Публікуємо для читачів InformNapalm переклад на українську мову цікавої англомовної статті з сайту Naval News: “Hidden Threat To Navies: How Freely Available Satellite Imagery Can Track Radars”. 

Стаття розповідає про сучасні способи проведення OSINT за допомогою відкритих супутникових знімків з радарів із синтезованою апертурою (РСА).

Переклад підготував волонтер міжнародної спільноти InformNapalm із США Андрій Григанський.

Радіолокаційні перешкоди на супутникових знімках Sentinel-1 над Баренцевим морем. Це збігається з низкою ракетних випробувань ВМФ Росії. Як правило, подібних перешкод не спостерігають, коли ВМФ Росії не проводять занять у цьому районі.

Приховані російські випробування

Новітні російські військові кораблі беруть участь у випробуваннях нової гіперзвукової крилатої ракети. Випробування проводять в крижаних водах Баренцева моря, одного з найвіддаленіших місць на землі. Їх проводять під покровом довгої арктичної ночі і під товстим шаром хмар. І все ж за ними спостерігають. І не лише підводними човнами НАТО (що, звичайно, не можна підтвердити).

Розвідка відкритих джерел (англ. OSINT – Open Source Intelligence) використовує загальнодоступні дані для оцінки військових загроз. Ми звикли до комерційних супутникових знімків, що використовуються картографічними програмами та Google Earth. Інтуїтивно зрозуміло, що їх іноді можна використовувати також і для розкриття військових таємниць. Але вони не «бачать» крізь хмару або вночі. Для цього можуть бути використані інші менш відомі комерційні супутники. Вони використовують технологію, що називається радіолокаційне синтезування апертури (РСА, англ. SAR), й охоплюють зони, які приховані від звичайних супутникових зображень. По суті, вони використовують радар, щоб бачити крізь хмару і вночі. Арктична зима не захищає від супутників РСА.

Основним джерелом для OSINT є пара супутників Sentinel-1. Вони є частиною Європейської радіолокаційної обсерваторії спільної ініціативи Коперника Європейської Комісії (ЄК) та Європейського космічного агентства (ЄКА). Дані викладено для вільного доступу у мережі.

Супутники Sentinel-1 мають ваду, яку можна використати як перевагу. Інші радіолокаційні передачі здатні їх тимчасово «засліпити». Це спотворює радіолокаційне зображення, але також і надає непередбачену перевагу в тому, що ці перешкоди можна використовувати для визначення місця знаходження та навіть інколи ідентифікації відповідного радара.

Радіолокаційні перешкоди на стратегічно важливому острові Хайнань у Південно-Китайському морі. Накладені одне на одне зображення даних, зібраних протягом певного періоду. Аналіз проведено користувачем твітеру d-atis, який використовує власні інструменти та методи.

Професійні військові спеціалісти вже багато років використовують подібні технології. Супутники, призначені для їх використання, можуть виявляти та класифікувати різноманітні радари. Sentinel-1 обмежений своїм робочим діапазоном. Він передає лише у частоті 5,4 ГГц з пропускною здатністю 100 МГц, тому йому перешкоджають лише радари, що передають на частоті 5300-5500 МГц. Іншими словами, він відстежує лише радари, які працюють на подібних до його власних частотах.

Як і з більшістю джерел інформації в OSINT, ми повинні зосереджуватися не на тому, що супутник не може робити, а на тому, що може. Навіть маючи порівняно обмежену сенсорну картину, він може розкрити військові таємниці. І якщо спостерігачі мають певні технічні навички, то вони можуть скласти докупи цікаву картину спостережень. Це особливо актуально в поєднанні з іншими джерелами OSINT.

Технічні засоби, розроблені аналітиками, включають інструмент відстеження перешкод у діапазоні 5 ГГц, який розроблений OSINT Editor. Це накладає кілька зображень Sentinel-1 і використовує алгоритми для диференціації сигналів. Серед його можливостей є і виявлення статичних радіолокаційних джерел.

Із зображень можна багато дізнатися. Діапазон перешкод та повторення імпульсів допомагає ідентифікувати систему. Легко класифікувати старі радари, які є аналоговими і, як правило, працюють із певною стандартно повторюваною пульсацією. Ви навіть можете зрозуміти, як саме вони обертаються, коли супутник проходить повз. Обладнані системами захисту від перешкод сучасніші радари створюють більш заплутану інтерференційну картину. Проте це не означає, що їх неможливо ідентифікувати.

Із старих радарів простіше зняти «відбитки пальців», оскільки вони більш передбачувані. Іноді метеорологічні радари або інше цивільне обладнання також можуть створювати перешкоди, але завжди слід брати до уваги контекст. Режим роботи цього радара дуже схожий на той, який зафіксували у Лівії.

Місце знаходження РСА можна визначити шляхом накладення зображень від кількох супутникових проходів. Як правило, перешкоди утворюють смугу, яка проходить по зображенню. Отже, якщо є знімки двох супутникових проходжень із смугами під різним кутом, то перехрестя смуг перешкод позначає місце розташування РСА. Місцезнаходження радара можна ідентифікувати у поєднанні з комерційними супутниковими знімками високої роздільної здатності (наприклад, Google Earth). Або принаймні звузити коло пошуку. Навіть якщо радіолокаційне перехресне виявлення неможливе, джерело все одно часто можна відшукати у смузі перешкод.

Кораблі важче визначити таким «перехресним» шляхом, оскільки вони рухаються. Однак у деяких випадках можна визначити тип військового корабля. Зазвичай для початкової ідентифікації потрібне певне знання контексту та інші дані OSINT. Деякі військові кораблі, які можна побачити, належать до найновіших та найбільш боєздатних у своєму флоті.

Розвідка відкритих джерел може застосовувати ці методи для спостереження морської обстановки не лише в російській Арктиці. Військові кораблі біля китайського узбережжя, або біля Лівії, або прибережні наземні радари також знаходяться в центрі уваги.

Розвідка відкритих джерел може загрожувати морським операціям будь якої країни. Вона безкоштовна, доступна і її дані відносно легко аналізувати. Теоретично, кожен, хто має підключення до Інтернету, може знайти військові кораблі під час виконання ними завдань. Дані радіолокаційного супутника не є дуже легко й інтуїтивно зрозумілими, але вони надають спостерігачам OSINT ще один інструмент для відстеження флоту. І жоден флот не застрахований від OSINT.

Автор статті: H I Sutton .Він пише про таємні та недостатньо відомі підводні човни, шукаючи незвичайну та цікаву техніку і судна, що беруть участь у скритому протистоянні під хвилями. Підводні човни, субмарини спеціального призначення та мінливий світ підводної війни – це теми його досліджень. Для цього він поєднує найновіші технології OSINT з традиційним аналізом в оборонній сфері. Часом він пише книги на ці теми та малює ілюстрації на основі власного аналізу. Його персональний веб-сайт про ці теми – «Приховані береги» (www.hisutton.com).