21 грудня 2021 Міністр оборони РФ Сергій Шойгу на розширеному засіданні колегії МО РФ за участі Володимира Путіна зробив провокативну заяву, метою якої в першу чергу було створення гучного інформаційного приводу для подальшої активізації роботи російської пропаганди в канві озвученого ним фейку.

Шойгу зазначив нібито має інформацію, що “приватні військові компанії США” готують провокацію на частині Донецької області, яка контролюється українськими військами.  «Для скоєння провокацій до міст Авдіївка та Лиман доставлені резервуари з невстановленими хімічними компонентами», – заявив Шойгу.

Дипломати, аналітики та військові експерти побачили в цій заяві певні загрози, що країна-агресор Російська Федерація, яка з 2014 року веде агресивну гібридну війну проти України, таким чином намагається заздалегідь інформаційно забезпечити власну диверсію, щоб перекласти відповідальність за неї на Україну та США.

Хоча заявам російських високопосадовців, дипломатів, міністрів чи навіть президента РФ на міжнародній арені переважна більшість країн давно не вірять, бо фейки та маніпуляції стали головною рисою сучасної політики Кремля, проте і до кожної провокативної заяви, побудованої на фейках слід ставитись уважно.

Читайте також: Як російські журналісти знімали репортаж про хімічну зброю в Україні та Грузії

Станом на 22 грудня й офіційні представники України та США зробили заяви, у яких наголосили, що тези російської сторони є відвертими фейками.

Примітно, що РФ далеко не вперше використовує фейки та риторику залякування хімічною загрозою на Донбасі, починаючи із 2014-го року.

Аналітики міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm вважають, що нова заява Шойгу, мов російська матрьошка має декілька фейкових компонентів – це теза про “американські приватні військові компанії” (ПВК) на Донбасі та теза власне про “підготовку провокацій хімічними компонентами”.

Метою тези Шойгу про “американські ПВК” було, ймовірно, перебити нещодавню досить чутливу інформацію, що Європейський Союз запровадив нові санкції проти російської ПВК “Вагнера”, яку пов’язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним. Загальновідомо, що цей бізнесмен, якого ще називають “кухар Путіна“, входить до близького оточення російського президента, а також утримує так звані “Фабрики тролів російської пропаганди“.

Також ця ПВК та наближені до неї структури постійно потрапляють у санкційні списки США. Згідно з чисельними фактами та доказами, саме найманці російської ПВК “Вагнера” причетні до військових злочинів в ході їх участі в бойових діях в інтересах Кремля в Україні, Сирії, Лівії.

Читайте також: Волонтери зібрали факти про кримінальне минуле найманців групи “Вагнера”, що воювали на Донбасі та в Сирії в інтересах оточення Путіна

Друга теза Шойгу про “хімічні компоненти” (яку російська пропаганда підхопила та в чисельних новинах і публікаціях трансформувала в “хімічну зброю”) є, можливо, своєрідною спробою відігратись (поки що інформаційно) за удар США по аеродрому Шайрат на заході Сирії 7 квітня 2017 року. Цей удар став відповіддю на скидання силами Башара Асада та його союзниками бомб з бойовою отруйною речовиною зарином. Тоді Кремль запанікував та спішно закликав Радбез ООН провести надзвичайне засідання через удари США у Сирії. Володимир Путін назвав тоді удари США по військах Башара Асада “агресією під вигаданим приводом“. Цинічно виглядала ситуація, коли РФ, як країна-агресор, яка грубо порушувала норми міжнародного права по всьому світу від Грузії та України до Сирії апелювала до Радбезу ООН, рішення якого періодично ветує.

Читайте також: Сирія. На авіабазі Шайрат виявлено контейнери для хімічної зброї

Але як і у випадку з намірами перекинути на окуповану частину Донбасу нові ЗРГК «Панцир-С1» для полювання за Bayraktar, щоб спробувати “взяти реванш” за розгромну поразку російських комплексів у бойових діях в Сирії та Лівії. Москва, вочевидь, планує використовувати окуповану частину території України як поле для “геополітичного реваншу” і в інших площинах.

Можна тільки намагатись прогнозувати чи готовий Кремль вдатися до реальних провокацій із залученням значних обсягів хімічних речовин, чи ці заяви серед іншого є також спробою перехопити інформаційну ініціативу та змусити Захід обговорювати саме оголошені з Москви “хімічні наративи”, замість посиленої уваги НАТО до пересування російських військ біля кордонів України.

Читайте також: Санкції США щодо Росії. Частина 5: Використання і поширення хімічної зброї.

Висновок

Військово-політичне керівництво Російської Федерації на вищому рівні продовжує продукувати фейки та робити гучні провокативні заяви, що слугують інформаційним приводом для потужного включення російської пропаганди. Ця пропаганда в першу чергу орієнтована не стільки на зовнішню, як на внутрішню російську аудиторію. Бо попри значні кошти та ресурси, які Кремль щороку “інвестує в промивку мізків” населенню РФ та окупованих нею територій, досить незначна (в порівнянні з загальною чисельністю населення) кількість громадян РФ готові воювати та вмирати на чужій території. На відміну від весни 2014 року, коли після ейфорії захоплення Криму кількість охочих воювати проти України на Донбасі росіян була досить значною. Наразі Кремлю все складніше залучати “ідейних добровольців” і весь тягар гібридної війни проти України лягає здебільшого на кадрових російських військових, чию присутність Москва намагається приховувати, але постійно трапляються витоки нових фактів та свідчень.

Звісно, за останній час риторика перших осіб у РФ виглядає все загрозливішою. Побачивши певні поступки та можливі шанси виторгувати у Заходу якісь привілеї в обмін на “хиткий мир, який краще великої війни” Путін продовжує підвищувати ставки. І, як відомо, апетит приходить під час їжі. Тому все частіше з боку Москви та керованих нею маріонеток лунають заяви то про “терористичні загрози”, то про “захоплених диверсантів”. Ці інформаційні приводи не окремо, а за накопичувальною системою мають в сумі стати приводом для масштабної агресії. Приводом який прийме та з яким погодиться колективний Захід. Але допоки такі плани є досить примарними, бо за роки російської гібридної агресії проти України колективний Захід став краще розуміти за якими правилами грає Москва.
Чи піде Росія задля підвищення ставки на “хімічну атаку”, якою підставить під удар російськомовних громадян на Донбасі? Невідомо. І передбачити це неможливо лише із заяв Шойгу. Але Росія точно не пішла б на таке, якби була впевнена, що крім “санкцій судного дня” США, до прикладу, може випустити 59 ракет “Tomahawk” по місцях скупчення російських сил в ОРДЛО. Так само симетрично, як удар по аеродрому Шайрат у Сирії. Або ж може на гібридному угрупованні російських окупаційних сил повторити успіх удару по найманцях ПВК “Вагнера”, які наступали під Дейр-Ез-Зор.

Читайте також: