У 2021-2022 Російська Федерація під виглядом спільних військових маневрів на території Республіки Білорусь продовжила практику насичення білоруської території російською військовою технікою, частина якої не поверталася до пунктів постійної дислокації. Також РФ розгорнула кілька гібридних військових баз, які для відволікання уваги від загрози окупації назвали “навчально-бойовими центрами”. Примітно, що створення військових баз у Білорусі – це мета, якої РФ прагнула дуже давно. І лише тепер, коли режим Лукашенка остаточно здав суверенітет Білорусі до рук Кремля, ця мета стала швидкими темпами реалізовуватися.

Нагадаємо, що Росія з 2013 року активізувала свої наміри розмістити у Білорусі військові плацдарми. У 2015 році волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm опублікували OSINT-розслідування “Підготовка плацдарму ПКС РФ на території Білорусі”. Це розслідування вказувало, що розміщення таких баз загрожує не лише суверенітету Білорусі, а може стати північним плацдармом для агресії РФ проти України. У 2016 році створення таких плацдармів було поставлено на паузу, але 5 березня 2021 року відновилося: у Москві міністр оборони Республіки Білорусь генерал-лейтенант Віктор Хренін та міністр оборони РФ генерал армії Сергій Шойгу обговорили реалізацію Програми стратегічного партнерства Республіки Білорусь та Російської Федерації на 2021 – 2025 роки та домовилися про формування “навчально-бойових центрів”.

На сьогодні під прикриттям “навчально-бойових центрів” у Білорусі створено та продовжують створюватися нові російські військові бази. Планувалося, що на території цих центрів будуть розміщені російські бойові літаки та ЗРК.

29 серпня 2021 року у Гродно прибули підрозділи зенітно-ракетних військ РФ (веб-архів).

Це також підтверджує польський військовий експерт Конрад Музика, який 29 серпня розмістив супутникові знімки. Ці знімки допомогли визначити місцеперебування російських ЗРК у населеному пункті Лабно-Огородники Гродненської області, де також дислокується 1-й зенітно-ракетний полк ЗС Білорусі.

Іншою складовою формування військової бази, що створюється під прикриттям “навчально-бойового центру”, є бойові літаки. 8 вересня 2021 року на аеродром у Барановичах прибули три російські Су-30СМ (посилання, веб-архів). Вдалося встановити їх реєстраційні номери:

• RF-81872 (бортовий “53” червоний);
• RF-81768 (бортовий “57” червоний);
• RF-81733 (бортовий “72” червоний).

Наступного дня ці літаки вже розпочали бойове чергування над територією Білорусі. Згадується також, що одночасно з ними розпочали бойове чергування і фахівці зенітно-ракетних військ, які прибули до Білорусі наприкінці серпня. З того часу російські військові літаки літають над територією Білорусі приблизно раз на тиждень.

Тим часом кількість “навчальних центрів” продовжує збільшуватися. 6 жовтня 2021 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що на території Білорусі розгорнуто вже два навчально-бойові центри (веб-архів). Ймовірно, він мав на увазі місця дислокації: Су-30СМ у Барановичах та ЗРК С-400 біля Гродно.

Цікаво, що 1 грудня 2021 року Лукашенко також заявив, що С-400 у Білорусі вже є, і вони знаходяться у навчальному центрі (веб-архів).

21 січня 2022 року Росія заявила, що під час підготовки до навчань “Союзна рішучість – 2022” спрямовує до Білорусі два дивізіони С-400. Цікаво, що того ж дня ресурс avia.pro написав, що С-400 нібито вже прибули до Білорусі (веб-архів). Свою новину автори ресурсу супроводжували відео відряджання С-400 з Хабаровського краю, яке було взяте, судячи з назви відео, із повідомлення “РІА Новини”, в ньому йшлося про відправку С-400 (веб-архів).

Через два дні, 23 січня 2022 року на сайті білоруського телеканалу “БТ” з’явився репортаж про прибуття російських військ на станцію Полонка в Брестській області (веб-архів). Спочатку у репортажі показані військові, які стоять біля вагонів із написом “РЖД”. А потім (починаючи з часу 0:16 на відео) показано перевезення зенітно-ракетного комплексу С-400. В результаті у глядачів може скластися враження, що ЗРК С-400 прибув до Брестської області цим ешелоном разом із цими військовими. Але відеоуривок із С-400 взято з репортажу Міноборони Росії від 21 січня (веб-архів), в якому йдеться про те, що цей ЗРК тільки почали перекидати, і згаданий відеоуривок – це дорога до станції завантаження в Хабаровському краї.

Щодо їхнього прибуття, то про це було згадано лише у статті російського видання “Російська газета” від 31 січня 2022 року, згідно з якою два дивізіони ЗРК С-400 були перекинуті з метою перевірки Єдиної регіональної системи ППО (веб-архів).

В результаті прибуття ЗРК було урочисто оголошено вранці 3 лютого (веб-архів), а прибуття російської військової техніки відбувалося вночі.

Описані епізоди дозволяють дійти висновку, що кремлівські та провладні білоруські ЗМІ активно створювали імітацію чергового прибуття техніки, щоб приховати факти більш ранньої присутності С-400 у Білорусі та кількість цих ЗРК.

Ймовірно, що після навчань “Захід-2021” Росія залишила у Білорусі частину своєї військової техніки. У коментарях під обговоренням розміщення ЗРК С-400 у Підмосков’ї один із коментаторів пише, що 210-й зенітно-ракетний полк (в/ч 51890) 4-ї дивізії ППО Росії, що знаходиться у Дмитрівському районі Московської області, залишив у Білорусі як мінімум один дивізіон С-400 (веб-архів).

Таким чином, маневри “Союзна рішучість – 2022” є також засобом, за допомогою якого РФ планує посилити та легалізувати присутність у Білорусі військової техніки та особового складу, спрямованих у РБ раніше.

Але найважливіше питання – яку роль Росія відводить своїм військовим базам?Існує велика небезпека, що ці військові бази, своєю чергою, стануть засобом для “легалізації” російських солдатів та військової техніки на постійній основі, які залишаться після закінчення маневрів “Союзна рішучість – 2022”. Їх зосередять на території Білорусі по так званим “навчально-бойовим центрам”, які фактично вже є гібридними військовими базами РФ у Білорусі. Розміщення таких баз загрожує не лише суверенітету Білорусі, а може стати північним плацдармом для агресії РФ проти України.

Публікацію підготувала служба моніторингу білоруської редакції міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm