З цього дослідження ви дізнаєтесь: 

• • Як російський завод-виробник Су-57 переоснастили західною технікою. 
  • Як закупівлі західного устаткування й досі тривають під виглядом постачань китайських і російських виробів. 
  • Чому промислове обладнання для російської зброї досі походить з Тайваню, Німеччини та інших країн, які й самі ризикують стати жертвами агресії.

У сьогоднішній публікації запрошуємо на екскурсію до російського оборонного заводу «Микроприбор», розташованого в селищі Конаково у Тверській області РФ. Завод бере участь у виробництві новітнього російського бойового літака Су-57. Зовсім нещодавно, у жовтні 2024-го, британське видання The Telegraph писало про проблеми з цим проєктом через нестачу деталей до пристрою МППУ-50, який виробляє саме «Микроприбор».

Авіаційний комплекс 5-го покоління Су-57 є ключовим елементом російської пропаганди «аналоговнєт» – набору тез про технологічну перевагу російського ВПК над суперниками. Однак докази аналітиків, про які пише The Telegraph, свідчать, що виробництво пристроїв для Су-57 неможливе без західних компонентів, які продовжують постачати до Росії в обхід санкцій.

Нещодавно міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm продемонструвала як російська компанія «Планар» через свою філію в США постачає необхідні електронні компоненти, зокрема, й для «Микроприбора».

Варто вказати, що обидва матеріали стали можливі завдяки даним, наданим хактивістами групи «Кібер Спротив». Але операція зі стеження за «Микроприбором» відрізняється від багатьох попередніх за участі хактивістів. Вона тривала два роки й стала можливою завдяки співпраці з приватною аналітично-розвідувальною компанією (ПАРК) «Далас». Зокрема, вдалося завантажити шпигунське ПО до внутрішньої мережі заводу. Завдяки цьому отримали ТТХ озброєнь, до виробництва яких причетний «Микроприбор». Дані передали партнерам України за кордоном. «Далас» взяли на себе збір первинної інформації про ціль, а також допомогли хактивістам успішно здобути доступ до інформації.

Досі оприлюднили лише дрібку з масиву інформації, отриманого протягом операції зі стеження  за «Микроприбором». Тепер є можливість розповісти більше. Зібрані дані дають змогу розглянути ситуацію в російському ВПК у ширшій перспективі, ніж тільки постачання західної електроніки.

Російська промисловість, формально, вже давно прямує до заявленої мети імпортозаміщення устаткування та компонентів. Кремль окреслив такий курс задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Існує достатньо аргументів, що в цілому Росії не вдалося реалізувати завдання. Зокрема, доказом є масштаби тіньового імпорту.

Один із документів АТ «Микроприбор» розкриває систему засобів виробництва на заводі. Йдеться про аналітичну записку щодо стану підприємства на початку 2022 року. З неї зрозуміло, що значна частина «російського» заводу – це іноземні потужності.

Хоч половина власного устаткування досить непоганий результат, але сучасний фрезерний верстат і радянський – досить різні прилади за своєю цінністю у виробництві. Тому слід звертати увагу на вік того чи іншого устаткування.

Наведений уривок стосується секції механічної обробки. З нього слідує, що найновіше обладнання (віком до п’яти років) – майже цілком іноземне, а частка дружнього до Росії Китаю невисока.

З обладнанням, вік якого від п’яти до 10 років, ситуація дещо краща, але щонайменше половина такого, знову ж, іноземна (виробництва Німеччини й Тайваню).

Важлива деталь у тому, що частка нового російського устаткування на заводі 12 років тому була вищою, ніж сім років тому, хоча з огляду на політику РФ мало б статися навпаки.

У монтажному цеху більше російських приладів, ніж у механообробці.

А от у відділі контролю і вимірювання – основна частина обладнання вже також іноземна. Китай, як і в попередніх випадках, далеко не єдиний постачальник з-за кордону.

З документу слідує, що західні виробники зробили вирішальний внесок у налагодження виробництва на заводі «Микроприбор». Що важливо, йдеться саме про військовий завод, який працює над «пріоритетними зразками озброєнь». Про це напряму зазначають самі автори аналітичної записки.

Зокрема, 45 зі 100 зразків нової техніки (віком до 10 років) для виробництва російської зброї (наприклад, Су-57) складало імпортоване обладнання. Відсотковий показник імпортованого обладнання був ще вищий для новітньої техніки віком до п’яти років: 18 зразків з 29 (62%). Нагадаємо, що станом на момент написання аналітичної записки (2022 рік) агресія Росії проти України тривала вже вісім років. Розкрутка російської антизахідної пропаганди – й того довше. «Микроприбор» сьогодні – це тайванські верстати MCV-300 (виробник Long Chang Machinery Co ltd), японсько-німецькі DMG CTX 310, німецькі Alzmetall ALZTRONIC 9, чеські Ergonomic, італійські ATS DSI 192, американські Mini-Circuits ZHL-5W-1+ тощо.

Сама лише аналітична записка надає ще багато даних про стан виробництва на «Микроприборі». Наприклад, статистичну інформацію про працівників. З повною версією можна ознайомитися за посиланням.

• Посилання на повну версію [DOC]

Певні зміни дійсно відбулися після повномасштабного вторгнення. Але деталі демонструють, що вони дуже далекі від того, чого воліли б прихильники технологічної ізоляції Росії. Завод і далі успішно «переозброюється» новітнім обладнанням.

У наведеній аналітичній записці зазначено, що станом на початок 2022-го відділ контролю і вимірювань «Микроприбора» мав у своєму розпорядженні чотири аналізатори спектра, виробництва Німеччини, але неназваної компанії. Аналізатори спектра застосовують, наприклад, у виробництві радіоапаратури. При цьому «Микроприбор» розробляє не лише вузли до Су-57, але й російську армійську радіостанцію «Арахіс-2».

Документи свідчать, що «Микроприбор» продовжив закуповувати німецькі аналізатори спектра у 2023 році. Стає відомим і виробник: Rohde&Schwarz. ТОВ «АМТЕСТ» поставило такого і подібних виробів на суму майже 30 млн рублів у січні 2023-го.

ТОВ «Амтест» нічого не приховує та прямо пропонує постачання вимірювального обладнання «від світових виробників у всі регіони Росії» на головній сторінці свого сайту.

Інформації про запровадження санкцій щодо «Амтест» – наразі немає.

«Російський» верстат: німецька точність і тайванська якість за китайські юані

Закупівля великих верстатів також триває після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 27 липня 2022 року уклали договір з ТОВ «КАМИ-ГРУПП» на постачання токарного верстата KLE 360 з ЧПУ Siemens. Що важливо, в угоді є повна специфікація товару.

Зі специфікації видно, що у формально китайському верстаті, яким є KLE 360, використовують чималу частину вузлів виробництва Тайваню. Зокрема, компаній Auto Strong та HIWIN. Програмне керування – німецької компанії Siemens.

Посилання на повну версію договору [DOCX]

З позитивного варто вказати, що на ТОВ «КАМИ-ГРУПП» наклали санкції з боку США, ЄС та Швейцарії. З негативного, значне занепокоєння викликає рівень промислової співпраці та взаємопроникнення технологій Китаю та Тайваню, які є противниками на політичному рівні.

На прикладі «Микроприбора» до дрібниць видно, як Китай «замінює» західне устаткування в Росії. Але «замінює» саме у лапках.

У лютому 2023 року «Микроприбор» закуповує устаткування у ТОВ «ДМ ТЕХНОЛОДЖИС». Цей контракт знаковий одразу за низкою показників.

Компанія «ДМ Технолоджис» досить відома у Росії. Для російської пропаганди це черговий символ успішного «імпортозаміщення». Наприкінці 2023-го російські медіа переможно повідомляли про запуск виробництва російських верстатів в Ульяновську під маркою COBALT. Проте це не нове виробництво.

Навіть із замітки видання «Коммерсантъ» можна зрозуміти, що йдеться про перейменування ТОВ «ДМГ МОРИ РУС» (російського представництва японсько-німецької верстатобудівної корпорації), яке вже мало потужності в Ульяновську.

Якщо перейти на сайт «ДМ Технолоджис», то там дійсно пропонують верстати під власною маркою. Зокрема, фрезерний верстат FM 9000V.

Саме такий придбав «Микроприбор» у «ДМ Технолоджис» у лютому 2023-го.

У контракті виявляється несподіванка: чомусь російський завод купує у російської компанії російський верстат, а розраховуються між собою в китайських юанях. Це не друкарська помилка.

Чому так? Розслідувачі  The Insider пояснили це, опираючись на російські митні документи. Якщо коротко, то всі верстати завезено з Китаю, а в Росії лише вішають табличку з назвою «DMT». Проте контракт «Микроприбора» дає змогу зазирнути «під капот» верстата FM 9000V. А там відкриваються куди глибші проблеми.

• Посилання на повний текст договору [PDF]

Виділене жовтим – це системи зовсім не китайського походження. Програмний комплекс управління – традиційно німецької Siemens. Далі вимірювальний щуп для мінімізації людського фактора під час виробництва – теж німецької компанії Blum-Novotest.

Зауважимо, що скриншот зроблено на сайті Blum-Novotest, який досі має активну російськомовну версію. На мапі представництв залишається позначка у Москві. Штаб-квартиру і фабрики компанії розташовано у Німеччині.

Поворотний стіл TJR FAR 125b вироблено у Тайвані, а сама компанія є однією з провідних у своїй галузі. Ще один приклад кооперації між Китаєм та Тайванем у нібито невійськовій галузі, яка (і це видно на прикладі «Микроприбора») напряму пов’язана з ВПК.

P.S:

Варто зауважити, що проти ТОВ «ДМ Технолоджис» запровадили санкції США у грудні 2023-го. Однак немає жодних відомостей, чи запроваджували хоч якісь обмеження, чи тиск проти контрагентів компанії у Китаї. А найголовніше: перед компаніями з інших юрисдикцій, таких як Тайвань або Німеччина, досі не ставлять чіткі додаткові вимоги запитувати інформацію щодо кінцевого споживача їхніх продуктів. Компанії не несуть жодної відповідальності за постачання своїх товарів до Росії. Тому вартість їхньої продукції для російських покупців не зростає захмарно.

Публікація підготовлена спеціально для читачів сайту InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.

InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільноти та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів спільноти або підтримати InformNapalm своїми внесками.