Під час OSINT-розвідки, що проводиться з метою виявлення місць скупчення російської військової техніки та живої сили окупаційних військ, команда InformNapalm.org в Луганську знайшла фотографії американського армійського всюдихода Humvee на території колишнього Луганського міського відділу управління МВС в Луганській області.
Ця модель Humvee – варіант модернізації Львівського ремонтно-механічного заводу HMMWV М1097А2, від початку була призначена для українсько-польського миротворчого контингенту KFOR (Kosovo Force) у Косово і стояла на штатному озброєнні в 95-й окремій аеромобільній бригаді.
Фото із соцмереж, на якому Humvee М1097А2 ще був у складі Збройних сил України. На фото – солдат ЗСУ під Дебальцевим.
А ось кадр із відео, яке зняли журналісти міжнародного відеоагентства APTN. Тут Humvee М1097А2 уже в руках окупаційних військ Росії. На фото Дебальцеве, лютий 2015 року.
“Загублений” Humvee світився в мережі ще не раз.
Сьогодні позашляховик HMMWV М1097А2 помітили у бойовика з луганського корпусу окупаційних військ Росії, отже, він у Луганську. Відверто кажучи, ми навряд чи змогли б впізнати місцевість, якби не панно “Це наше місто”(Луганськ), позначене червоним на фото нижче.
“Частину автомобілів HMMWV М1097А2 втратили під час бойових дій в зоні АТО”, – повідомляє інформаційно-аналітичний ресурс U.M.P. і публікує фото кількох знищених та згорілих позашляховиків Humvee. Але дуже рідко, можна сказати НІКОЛИ в українських ЗМІ не говорять про українську техніку, яку не просто загубили, а вона перейшла до рук терористів.
А це, на жаль, не перший і не єдиний випадок втрати боєздатної техніки. Недавно команда InformNapalm.org у статті Де і коли загубили бронеавтомобіль КрАЗ “Фортеця на колесах”?, піднімала питання втрати справного авто – знову ж таки, під Дебальцевим.
З іншого боку, постійною проблемою української армії лишається обтяжливий механізм списання техніки та спорядження. У багатьох випадках за втрачені (а в дуже задавнених випадках – за невидані) предмети солдата змушують відповідати, вимагають відшкодувати їхню вартість з власної кишені. Формально накази та розпорядження, що регламентують таке списання, уже існують (Порядок списання військового майна у Збройних силах України від 12 січня 2015 року). Але в реальності не завжди вдається примусити командира їх виконувати.
Отже, проблема має дві грані. З одного боку, техніку в справному стані надто часто втрачали, що є не просто недбальством, а, можливо, злочином. З іншого боку – об’єктивні втрати техніки та спорядження в бою не завжди вдавалося документувати, і в результаті виникла ситуація, коли солдати, що ледь вийшли з пекла, стали боржниками рідного Міноборони, як земля колгоспу.
Обидві проблеми – наслідок неефективності вітчизняної військової машини, обидві потребують ретельного розгляду. І невідкладних рішень.
Матеріал підготував @BuTaJIu4eK спеціально для InformNapalm.org
