У 2008 році Росія напала на Грузію та розв’язала першу в 21 ст. міждержавну війну в Європі. Це почалося в ніч на 8 серпня, коли війська РФ перетнули грузинський кордон. Відтоді в історії закарбувалася кривава дата 08.08.08. Цей день можна вважати першою відкритою військовою агресією із серії наступних загарбницьких воєн путінської Росії в 21 ст., на яку світова спільнота не зреагувала належно і вчасно. Тож надалі реалізувалися нові авантюри Кремля: загарбання українського Криму та війна на сході України.
Передумови
Передумови агресії РФ проти Грузії були закладені ще в 1990-х роках, коли за прихованої підтримки Москви сепаратистські регіони Абхазія і т. зв. «Південна Осетія» (Цхінвальський регіон Грузії) проголосили «незалежність» від Грузії. Після локальних воєн РФ нав’язала Грузії умови перемир’я та розмістила у зоні конфлікту своїх «миротворців». Але принципу нейтралітету Москва не дотримувалася, потураючи систематичним порушенням режиму припинення вогню «ополченцями» т. зв. «Південної Осетії». Крім того мешканцям відторгнених регіонів масово роздавали російські паспорти.
Напередодні вторгнення у Грузію Росія провела масштабні військові навчання «Кавказ-2008». Нарощуючи інтенсивність провокацій, Москва чекала на слушний привід для відкритої агресії. Таким приводом стала спроба грузинської армії покласти край осетинським обстрілам і повзучій окупації прилеглих територій.
Фото з OSINT-дослідження InformNapalm про участь 417-го окремого розвідувального батальйону ЗС РФ в окупації міст Горі та Цхінвалі в 2008 році.
8 серпня Росія оголосила про захист «своїх громадян» на території Грузії. Військова авіація РФ атакувала грузинські позиції. За наказом Кремля, російська армія бомбила населені пункти, порти і військові об’єкти по всій Грузії. Росія повела наступ і з території Абхазії, крім двох сепаратистських регіонів були окуповані прилеглі грузинські території, росіяни практично знищили військово-морські сили Грузії на Чорному морі.
Незважаючи на окремі яскраві успіхи грузинів (розгром штабної колони російської 58-ї армії, знищення бомбардувальника Ту-22М), сили сторін були надто нерівні. Коли російські війська просунулися вглиб і стали загрожувати столиці, влада Грузії заявила про одностороннє припинення вогню. Грузія виступила з мирними ініціативами, але російські обстріли продовжилися.
П’ять днів війни забрали сотні життів. Тисячі людей залишилися без даху над головою. А майже 20% суверенної держави і досі окуповані російськими військами та підконтрольними Кремлю формуваннями. Політичним підсумком війни стало визнання Москвою де-юре «незалежності» Абхазії та «Південної Осетії», згортання попередніх миротворчих форматів та подальша мілітаризація окупованих територій.
Ілюстрація із мапою території Грузії. Окуповані регіони позначені червоним кольором / Джерело: МЗС Грузії.
«Повзуча окупація» та викрадення людей
Але Росія не зупинилася на досягнутому і сьогодні також продовжується «повзуча окупація»: російські прикордонники періодично пересувають свої позиції вглиб Грузії, розширюючи територію захоплених земель. Також російські спецслужби та підконтрольні РФ бандформування у прилеглих районах практикують викрадення громадян Грузії, яких інколи повертають за викуп, а іноді жорстоко катують та вбивають.
Росія також використовує окуповані території Грузії як хаби для агресії проти України.
OSINT-дослідження окупації
Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm зібрали чимало даних про військовослужбовців ЗС РФ, які брали участь у агресії проти Грузії, або входять до складу окупаційних сил. Зокрема, дані про солдатів та офіцерів 7-ї російської військової окупаційної бази (в/ч 09332), що розгорнута біля Гудаути та 4-ї окупаційної військової бази РФ (в/ч 66431), що розгорнута у Цхінвалі та Джаві.
Відомо, що військовослужбовці цих російських військових баз також брали активну участь в агресії проти України.
Інфографіка з OSINT-досліджень InformNapalm
Перелік досліджень по темі агресії проти Грузії
(публікації InformNapalm перекладені багатьма мовами світу) :
- Список «672» — ідентифікаційні дані росіян, причетних до агресії проти Грузії у серпні 2008 року
- Розкрито дані 140 офіцерів і сержантів 4-ї окупаційної бази РФ у Грузії
- Встановлено 22 російських військових, які брали участь в агресії проти Грузії, 5 з них – учасники операції захоплення Криму
- Встановлені особисті дані 4 російських розвідників 417го ОРБ, які брали участь в окупації Грузії
- 21 з 35: Ідентифіковано артилеристів 7-ї в/бази ЗС Росії, причетних до обстрілів України. Інфографіка
- Військовослужбовців 7-ї військової бази РФ з Абхазії за участь у боях на Донбасі нагороджують медалями
- Послужний список бойовика-контрактника 7-ї військової бази: Крим, Донбас, Абхазія
- Гудаута-Ростов-Донбас-Хмеймім: шлях російського окупанта
- Контрактник ЗС РФ із 7-ї військової бази у складі бандформувань “ДНР”
- Викрито розвідників 7-ї військової бази МО РФ, які воювали в Україні
- Російські бронеавтомобілі з окупаційної бази у Цхінвалі (Грузія) перекинули в Луганськ
- Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» та інші «ветерани Донбасу» з 7-ї військової бази
- Російського розвідника із 7-ї військової бази видав бультер’єр із Горлівки
- Ідентифікований контрактник цхінвальської військової бази, прикомандирований до НЗФ «Чебурашка» на Донбасі
- РФ нарощує військову присутність у Грузії. Нові С-300 в окупованій Абхазії
- РФ нарощує окупаційний контингент в Абхазії
Висновки
Непокарана збройна агресія РФ проти суверенної держави Грузії у 2008 році та млява реакція світової спільноти заклала передумови для подальших військових авантюр Кремля у Європі, на Близькому сході та в Африці. Апетити Росії зростають і все більше держав стають жертвами гібридної війни із залученням як регулярних російських сил, так і озброєних проксі-формувань. Багато років Україна лишається у прицілі російської агресії, яка також може перекинутись на Білорусь та країни Балтії. Лише консолідована жорстка реакція світової спільноти, посилення економічних санкцій та підтримка звільнення окупованих територій можуть змусити агресора відмовитись від подальших загарбницьких планів. Ціна агресії має стати непід’ємною для РФ, а вище військово-політичне керівництво та військові злочинці повинні понести справедливе покарання. Бо непокаране зло – зростає.
