальянсу (UCA) і КіберХунти передали волонтерам міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm скан-копії документів, які розкривають деталі фінансової махінації, реалізованої в 1996 році першим заступником керівника адміністрації президента РФ Кірієнком Сергієм Владленовичем  на суму 840 мільйонів рублів. Нагадуємо, що раніше українські хактивісти зламали комп’ютери приймальні помічника президента РФ Владислава Суркова [1], [2] і депутата РФ Костянтина Затуліна [1], [2], [3]

Коротка біографія

Народився 26 липня 1962 в Сухумі Абхазької АССР.
1986 – 1990 — Працював майстром, заступником секретаря комітету ВЛКСМ, секретарем комітету ВЛКСМ заводу «Красне Сормово».
1990 – 1992 — Депутат Горьківської обласної ради народних депутатів.
1993 – 1996 — Голова правління банку «Гарантія».
1996 – 1997 — Президент державної нафтової компанії «НОРСІ-ойл».
1997 — Перший заступник міністра палива та енергетики Російської Федерації.
1997 — Міністр палива та енергетики Російської Федерації.
1998 — Голова уряду Російської Федерації.
2000 — Лідер фракції «Союз правих сил» у Державній Думі.
2000 — Повноважний представник Президента Російської Федерації у Приволзькому федеральному окрузі і постійний член Ради Безпеки Російської Федерації.
2007 – 2016 — Генеральний директор Державної корпорації з атомної енергетики «Росатом».
2016 — З 5 жовтня – Перший заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації.

Діяльність на посту голови правління банку «Гарантія»

У 1993 році, ліквідувавши «від гріха» комсомольський бізнес і зачистивши кінці, С. Кірієнко заснував банк «Гарантія» (серед «авторитетів», які «дахували» банк, називають людей з екзотичними кличками «Вагон» і «Зима»). Масштаб доходів збільшився на «порядки» в порівнянні з «лохотронами» і звичайним шахрайством під час здійснення торговельно-закупівельної діяльності, чим грішив на той час будь-який бізнес Росії. Тільки в «Гарантії» змогли по-справжньому розкритися менеджерські здібності «магістра 3-го ступеню управління». Це звання Сергію Кірієнку присвоїли в нижньогородському філіалі Хаббард-коледжу — підрозділі американської тоталітарної секти саєнтологів — після закінчення курсу «Адміністративної технології» (технологія менеджменту, що використовує методи придушення свідомості, самодоносу, шантажу та дифамації для розв’язання бізнес-завдань). Кірієнко, як завжди, виявився здібним учнем і, не гребуючи банальними безповоротними кредитами, які видавалися близьким до нього чи до його «даху» людям, перші справді великі гроші «взяв» у пенсіонерів. Він домовився з головою відділення Пенсійного фонду в Нижньогородської області В. Бабакаєвим та головою правління Пенсійного фонду В. Барчуком, що великі платники податків, передусім, нафтопереробні підприємства, будуть перераховувати гроші безпосередньо в Нижньогородську область через банк «Гарантія», обминаючи Пенсійний фонд. Оскільки в той час через брак готівки в країні підприємства могли розплатитися в основному тільки своєю продукцією, то для забезпечення виплати пенсій кірієнківський банк взявся виконувати благородну місію продажу цієї продукції з наступним перерахуванням грошей області на виплату пенсій. Як все це відбувалося насправді докладно розповідається у кримінальній справі № 550314 від 22.02.2000 р., порушеній прокуратурою Нижньогородської області проти Віктора Бабакаєва, а також в численних депутатських запитах.
Насправді, як і багато інших проектів банкіра-саєнтолога, банк «Гарантія» був створений не «на свої», а практично цілком на пенсійні гроші. У статутний капітал банку в 1993-95 роках було вкладено 65% всіх «пенсійних» грошей Нижньогородської області. Про такі теплі стосунки Пенсійного фонду та тодішнього голови правління банку С. В. Кірієнка йшлося в депутатському запиті на ім’я генерального прокурора В. В. Устинова, (№ СШ-11/4-3 від 11.03.2001 р.). Депутати Держдуми — С. М. Ахметханов, Є.Г. Зябліцев, С. П. Шашурін, В. І. Шандибін та Н. П.Залепухін, — які підписали цей запит, вважають, що «в результаті протиправних дій керівників Відділення Пенсійного фонду по Нижньогородській області та НСКБ «Гарантія», а також порушення ними федерального законодавства, збитки, завдані бюджету Пенсійного фонду Російської Федерації, становлять 163,7 млн рублів, незаконне використання державних пенсійних коштів — 67,5 млн рублів, неефективне використання 334,4 млн рублів». На фоні таких масштабних злочинів (так кваліфікували ці події депутати) зовсім дрібничкою може здатися продаж тому самому банку «Гарантія» за смішні гроші збудованої Пенсійним фондом будівлі. А от що куди цікавіше, так це «неправомірне проведення взаєморозрахунків між нафтодобувними підприємствами та відділенням ПФР по Нижньогородській області», що здійснювалися через векселі — як напевно вже здогадався читач, того самого банку «Гарантія» та його дочірньої компанії ЗАТ «Русьнафтоінвест» (рос. – «Русьнефтеинвест»). У результаті Пенсійний фонд не дорахувався понад 100 млн рублів, а історія мала продовження. Нічим не забезпечені векселі банку адміністрація області залучила для фінансування майбутніх виплат пенсій. Гарантія виплати цих пенсій покладалася вже на обласний бюджет. Коли Законодавчі збори Нижньогородської області відхилили проект відповідної постанови, губернатор І. П. Скляров прийняв потрібне рішення одноосібно. Попри «контроль» генерального прокурора, кримінальну справу, присвячену зворушливій дружбі «пенсіонерів» і банкірів, закрив нижньогородський прокурор А. Федотов «у зв’язку з відсутністю складу злочину».
Відчувши солодкий смак і чарівну силу «нафтових» грошей, в 1996 році Кірієнко «кидає» осоружний банківський бізнес, обтяжений пильною увагою правоохоронних органів, і йде в президенти нафтової компанії «Норсі-ойл», 85% акцій якої належало державі.

Шахрайство на 840 мільйонів рублів

Перед тим як піти з посади голови правління банку «Гарантія», Кірієнко реалізував класичну банківську аферу. 30 серпня 1996 року між громадянином РФ Кірієнком С. В. (паспорт серії VII-АГ № 723330, виданий 29 серпня 1978 року відділом внутрішніх справ міста Сочі) і комерційним банком НСКБ «Гарантія» було укладено кредитний договір на суму 840 млн російських рублів (приблизно 157 тисяч доларів США за тодішнім курсом) терміном на 25 років під 12 процентів річних на споживчі цілі для співробітників банку. Кредитний договір від банку підписав заступник голови правління банку Китаєв В.В. Гроші за договором мали надійти на рахунок № 716300716324 в банку «Гарантія».

Для збільшення натисніть на картинку. Збільшена різкість і контраст.

1

2

4

3

Після підписання договору кредитування Кірієнко підписує розпорядження для бухгалтерії банку: переказати кошти 840 млн російських рублів з позичкового рахунку №716300716324 за договором № 01-129 від 21 серпня 1996 року в ПАБ «Нижній Новгород», код 755, на розрахунковий рахунок 100467654 ЗАТ «Нижньогородський Дім», ІН платника податків 5257010426 (ЗАТ «Нижньогородський Дім» на цей час ліквідоване, заснувало п’ять компаній: ЗАТ «СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ-НД», ТОВ «КАРКАС-НД», АТ «ВВЦ-АУДИТ», ЗАТ «Л-АВТО», ТОВ «БЕЗПЕКА-НД» (рос. «БЕЗОПАСНОСТЬ-НД»). Це розпорядження виконали 3 вересня 1996 року. 4 вересня 1996 року між громадянином РФ Кірієнком С. В. і НСКБ «Гарантія» було підписано додаткову угоду за договором кредитування від 30 серпня 1996 року про внесення змін до пункту 2.1. договору, що стосується порядку виплат по кредиту. Ця угода змінила умови виплат — домовилися, що всю не виплачену Кірієнком суму боргу банк зобов’язується самостійно погасити за рахунок грошей з чистого прибутку.
Так Кірієнко С. В., використовуючи своє службове становище голови правління банку, реалізував фінансову аферу, в результаті якої заволодів сумою 840 мільйонів рублів.

У відкритих джерелах ми знайшли контактні дані одного із співробітників податкової інспекції Нижнього Новогорода: Пашик Манукян (архів профілю) в 1996 році проводив перевірку в НСКБ «Гарантія». Ось що він пише в одному зі своїх коментарів: «Коли я з 1994 по 1998 роки працював у податковій інспекції по Нижньому Новгороду, Сергій Кірієнко очолював банк «Гарантія», і в 1996 році я перевіряв цей банк. Тоді співробітники нашого відділу попереджали: «Пашик, дивись, Кірієнко друг губернатора Нємцова». Треба зазначити, що для пенсіонерів-вкладників річний процент був вищий за інші. По-моєму, був 35%.».

Копії документів ми опублікували, схему афери розписали і навіть назвали потенційного свідка, якому можна ставити незручні запитання. М’яч на боці російських антикорупціонерів. Що стосується волонтерів InformNapalm, то вони продовжують аналізувати дані «Львівського метрополітену», який відкрив нову станцію під адміністрацією президента РФ.

Дані для розслідування InformNapalm ексклюзивно надали хактивісти UCA. Спільнота InformNapalm не відповідає за способи вилучення інформації. Ми аналізуємо й доповнюємо матеріали на основі розвідки відкритих джерел. 

При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0)

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук / Твіттер / Telegram
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.

Помітили помилку? Напишіть нам, будь ласка, приватне повідомлення на сторінку Фейсбук – і ми її виправимо. Дякуємо!