Воєнну операцію на Близькому Сході Російська Федерація використовує для досягнення власних геополітичних та ідеологічних цілей. Формальна війна проти «Ісламської держави» на ділі стала полігоном для обкатки смертоносних типів озброєння проти мирного населення Сирії і «російським полем експериментів» над свідомістю внутрішньої аудиторії Росії. У цьому матеріалі ми коротко розберемо забавні метаморфози російської пропаганди, яка відпрацьовує темник «про поганих піндосів». Ми покажемо, як слова російських журналістів різко дисонують з картинкою, про сенс якої, вочевидь, не замислюється довірливий глядач.
Від початку воєнної операції проти ІДІЛ у Мосулі, яку проводить іракська армія за підтримки коаліції, яку очолює США, російські пропагандисти вирішили використати цю подію для дзеркальних звинувачень. У стилі традиційного прийому російської дипломатії з головною тезою «Сам такий!», російські телеканали намагаються порівнювати ситуацію в іракському Мосулі із сирійським Алеппо.
Останні 6 місяців поспіль центральні російські телеканали в прайм-тайм виливають на голови своїх глядачів історії про зруйнований військами коаліції іракський Мосул. Кожен епізод супроводжується відеороликом, у якому обов’язково є такий набір елементів: руїни (зрозуміло, навіщо, та не зрозуміло, де саме), мирне населення, що повзає між руїнами, проїжджають Хаммери (ці нарізки пропагандисти вставляють через відсутність можливості демонструвати реальну бойову техніку коаліції). Та найголовнішим елементом лубочної картинки з Останкіно «про Мосул» є кадри обстрілів у стилі ноу-комментс, у які несподівано потрапляють російські зразки озброєння та техніки. Хоч сюжети при цьому йдуть під кричущими заголовками: «Мосул на межі гуманітарної катастрофи!», «У Мосулі виявлено поховання жертв ударів коаліції, яку очолює США» і под.
Придивившись до кадрів самих ударів, починаєш розуміти, чого варті насправді ці сюжети. Бо вони фіксують удари не названих збройних сил по невідомих об’єктах, розташованих у районі Близького Сходу. Тобто, це може бути Ірак (але не факт, що Мосул), а може бути Сирія. Єдине, що можна сказати напевно, так це те, що удари завдають важким озброєнням, яке постачає в цей район сама Російська Федерація.
Представимо кілька скріншотів із сюжетів російських телеканалів, які в гонитві за «сенсацією» засвітили цікаве озброєння.
Сюжет «Першого каналу» від 28 лютого 2017 року: «Іракський Мосул опинився на межі гуманітарної катастрофи».

Другий сюжет «Першого каналу» від 11 березня 2017: «У Міноборони Росії здивовані відсутністю реакції ОЗХО [Організації із заборони хімічного озброєння – прим. ред.] щодо застосування хімзброї ІДІЛ». Відео.

Як бачимо, сюжети різні, а озброєння, яке застосовують у межах міста, однакове — це тандемні вистріли до РПГ-7… розробленого в Ірані. Тобто, якщо когось і можна в цьому випадку звинуватити у руйнуванні Мосула, то не США і сили коаліції, а прямо протилежну сторону, яку підтримує Іран і, звісно, Росія. До того ж, це дуже нагадує дії «шахтарів Донбасу», але це був тільки розігрів. Щодалі – то більше.
Сюжет «Першого каналу» від 5 березня 2017: «Іракська армія за підтримки американців не полишає спроб звільнити Мосул»



Гелікоптери Мі-35 завдають удару некерованими реактивними снарядами по цілях, розташованих (судячи з сюжету) в міській забудові. У заголовку як винуватці названі всі, крім РФ, яка відповідає за постачання гелікоптерів цього типу та озброєння в Ірак, Сирію та інші країни.
Далі в кадр пропагандистського сюжету потрапляє російська важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепьок». У 2016 році РФ поставила понад 3-и одиниці цього типу озброєння в Ірак. Звісно, і в цьому також «винна коаліція на чолі зі США».

Читайте також: «Російські БМСТ «Яуза» везе боєприпаси до ТОС-1/ТОС-1А для Башара Асада»
Черговий сюжет «Першого каналу» від 25 березня 2017: «Авіаудари західної коаліції по жилих кварталах у Мосулі стали предметом закритих консультацій в ООН»:



У кадрі експортний російський гелікоптер Мі-28Л завдає удар некерованими реактивними снарядами. Російські кореспонденти вкотре опиняються «в потрібному місці в потрібний час», щоб встигнути зняти роботу російської бойової та авіатехніки. Мало того, перебуваючи в зоні ударів, вони зовсім не турбуються, що по них також можуть завдати удару. Це більше схоже на узгоджену, чітко сплановану роботу між тими, хто завдає удару і тими, хто його фіксує. Такі сюжети про обстріли мирних об’єктів на замовлення кореспондентів РФ ми вже не раз спостерігали на Донбасі, що, по суті, робить представників російської пропаганди співучасниками воєнних злочинів.
Отже, картинка не завжди відповідає контексту і часто має прямо протилежний смисл, завдяки якому можна читати сюжети російської пропаганди між рядків. Уважність — одна з рис, яка допомагає обеззброювати російську пропаганду.
Нагадуємо, що 10 жовтня 2016 року Комітет Європарламенту із закордонних справ прийняв проект резолюції, у якій роботу російських ЗМІ порівняли з пропагандистськими матеріалами терористичного угруповання ІДІЛ.
(CC BY 4.0 ) Матеріал підготовлений редакцією IN на основі OSINT-розслідування, проведеного Al Gri спеціально для сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.
Закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів розслідувань в публічну площину може переломити хід інформаційного та бойового протистояння.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у соцмережах Фейсбук та Твіттер і оперативно отримуйте сповіщення про нові матеріали
No Responses to “Російське озброєння в Мосулі в сюжетах кремлівської пропаганди”