Як повідомляється на офіційному сайті постійного представництва України в ООН, 15 листопада у Третьому комітеті Генеральної Асамблеї ООН прийняли резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», ініційовану Україною.

Документ підтримали 73 держави, проти проголосували 23, 76 утрималися. Співавторами резолюції стала 41 держава, представлена в ООН.

Вперше в офіційних документах ООН Російська Федерація визнається державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь тимчасово окупованою територією. Крім цього, у резолюції підтверджується територіальна цілісність України і неприйняття анексії українського півострова. 

Документ також закликає Росію надати міжнародним правозахисним механізмам, передусім Місії ООН з моніторингу за дотриманням прав людини в Україні, безперешкодний доступ у Крим з метою забезпечення моніторингу ситуації з правами людини, а також просить Управління Верховного комісара ООН з прав людини підготувати окремий тематичний звіт щодо ситуації на півострові. 

Прийнята резолюція стала важливим дипломатичним та політико-правовим механізмом, з допомогою якого Україна забезпечує захист прав громадян України на території тимчасово окупованого Росією Криму. 

У грудні 2016 заплановане затвердження прийнятої резолюції на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

З текстом резолюції можна ознайомитися тут.

Керівник аналітичної групи «Da Vinci AG» Анатолій Баронін прокоментував причини, через які 23 країни голосували проти цієї резолюції, лобуючи інтереси Москви:

«Для розуміння сучасної зовнішньої політики Російської Федерації та принципу пошуку партнерів, голосування щодо Резолюції ООН підходить якнайкраще. Оцінка мотиву голосування кожної з 23 країн наочно демонструє систему цінностей та основу підтримки Кремля у світі.  
Ангола — політичне збереження режиму, військова допомога, корупційні платежі.
Білорусь — залежність (від РФ — прим.ред).
Болівія — зв’язки по лінії лівих організацій, підтримка через Гавану й організацію ALBA.
Бурунді — фінансова допомога, інвестиції та політична підтримка режиму (країна вийшла недавно з юрисдикції Міжнародного кримінального суду).
Вірменія — повна економічна залежність, що посилилась після членства в ЄАЕС.
Камбоджа — економічні проекти, залучення в ЄАЕС.
Китай — взаємна політична підтримка.
Куба — підтримка і збереження режиму Кастро, позиції з часів СРСР
Коморські острови — фінансова підтримка Мороні.
КНДР — фінансова підтримка Пхеньяну.
Казахстан — ЄАЕС, прагнення Астани не псувати стосунки з Кремлем.
Індія — політичне партнерство з метою зниження загрози з боку КНР, ВТС, економічні проекти.
Іран — сирійське питання.
РФ — об’єкт резолюції.
Нікарагуа — фінансові платежі, та ж основа, що й визнання Абхазії та Південної Осетії (окуповані Росією території Грузії – прим.ред).
Сербія — політичний вплив.
ПАР — союзник по БРІКС.
Судан — політичний вплив, гарантії режиму аль-Башира.
Сирія — гарантії режиму Асада.
Узбекистан — міцні зв’язки в. о.Президента.
Венесуела — політична залежність, фінансові платежі, гарантії режиму Мадуро.
Еритрея — фінансові платежі.
Зімбабве — фінансові платежі, гарантії режиму».

(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )
Хочете оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm? — підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.