Наш дорогий Фейсбук, в якому ми фактично постійно живемо ось уже чотири роки, знову відзначився системою блокування користувачів.

Напевно, кожен з нас, хто зіштовхнувся у 2014 році з неймовірною брехнею кремлівських царьків про Україну і вирішив, що всіма силами потрібно протидіяти, пам’ятає, що Фейсбук був фактично нашою єдиною можливістю прорватись крізь павутину москальських вигадок і донести правду про Україну в світ. Так починали і ми, ІнформНапалм, – з дописів на Фейсбук різними мовами, і так само просували наш сайт – вісімдесят відсотків нашої аудиторії ми зібрали через Фейсбук. І, звісно, за цю можливість абсолютно безкоштовного доступу до нашої інформації для сотень тисяч людей у всьому світі всі ми Фейсбуку безмежно вдячні. Як сказав мені один хорват, який пережив 90-ті на Балканах: “Ваше щастя, що в ваш час є інтернет. В наш час ми нікому нічого не могли довести”.

Те, що докази злочинів москальської держави можна зібрати через соціальні мережі і поширити інформацію про це через них же, не залучаючи видавців, журналістів та інших використовуваних століттями інститутів інформації – стало справжнім проривом в інформаційній сфері, змусило перелаштовуватися не тільки журналістів, а і їхні способи подати матеріал, а також самого ворога, який не очікував, що добровольці та волонтери зможуть з’явитися не тільки на фізичному фронті, а й у мережі. На ментальному фронті Кремль несподівано зустрів такий самий відчайдушний спротив.

Співвідношення сил при цьому в 2014 році було і на реальному, і на інформаційному фронті приблизно однаковим – фактично ми стояли купкою різношерстого натовпу з парою пістолетів проти таких прекрасно озброєних армад як РТ, РІА Новини і “Перший канал Росії” з їхньою мільйонною аудиторією та мільярдними бюджетами. Купка молодих різнокаліберних відчайдух без грошей, підтримки і з цілковитою відсутністю публіки, але з парою різнопланових навичок і безкінечним запасом патронів-ідей.

Я пам’ятаю, як у 2014 над нами сміялися і говорили, що всі наші скани з солдатами, які ми публікуємо – курям на сміх, що це монтаж, нічого не доводить і нікому в принципі не потрібне. Що наші зведення – просто пропаганда, а думки окремих істориків і публічних людей – набір порожніх слів. І пам’ятаю, як поступово почали вивчати наші матеріали, розуміти, що якщо уважно дослідити візуальну інформацію, якої в нас, завдяки роботі ЗМІ ворога та російських солдатів – любителів селфі і зачекінитися, – достатньо, то можна справді і знайти російські танки на Донбасі, і простежити траєкторію і точний напрямок ракети, яка влучила в автобус, і навіть простежити шлях того самого БУКа… Що слова, кинуті черговим божевільним москальським імперцем від політики, перекладені на кілька мов, не залишаться непоміченими для світу, і що будь-який допис біснуватої кремлівської верхівки може бути відсканований, заархівований і опублікований на Фейсбуці – а там уже як піде, на кількість тих, хто його прочитає, Кремль вплинути ніяк не міг. У Фейсбуці немає функції: “Скупити весь тираж і не дати просочитися інформації”.

Та вже тоді, у 2014, багато хто з нас помічав, як Фейсбук блокує дописи відомих українських блогерів за кілька образливих слів, а повні ненависті і жаги крові коментарі і дописи ворожої російської сторони залишаються без уваги.

Хто був у цій інформаційній війні від початку, той пам’ятає, як у 2014 путінські тролі набігали натовпом під антикремлівські дописи і статті і просто топили інших коментаторів у гноїщі своєї брехні. Під фб-постами великих німецьких газет, таких  як “Spiegel”, “Die Welt” чи “Die Zeit”, часто-густо було з десяток проукраїнськи налаштованих коментаторів – проти тисяч коментів від тролів і ботів. Фактично створювалось відчуття, наче весь світ за Росію – аргументовані коментарі проти Мордору просто губилися в могильнику тисячів коментарів. Онлайн-редакції не справлялися з завданням редагування своїх фб-стрічок – в існування “фабрик тролів” повірили набагато пізніше. А для Кремля це був прекрасний час, коли все йшло за його планом: втопити правду в потоці брехні, щоб ніхто вже не міг нічого зрозуміти, відділити зерно від полови і просто розібратися…

До того ж російська сторона не гребувала використовувати образи і прямі погрози. І не тільки публічно. Мені в приватку щодня приходило до дюжини повідомлень з погрозами. Фейсбук лишав усі скарги без уваги і пропонував “заблокувати особу, яка вам набридає”… Все це задокументовано у мене на особистій сторінці у ФБ. По суті, це був єдиний спосіб позбутися нашестя тролів у приватку: постити їхні повідомлення публічно. Зрештою це подіяло – вони дали мені спокій (до речі, більша частина цих фейкових акаунтів більше не існує, що й треба було довести). У 2014 я навіть жартувала: “Ви там якось вже визначтеся, бо по-вашому виходить, що я київська тупа малолітня проститутка, яка працює високооплачуваним агентом ЦРУ і НАТО”. Хрестик зніміть, чи що)

Пізніше алгоритм Фейсбуку став набагато кращим: сексистські образи, побажання отруїти українців газом і погрози насиллям стали для Фейсбуку достатньою підставою, щоб блокувати і навіть видаляти акаунти, з яких писали такі “побажання”.

Втім, не варто забувати, що відбулося це через втручання Росії в американські вибори і мільйони фейкових повідомлень, груп і тролів тепер уже в американському сегменті мережі. Америанський уряд таки натиснув на приватну компанію Фейсбук і змусив її ретельніше перевіряти вміст дописів і коментарів, а також реагувати на скарги аудиторії. Фейсбук був змушений навіть написати цілу доповідь для Конгресу США на цю тему. Шкода, що відбулося це аж на початку 2017 (три роки для нас), та все ж.

Але й тут з’явилося очікуване “АЛЕ”: схоже, що Фейсбук вибрав для блокування користувачів алгоритм, за яким користувача блокують за певні слова, внесені в систему як “стоп-слова”. Це знову ж таки суперечить свободі слова як такій, адже слова завжди – лише частина контексту. Вони можуть бути цитатою, перевертнем, алегорією… ну й далі по списку. Тролі тепер не гребують перетрусити всю вашу сторінку, щоб знайти зачіпку, за якою вас можна заблокувати. Вперше мене, наприклад, заблокували у 2017 році за допис 2014 року (тобто за допис трирічної давності), в якому була фотографія… хмм… російської глибинки, скажемо так. Простіше кажучи: пари алкашів у смітті. І підпис на кшталт: “Тільки б НАТО на русню не напало”.

А в січні цього року Фейсбук несподівано заблокував мене вже на три дні за такий допис:

Вочевидь, за перше речення допису: “Коли чуєш цю мовчанку з приводу іранської революції чи згадуєш всі ті перекручення фактів про українську революцію 2014 року, складається враження, що німці стали неймовірно боягузливою нацією”. Фейсбук вирішив звинуватити мене в нападках на людей “за ознакою національного походження” (при цьому я сама – німкеня). І такий вердикт система винесла лише на основі слів “складається враження, що німці стали боягузливою нацією”.

Ця історія мала в Німеччині широкий резонанс: її підхопив топовий німецький журналіст Юліан Рьопке, він написав про це статтю в німецькій газеті Bild. Стаття несподівано увійшла в топ-10 німецьких новин першого тижня січня 2018 і спричинила бурхливу дискусію на тему свободи слова.

Редакція газети Більд написала листа в офіс Фейсбуку – у відповідь були вибачення від Фейсбуку в стилі “один з наших співробітників ненавмисне переплутав” і відновлення допису на моїй сторінці. Подробиці цієї історії можна прочитати тут.

Та через два місяці, одного по-зимовому весняного ранку Фейсбук потішив мене повідомленням, що мене заблоковано тепер вже на сім днів за цей допис:

Причиною блокування знову оголосили нападки на інших “за ознакою їхнього національного походження”, напевно маючи на увазі слова “москалі” і “русня”.

Ну що ж, мабуть, час пояснити Фейсбуку, що слово “москаль“, яке так не люблять москалі, має доволі просту й логічну етимологію й існує ось уже кілька століть. Колись цим словом у Україні називали вихідців з Московського князівства (на думку деяких істориків, за виключенням селян – їх називали “кацапами”). Вікіпедія про це пише: “Так само як у багатьох європейських країнах для позначення жителів Московської держави поряд зі словами лат. russi, rutheni, нім. Reussen, Russen(«росіяни») використовували слово лат. moscovitae («московити») за назвою столиці, так само й тюрки Оттоманської імперії для позначення росіян використовували слово mosqovlu”.

Пізніше так почали називати всіх представників армії Російської імперії – і слово вживали з негативним відтінком не тільки українці, а й поляки, і білоруси у значенні “солдат великороської армії”, яка вічно несе страждання і смерть сусідам. Відомий український поет Тарас Шевченко, за підрахунками експертів, вжив слово “москаль” у своїй творчості загалом 117 разів. Словник Даля також дає інтерпретацію цього слова як “солдат російської армії” і називає його “застарілим”.

Ну, “застаріле” – це як подивитися: по суті, в 2014 в Україну проникли ідеологічні послідовники й нащадки тієї самої імперської армії, з тими самими цілями і намірами, що й двісті років тому. Саме москалі розпалили цю війну, і вірно дотримуються амбіцій минулого своєї недоімперії.

Стосовно слова “русня” російськомовна вікіпедія пише, що слово було “введене у вжиток чеченськими сепаратистами в період Другої Чеченської кампанії” і є “образливою назвою для Росії і всього, що з нею пов’язане”.

Стосовно слова “сепаратисти” щодо Чечні я б посперечалася. З іншим згодна: тих, хто давив танками чеченських дітей і рівняв із землею місто Грозний, не хочеться називати “росіянами” – це були ті самі москалі, солдати армії, що звикла століттями вбивати й поневолювати своїх сусідів. Русня.

Замість заборони слів “кацап”, “русня” і “москаль” росіянам слід радіти, що вони існують: адже цим ми демонструємо, що й досі ділимо росіян на “росіян” і “русню”. Виключивши з російської мови слова “москаль” і “русня”, ви самі сприяєте тому, щоб слово “росіянин” само по собі стало загальною назвою і мало саме таке значення, яке вкладають в два інших слова: знавіснілий натовп мерзотників, що прийшов убивати.

А Фейсбуку хочемо порадити не брати на себе функцію цензора народного мовотвору. Будь-яка мова розвивається, зазнає змін, в неї вливаються нові слова. Іноді вони – майже забуті застарілі. Іноді – справді нові, коли люди намагаються знайти визначення для явища, яке трапилось їм на життєвому шляху. І для чеченців це була саме “русня” – таке визначення вони дали тій орді, що прийшла до них убивати. А для українців “москаль” – слово з комірчини, яке несподівано знову стало актуальним і абсолютно точним: у 2014 році в Україну вдерлись солдати російської недоімперії і розв’язали війну за наказом Москви. Тож москалями були – москалями й залишилися.

Ну, або справді час вас всіх називати просто “росіяни” і перестати диференціювати…

UPD 12.03.2018: Протягом останніх трьох днів атакували практично всю редакцію InformNapalm. Результатом цієї спланованої атаки стало блокування, попередження і зачистка дописів. Чотири з найактивніших авторів ресурсу були забанені: Irina Schlegel (7 днів блокування), Irakli Komakhidze (7 днів), Михайло Кузнецов (30 днів), Anton Pavlushko (3 дні). Редактор InformNapalm Україна заблокована на один. Редактор InformNapalm Español отримала попередження.

Всі блокування були ініційовані (кремлівськими) тролями, переважно – за дописи дво-трирічної давнини. Це означає, що наші сторінки ФБ ретельно переглянули на наявінсть стоп-слів, за які можна заблочити.

Автор:  Irina Schlegel спеціально для InformNapalm.

Заголовна картинка Alex Alexidze

За умови використання інформації посилання на джерело і автора обов’язкове (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0).

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у Фейсбук / Твіттер / Telegram
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.