Останній тиждень спостерігається помітне зменшення кількості публікацій пов’язаних з Україною в періодичних виданнях США. Продовжують з’являтись  нові матеріали, які висвітлюють виникнення і розвиток українського скандалу у вищих ешелонах американської влади. Аналітичні огляди підсумовують вже відому інформацію  та спроби прорахувати всі можливі наслідки для подальшого розвитку подій, насамперед стосовно імпічменту Д. Трампа.

Viser та P. Sonne у статті Inside Joe Biden’s brawling efforts to reform Ukraine — which won him successes and enemies для The Washington Post всебічно висвітлюють історію занурення основного кандидата від Демократичної партії на пост Президента США дж. Байдена в українське питання. Автори зазначають тісні й дружні зв’язки Байдена з п’ятим президентом України П. Порошенком, започатковані ще з 2014 р., їхні численні зустрічі в Україні і за кордоном та телефонні розмови мало не щомісяця. Основною метою діяльності Байдена, як зазначається, було приведення України до світових економічних та політичних зразків, що б вирвало її із зони впливу Росії й дозволило зайняти належне місце у ЄС і загалом серед демократичних країн світу. Тодішній американський підхід до долі України цілком поділяли більшість країн Європи, Міжнародний Валютний Фонд та Світовий Банк, які були готові постійно допомагати Україні в обмін на реформи та викорінення корупції. На думку авторів, Порошенко дуже мляво й нерішуче відповідав на вимоги Байдена, що призвело до втрати шансу для України «почати жити по новому». Найбільшим успіхом цієї діяльності можна назвати відставку корумпованого, за словами самого Байдена, тодішнього генерального прокурора України В. Шокіна, та створення кількох антикорупційних агентств і відомств, для чого Байдену навіть довелося пригрозити затримкою мільярдного траншу допомоги від США. Від численних непорозумінь та зволікань Порошенка у подоланні корупції Байденові часами уривався терпець, що не завадило «шоколадному королю» та «Джо з середнього класу» завжди залишатися друзями.

На думку R. Ballhaus з The Wall Street Journal також слід чекати новин від  розслідування діяльності двох американських юристів та підприємців радянського походження, більш відомих у кримінальних колах – Льва Парнаса та Ігора Фрумана, взятих під варту під час невдалої втечі з США. Цю пару звинувачують у направленому підкупі американської виборчої кампанії 2016 р. грішми мафіозно-олігархічних кіл Росії. Мова йде про десятки й сотні тисяч доларів, спрямованих на фінансування Республіканської партії, та її окремих діячів, зокрема колишнього конгресмена П. Сешена. Окрім Парнаса та Фрумана затримано двох  їх помічників, теж відомих своїми зв’язками з російською мафією. Увесь гурт активно допомагав особистому юристу Трампа – Р. Джуліані у його спробах «вирішити питання» з чинним українським президентом В. Зеленським та його оточенням. Основними питаннями, на вирішенні яких були зосереджені злочинці в Україні – усунення з посади колишньої амбасадорки США М. Йованович за її буцімто «відразу до адміністрації Трампа», а також примус Зеленського офіційно почати розслідування діяльності Байденів. Попри досить швидку роботу слідства, найближчим часом варто чекати обмеженого витоку інформації з огляду на чутливість теми для національної безпеки США та очікувану протидію від адміністрації Трампа.

The New York Times висвітлює цікавий аспект реакції Білого дому на український скандал у статті White House Is Said to Open Internal Review of Ukraine Call. Пов’язані з телефонними переговорами Трампа з Зеленським матеріали було перенесено на секретний сервер для збереження захищеної інформації, отриманої від розвідки. Подібним чином зберігається також інформація про перемовини Трампа з Путіним або королем Саудівської Аравії, але ці заходи безпеки визначаються  заздалегідь, а не після розмови. Також для розмови Трамп-Зеленський не були регламентовані особи та їх кількість із доступом до прослуховування, що призвело до появи двох інформаторів, які повідомили про брудну гру Трампа до ЦРУ та інших відповідних органів. Все це означає, що працівники Білого дому були впевнені у небезпечності та проблематичності змісту цієї розмови і намагалися приховати її зміст, а саме примушування лідера іншої країни до дій, вигідних особисто президентові США. Мова йде передусім про дві корупційних складових цієї діяльності: пошук компромату на основного суперника Трампа на президентських виборах 2020 р., та «доказів» зламу серверу Демократичної партії Україною, як і саме «перебування серверу» на її території. «Втручання України» у вибори в США у 2016 р. прямо протирічить результатам розслідування впливу Росії на вибори, яке провів спецпрокурор Р.Мюллер, навівши більш ніж достатню кількість доказів. Юридичний відділ Білого дому проводить власне розслідування інциденту із приховуванням матеріалів про телефонну розмову між Трампом і Зеленським, та її наслідків.

Р. Робб у статті Ukraine call: Quid pro quo or not, what Donald Trump did was wrong для USA Today зачіпає більш глобальні питання, пов’язані з українським скандалом Трампа, ніж доведення факту, чи була між двома президентами угода у стилі Quid pro quo (лат. ти мені – я тобі), на чому зараз сфокусовані більшість політичних суперників Трампа, готуючи основу для його імпічменту. На думку автора, викладеної у рубриці Opinion (англ. точка зору), це досить нестійка платформа для політичних звинувачень, яка навіть дає змогу підтримці Трампа заперечувати сам факт злочину. У намаганнях обох сторін знайти правове підґрунтя як для звинувачення, так і для виправдання Трампа опоненти втрачають головну ідею – факт зловживання владою. Допомога Україні (передусім військова) лежить у площині національних інтересів США. Шантаж недосвідченого президента України відмовою у наданні цієї допомоги був на руку Трампові, у його виборчих перегонах. А ненадання допомоги Україні, яку беззаперечно підтримали і затвердили три оборонні відомства США – це діяльність, спрямована проти інтересів країни, але на особисту користь її теперішнього президента. Особистий адвокат Трампа Р. Джуліані діяв в Україні на користь лише свого клієнта (майбутнього) кандидата у президенти США, не президента Трампа, оскільки президент у цьому випадку діяв проти інтересів своєї країни. На думку автора, саме цей аспект українського скандалу має бути винесений на обговорення, і не лише політиками, а й народом США.

Lauter у статті Here’s what we’ve already learned about the Ukraine scandal для Los Angeles Times підсумовує всі відомі на сьогодні факти українського скандалу Трампа та перебіг подій, пов’язаних з його імпічментом. Процедура імпічменту вимагає розслідування, яке адміністрація Трампа намагається зупинити забороною свідчень своїх функціонерів. Проте Сенат легко обійшов перепону через повістки, і вже допитав значну кількість політиків, дипломатів і чиновників. Більш ефективним є блокування Трампом документів, запитаних слідчими комітетами. З свого боку, Сенат поки утримується від публікації ключових свідчень, щоб уникнути узгодження свідчень допитуваними. Проте преса отримала достатньо інформації для широкого освітлення скандалу, що в свою чергу знайшло широкий розголос серед виборців. Згідно останніх опитувань, кількість виборців, схильних до імпічменту Трампа, змінилась від приблизно 50/50 до додаткових 9% на користь імпічменту. Більшість із них – демократи, але республіканці становлять приблизно третину від тих, хто за імпічмент. Хоч цифра і невелика, але Трамп переміг за дуже незначною перевагою голосів лише у трьох штатах. Наявної кількості розчарованих Трампом виборців може виявитися цілком достатньою для його усунення з поста президента, і їх кількість постійно зростає через публікації нових матеріалів розслідувань.

Огляд підготував Андрій Григанський.

Від редакції INsight доповнення про новини щодо України з США

Схоже, що деякі американські конгресмени з Палати представників США, вирішили використати зручний момент особливої уваги в ЗМІ до України та підписали звернення до Держсекретаря США М.Помпео, у якому вимагають внести український полк «Азов» до списку іноземних терористичних організацій.

Абсурдність цєї заяви зашкалює і схоже, що конгресмени стали або жертвами російської пропаганди, або лобіюють фейкові російські наративи, маючи за це певний зиск. Ініцатор звернення конгресмен Макс Роуз.

Засновник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Роман Бурко у своєму твіттері вказав, що такі заяви є наслідком вкорінення російських фейків. Він також порівняв цю заяву американського конгресмена з серіалом 2016 року «BrainDead», знятим в жанрі політичної сатири. В цьому серіалі інопланетні комахи, які потрапили на Землю з челябінського метеорита, перевезеного у США, почали заповзати в голови членів Конгресу і керувати конгресменами за своєю програмою.

An example of how #fakes of Russian #propaganda are rooted in the brains of some #congressmen.
Immediately remembered the series “#BrainDead“. So Russian cockroaches get into the head of the congressmen. https://t.co/t4TMggSmxc

— Roman Burko (@newsburko) 21 жовтня 2019 р.

На Facebook сторінці Роман Бурко звернувся до МЗС України та Офіса Президента та закликав відреагувати – виступити із заявою, що прирівнювання офіційних українських підрозділів до “терористичних” з боку деяких конгресменів суперечить здоровому глузду і має ознаки російської спецоперації.

«Володимир Зеленський покажіть на чиєму ви боці. Якщо Офіс Президента України не має відношення до цієї спецоперації проти українських військових з полку “Азов”, то українські дипломати мають спростувати російські наративи та фейки і офіційно вступитися за азовців», – підкреслив засновник InformNapalm.

Читайте також цікаві новини від InformNapalm

• Полк «Азов» на Донбасі виявив та знищив російський комплекс розвідки «Зоопарк-1» (ВІДЕО, ФОТО)
• Як проводити вибори після війни — досвід Німеччини, альтернатива “формулі Штайнмаєра”
• Українські воїни на Донбасі перехопили російський військовий БПЛА “Елерон-3” (ВІДЕО)
• 87-й “гумконвой” РФ нелегально перетнув кордон та доправив вантаж на окупований Донбас. Чому немає реакції від МЗС України?
• Хто кого переграє: чому Зеленський дарує відведення українських військ на день народження Путіна.
• «Донбаський вузол»: чому секретар РНБО подав у відставку напередодні “розведення” військ.
• Волонтери і відомі громадські діячі звернулись до президента України з вимогами
• В Гельсінкі пройшла презентація книги “Putinin trollit” про інформаційну війну Кремля
• МО РФ оголосило тендер на $3,8 млн. на оповіщення про витоки документів в Інтернет
• Розкриті особисті дані десантника і розвідника 108 ДШП, який брав участь в захопленні Криму.

Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки спільноти InformNapalm в Facebook / Тwitter / Telegram

Будь ласка, підтримайте InformNapalm або репостом,
або пожертвою на утримання сайту та розвиток проекту.