У 1947 році «батько розвідувального аналізу» аналітик ЦРУ Шерман Кент говорив, що для прийняття рішень у мирний час політики отримують із відкритих джерел 80% інформації. Пізніше, у 1970-х роках, керівник Розвідувального управління МО США генерал-лейтенант Самуель Вілсон зазначав, що  90% розвідданих припадає на відкриті джерела і тільки 10% отримують завдяки роботі агентури (HUMINT). У сучасному світі, з поширенням мережі інтернет, популярністю соціальних мереж та інших засобів комунікації можна говорити, що приблизно 98-99% розвідувальної інформації можна зібрати із відкритих джерел. Безумовно, закриті дані часто більш красномовні, але якщо об’єднати ці методи, то ми отримаємо інструмент для високоефективного аналізу.
Цей матеріал відкриває серію публікацій міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, у яких будуть продемонстровані зведені дані розвідки відкритих джерел (OSINT), підтверджені закритими конфіденційними даними, вилученими з комп’ютерних систем начальника штабу розвідувального батальйону 136-ї ОМСБр ЗС РФ (в/ч 63354). Закриту частину інформації для зведеного аналізу волонтерам InformNapalm ексклюзивно надали хактивісти Українського кіберальянсу (UkrainianCyberAlliance, UCA і КіберХунти).

Джерело закритих даних

Дорошенко Олег Володимирович, 27.10.1984 року народження. Станом на середину 2014 року обіймав посаду начальника штабу розвідувального батальйону 136-ї ОМСБр ЗС РФ (в/ч 63354), мав звання капітан ЗС РФ.
Став об’єктом дослідження хактивістів UCA після перебування на Донбасі – він заходив у свою особисту поштову скриньку з комп’ютера начальника розвідувального управління 2-го армійського корпусу російської терористичної організації «ЛНР». На Донбасі був у відрядженні, припускаємо, з осені 2014 до зими 2015 року.

• Встановлені дані Олега Дорошенка

  Зареєстрований за адресою: м. Волгоград, вулиця Бібліотечна, буд. 7, квартира 153.
  У 2007 закінчив Новосибірське вище військове командне училище (НВВКУ). Сторінка в соціальній мережі https://vk.com/id99564543. Номери мобільних телефонів, актуальних на середину 2016 року: +79610705866, +79069999472.

  Особисті фото, фото паспорта і документів:

  

Які дані розкрив капітан Дорошенко

Отримано документальне підтвердження факта перекидання військовослужбовців із Буйнакська (в/ч 63354) до кордону з Україною в серпні 2014, зокрема, в населений пункт Поповка (Каменський район  Ростовської області РФ), що всього за 18 км від Ізвариного (Краснодонський (нині Сорокинський) район, Луганська область, Україна).

У офіційних наказах, які зберігає Дорошенко, чітко розділені параграфи про прибуття і від’їзд військовослужбовців з полігонів та відряджень, у госпіталі чи відпустки. Відправлення в Поповку проводилося відповідно до бойового розпорядження начальника штабу військової частини 47084 № 015 від 12.08.14 р.

За номером частини числиться управління 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ (Республіка Північна Осетія — Аланія, м. Владикавказ). Її командиром на той момент був Гурульов Андрій Вікторович. Нагадуємо, що Гурульов проходить у рамках розслідування Генеральної прокуратури України по факту злочинів проти основ національної безпеки України.

У відрядженні військовослужбовців із Буйнакська супроводжував і керував ними командир військової частини №63354 гвардії полковник Лебьодко Михайло Борисович, що підтверджується Наказом по стройовій частині №198 від 23.08.2014 строком до 06.09.2014.

Документи для ознайомлення:

• 198 наказ від 08.14 р. ВІДБУТТЯ КОМАНДИРА
• 213 наказ від 06.09.14 р. ПРИБУТТЯ КОМАНДИРА

• Докладні встановлені дані Михайла Лебьодка

  Гвардії полковник Михайло Лебьодко доволі цікава особа з командним досвідом і кар’єрою.

  

  З лютого по травень 2010 року був тимчасово виконуючим обов’язки командира 138-ї гвардійської окремої мотострілецької бригади (в/ч 02511) у с. Каменка Ленінградської області. За трохи більш як тримісячний період командування сталася низка інцидентів, які стали причиною усунення його з посади: побиття групи новобранців п’яними сержантами, обстріл екіпажем танка Т-80 вежі спостереження, що призвело до смерті двох офіцерів.

  До Каменки Лебьодко командував військовою частиною в Стругах Красних Псковської області.

  З 1 грудня 2011 до грудня 2012 року був призначений начальником Об’єднаного штабу спільних миротворчих сил у Придністров’ї.

  З 2013 року керує 136-ю ОМСБр у Буйнакську.

Предумови перекидання військ ЗС РФ в Україну

У серпні 2014 відбувалися важкі бої, які могли призвести до повної поразки бандформувань російських бойовиків. Йшли бої в районі Луганського аеропорту. Українські військові мали сили для просування до державного кордону України, щоб закрити кордон для проходження російських колон техніки і боєприпасів. Не дивно, що російське командування прийняло рішення перекинути великі сили  – зведені бригадно-тактичні групи різних військових частин – для посилення терористів. Завдяки викритій пошті капітана Дорошенка команда InformNapalm має дані, що до групи буйнакських військовослужбовців у прикордонному з Україною населеному пункті Поповка Каменського району входило приблизно 500 осіб: розвідники, танкісти, артилеристи та ін. У наказах по військовій частині влітку-восени 2014 року поняття «службове відрядження» змінили і виклали в редакції «виконання завдань у складі угруповання військ (сил) «Південь» на території Ростовської області». Підставою для цього, як ми зазначали вище, стало бойове розпорядження, а в деяких випадках — телеграми начальника штабу 58-ї армії. Саме це поняття об’єднує документацію про знайдених і зафіксованих нами в Україні військовослужбовців із Буйнакська.

Серед наказів згадується ще одне бойове розпорядження командувача 58-ї армії від 10.08.2008 р. № 10. У цьому випадку воно має формулювання «виконання бойового завдання в Республіці Південна Осетія для примусу Республіки Грузія до миру». Це ще раз говорить, що розпорядження мають саме бойовий, а не навчальний характер.

Військовослужбовці 136-ї ОМСБр ЗС РФ відповідно до наказів приступили до виконання бойових завдань у складі угруповання військ «Південь» з вказаними датами по категоріях відповідно:

• 07.14 — батальйон матеріального забезпечення;
• 08.14 — зв’язківці;
• 08.14 — артилеристи;
• 08.14 — танкісти.

Представлена в цій публікації інформація – це вступна частина до розкриття повних списків військовослужбовців 136-ї ОМСБр з оприлюдненням інформації про нагороджених і загиблих в результаті виконання бойових завдань за розпорядженням командування Південного ВО РФ. Цікаво, що багато прізвищ з цих списків раніше вже фігурували в OSINT-розслідуваннях або про них була деяка інформація у ЗМІ, що доповнює загальну картину доказової бази воєнних злочинів.

Нижче представлено список танкістів, які вирушити на виконання завдань у складі угруповання військ (сил) «Південь» на території Ростовської області відповідно до Наказу №190 від 15.08.2014. У табличній частині проведено деталізацію, вказано сторінку профілю в соціальній мережі військовослужбовця, його особистий номер (вказаний у наказах про зарахування), звання, точна назва посади, а також посилання на матеріал OSINT-розслідування, у якому згадувався цей військовослужбовець в контексті фактів російського вторгнення в Україну або отримання нагороди за «бойові заслуги» у мирний час.

Нижче представлено лінії зв’язків соціальних профілів VKontakte танкістів 136-ї ОМСБр (червоні крапки) зі спільними друзями (чорні крапки). У правій колонці зафіксовано імена, прізвища та id:
перейти на cторінку клубка соціальних зв’язків, розроблену спеціально для читачів InformNapalm. Зліва у вікні пошуку можна вбити прізвище конкретного військовослужбовця і побачити зв’язки між воєнними.

Завдяки інформації з наказів про відправлення буйнакських танкістів у 2014 році в прикордонний з Україною район, ми не тільки підтвердили представлену нами раніше інформацію, але й знайшли ще нагороджених за участь у війні проти України:

1. Васильєв Олександр Віталійович, командир 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений Орденом Мужності.
2. Бродніков Максим Віталійович, командир танка 1-го танкового взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медаллю «Суворова».
3. Чубарев Євгеній Іванович, командир танка 2-го взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медаллю «Суворова».
4. Огорєлков Денис Михайлович, командир танка 3-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медалями «Суворова» і «За відвагу».
5. Бузовський Михайло Михайлович, командир танка 2-го взводу 3-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медаллю «За відвагу».
6. Сегеда Геннадій Володимирович, старший механік-водій відділення управління взводу зв’язку танкового батальйону також отримав медалі.
7. Кобяков Прокопій Прокопійович, механік-водій 3-го взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медаллю «Суворова».
8. Зайцев Дмитро Андрійович, командир танка 1-го взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону – нагороджений медаллю «За відвагу».
9. Тіжанкін Сергій Валерійович, старший механік-водій 2-го взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону – отримав медаль «За відвагу».
10. Загуменнов Микола Миколайович, механік-водій 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону – за даними російських ЗМІ нагороджений медаллю «Суворова».

Крім цього, у представленій таблиці є дані про російського військовослужбовця Маракасова Віталія Веніаміновича, любителя селфі на Донбасі. Його фото російського вторгнення в Луганську область на танках Т-90А увійшли в низку OSINT-розслідувань InformNapalm, а також були використані у книзі «Донбас в огні». Завдяки закритим наказам встановлено його точну посаду: гранатометник 3-го мотострілецького відділення 3-го мотострілецького взводу 7-ї мотострілецької роти 3-го мотострілецького батальйону 136 ОМСБр ЗС РФ.
Можливо, у вказаній таблиці можуть бути фігуранти, які опублікували відео вторгнення на танках Т-90А в районі населеного пункту  Новосвітлівка, Луганська область. Відео знайшов у соціальній мережі блогер-розслідувач Askai.

Отже, ми вже зібрали інформацію про 73 буйнакських військовослужбовців танкового батальйону в/ч 63354, з них 26 «медалістів».

«Вантаж 200» з Донбасу

З огляду на дані наказів, збережені Дорошенком, відомо, що з виконання завдань угруповання «Південь» в розташування частини живими повернулися не всі. Як зазначав InformNapalm у попередній публікації, було відомо тільки про смерть командира танка управління 1-ї танкової роти танкового батальйону Ведернікова Олександра Ігоровича (ЕХ-763258, д. н 30.06.1993), який також названий в наказі №190 від 15.08.14 про групове відправлення в прикордонну Поповку 17.08.14.
На основі іншого Наказу командира військової частини 63354 №235 від 01.10.2014 Ведерніков Олександр та ще один військовослужбовець Кузнецов Олег Вікторович (Х-261642) з 02.09.2014 виключені зі списку особового складу військової частини 63354 всіх видів забезпечення у зв’язку зі смертю.

Завантажити 235-й наказ від 01.10.14 р.

• Ціна мовчання для рідних

  

  Команда InformNapalm знайшла профіль дружини Олега Кузнецова — Ніни, його тещі — Тетяни Сімакіної і матері — Інеси Кузнецової. Батьки Олега живуть у с. Гірей Краснодарського краю за адресою вул. Леніна, 241, контактний телефон батька Віктора — 89604843026, дружина Ніна живе у місті Кропоткін. У стрічці соціальних профілів родичів Олега Кузнецова немає жодної згадки про його смерть, як у випадку з матір’ю Ведернікова. Тільки деякі дописи матері говорять про втрату близької людини. З огляду на дані Наказу №235 ціна мовчання становить:

  • для дружини капітана Кузнецова Олега — щорічну матеріальну допомогу за 2014 рік у розмірі одного окладу грошового утримання; грошове забезпечення за серпень місяць 2014 року у повному обсязі; щомісячну премію за сумлінне й ефективне виконання посадових обов’язків за серпень місяць 2014 року в повному обсязі.
  • Одноразова допомога членам сім’ї у рівних долях, затверджена наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 травня 2012 року № 1100 дружині, батькові і матері капітана Кузнецова у зв’язку зі смертю.

  

  Такі самі виплати відповідно до наказу були передбачені й для матері Ведернікова — Лайсан Фатхелбаянівні. За наказом Ведерніков Олександр, що проходив військову службу за призовом, 28.08.14 прийняв посаду командира танка. Сума забезпечення відповідно до військово-облікової спеціальності становила всього 17 000 руб. За такі копійки помирали російські військовослужбовці, направлені виконувати злочинні накази.

  Окремі параграфи з документів Дорошенка описують стан захисту державної таємниці у військовій частині: «Стан режиму секретності під час роботи з інформацією, що становить державну таємницю, і захисту інформації від несанкціонованого доступу на об’єктах обчислювальної техніки з врахуванням усунення виявлених порушень і недоліків оцінюється — задовільно».
  Як бачите, злив Дорошенка свідчить про протилежне.

Отже, представлені раніше OSINT-докази участі 136-ї ОМСБр ЗС РФ із Буйнакська у воєнних діях в Україні мають документальне підтвердження. Ці матеріали стануть додатковою доказовою базою не тільки для майбутніх міжнародних судів, але, думаємо, і для російських, коли «заговорять» навіть таблички на могилах російських воєнних, які марно загинули.

Нижче публікуємо посилання на файловий архів з поштової скриньки Дорошенка. У ньому ви знайдете багато інформації, що стосується 136-ї бригади, зокрема, списки особового складу окремого розвідувального батальйону. За винятком наказів, які продовжують аналізувати волонтери InformNaplam, ці накази опублікуємо у заключній частині серії розслідувань (посилання для завантаження архіву без наказів).

Матеріал подготували Victory Krm і Михайло Кузнецов спеціально для сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на авторів і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Закриту частину інформації для зведеного аналізу волонтерам InformNapalm ексклюзивно надали хактивісти Українського кіберальянсу. Спільнота InformNapalm не відповідає за способи вилучення інформації. Ми аналізуємо матеріали на основі розвідки відкритих джерел.

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер