У Республіці Білорусь набирає обертів широкий суспільний резонанс у зв’язку з тим, що почастішали випадки виявлення іноземних бойовиків незаконних збройних формувань (НЗФ) так званих «Л/ДНР» на території держави. Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm вирішила провести розвідку відкритих джерел інформації з метою визначення основних каналів перекидання бойовиків російсько-терористичних військ у Білорусь і акцентувати увагу громадськості, а також пробілоруської частини силовиків і номенклатури на загрозу з боку цих людей національній безпеці.

Зразу слід зазначити, що точна кількість бойовиків проросійських збройних формувань, що прибули в Білорусь, невідома. На початку російської військової агресії проти України в Білорусь хлинули десятки тисяч так званих біженців з окупованої території, серед них є й ті, хто зі зброєю в руках забезпечував прихід «нового дивовижного російського світу», а тепер, втративши власний дім, вони змушені поневірятися, шукаючи кращої долі.  Враховуючи той фактор, що прикордонного контролю на білорусько-російському кордоні немає, бойовиків НЗФ на території Білорусі може бути достатня кількість для реалізації будь-якого з підготовлених спецслужбами РФ сценарію дестабілізації ситуації в країні.  Ми розглянемо тільки вірогідні й підтверджені факти їхньої присутності.

У результаті проведеного OSINT було встановлено, що одним з основних каналів перекидання бойовиків у Білорусь є так звані волонтерські організації. Одною з головних таких організацій є Фонд допомоги “новоросії” “Врятуй Донбас”, що має розгалужену мережу філіалів по всій РФ, а також представництво в Білорусі (архів). Одним з організаторів і керівників фонду є Гліб Корнілов, 21.11.1985 р. н.,  м. Москва, внесений в базу даних Центру “Миротворець” як поплічник бойовиків НЗФ (архів на фото).

Фонд постачає гуманітарну допомогу населенню окупованої території України, а також медикаменти, амуніцію, спорядження, бронежилети для численних терористичних підрозділів так званої “новоросії”. Досить активне білоруське відділення Фонду, очолюване Олександром Бозюковим.

Встановлені дані: Бозюков Олександр Миколайович, народився в 1972 р. у м. Тольятті, РРФСР, живе у м. Гродно (архів на профіль «VK», фотоальбом 1, 2, контакти; архів на профіль «ОК», фотоальбом; архів на профіль «FB», архів профілю на Гродненському форумі). Він один з організаторів щорічного мотофестивалю в Гродно «Хавайся в бульбу».

Під час розслідування встановили послужний список фігуранта. Встановлено, що в 1990 р. він почав проходити строкову службу у Внутрішніх військах МВС по місцю свого народження у м. Тольятті, в/ч 6622 (сержантський навчальний центр), потім його перевели у конвойні війська МВС РФ у в/ч 6667 (Республіка Комі), які до 90-х рр. охороняли ВТТ Вятлаг, один з найбільших виправно-трудових таборів, що входив у систему ГУЛАГ. З 1993 по 1996 р. служив у 49-й ОБрОП ВВ МВС РФ, яку зазвичай називають “Владикавказький ОМОН”, і, можливо, у складі підрозділів бригади брав участь у першій чеченській війні. Ймовірно, був найманцем Французького Іноземного легіону.

Координує діяльність Фонду «Врятуй Донбас» у Мінську Павло Ольшевський.

Встановлено дані: Ольшевський Павло Сергійович, народився в 1988 р. у м. Сімферополь, УРСР, живе у м. Мінську (архів на профіль “VK”, контакти, фотоальбом; архів на профіль “FB”, контакти). У базі даних Центру «Миротворець» фігурує як поплічник бойовиків, який збирає і постачає матеріальну допомогу незаконним збройним формуванням на Донбасі.

Під час подальшого розслідування було встановлено й підтверджено, що Бозюков та Ольшевський постачають вантажі бандформуванням «ДНР». Так, на початку лютого 2015 р., у «пабліку» Фонду в соцмережі «VK» була інформація про формування продуктових наборів, про потрібні медикаменти та амуніцію для бойовиків російсько-терористичних військ: радіостанції, розгрузки, бронежилети, дальноміри, оптичні й коліматорні приціли для автоматів та снайперських гвинтівок.

Згодом було встановлено реципієнтів, для яких доволі ефективно почала працювати нова «гуманітарна» місія. Як з’ясувалося, це бойовики бандформування «П’ятнашка», ця банда спочатку входила до складу терористичного угруповання «Оплот», потім виокремилася в самостійну одиницю, а згодом влилася в так звану «республіканську гвардію ДНР». Угруповання створили п’ятнадцять найманців з Абхазії (яка перебуває під російським контролем). Це угруповання брало участь у штурмі Донецького аеропорту,  в боях на дебальцівському плацдармі та у спробі загарбання Мар’їнки. Терористи цього угруповання відомі мародери – «віджимали» крамниці, квартири і незліченну кількість автотранспорту в місцевого населення.

Постачає вантажі бойовикам угруповання Бозюков своїм власним автомобілем – позашляховиком Hyundai Galloper, реєстр. номер 7778 АО-4. Цікаво, що цей автомобіль привернув увагу гродненських журналістів провокаційною, доволі рідкісною для західнобілоруського Гродно, атрибутикою в січні 2016 р. (архів). На фото нижче він зафіксований з прапором терористичної організації “ДНР” і прапором бандформування “П’ятнашка” під вітровим склом.

У профілі соцмережі Ольшевського знайшли запис, що свідчить про першу виконану поставку вантажів у другій половині лютого 2015 року і вдячність бойовика бандформування «П’ятнашка» Валерія Васюкова, громадянина РФ, уродженця м. Железногорська, Курської області (архів).

Знайшли й фото, на якому зафіксовано, як Бозюков передає допомогу бандформуванню, допомогу приймає той самий Васюков (архів).

Далі все пішло як по маслу. Встановлено, що з лютого 2015 р. донині фігуранти здійснили не менше одинадцяти поставок вантажів на територію, підконтрольну терористичним утворенням «ДНР». «Донбаський експрес» йде по дуже хитрому маршруту: Гродно-Мінськ-Могилев-Брянськ-Орел-Воронеж-Ростов-на-Дону-КПП Успенка-Макіївка-Донецьк – це понад 2000 км. Слід зауважити, що фігуранти доправляють також адресну гуманітарну допомогу мирному населенню, яку простіше було б доправити коротшим шляхом з Білорусі в Україну, що становить біля 1200 км, спокійно проходити українські пункти пропуску і законно заїхати на тимчасово окуповану територію, зекономивши на паливі, зекономивши час для постачання гуманітарки нужденним. До того ж так звана блокада окупованих територій Донбасу існує тільки в уяві кремлівських пропагандистів.

Але матеріальне забезпечення бійців бандформувань продовольством, медикаментами та іншими засобами за білоруськими та українськими законами тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 132 КК РБ, ст. 447 КК України). Саме тому шлях «Донбаського експресу» такий довгий, логістично складний, абсолютно невигідний і незаконний, бо використовує гуманітарну допомогу як прикриття для постачання продовольства, медикаментів та амуніції бойовикам бандформувань. Крім цього, дії фігурантів розслідування підпадають під статті 332, 332¹ КК України за незаконне переміщення людей через держкордон, а також порушення порядку в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію України.

«Гуманітарну» місію Бозюкова та Ольшевського гідно оцінили ватажки терористичного утворення «ДНР» та бандформування «П’ятнашка». Нижче можемо споглядати грамоти, які видав їм один з архітекторів «російської весни», засновник сепаратистського руху «Донецька республіка» А. Пургін (1, 2, 3). Також на фото лист подяки, виданий Бозюкову так званим начальником штабу угруповання «П’ятнашка».

Зі свого боку ми теж висловлюємо їм свою вдячність за допомогу в ідентифікації щонайменше двох бойовиків російсько-терористичних військ, яких не було в базі даних «Миротворця». На фото нижче Бозюков зафіксований разом з командиром одного з підрозділів бандформування «П’ятнашка» Володимиром Карташовим (позивний «Каспер») на фоні «Донбас Арени» у Донецьку.

Встановлені дані: Карташов Володимир Віталійович, народився 22.06.1973 р. у м. Цюрупинськ, Херсонської обл., УРСР. Жив в Одесі на вул. Гагаріна, 10-2 (архів на профіль «VK», контакти, фотоальбом; профіль № 2, архів на профіль «ОК»; профіль № 2, фотоальбом).

Нижче на фото Карташов та його бійці з продовольством, яке привезли для його підрозділу Бозюков та Ольшевський (архів: 1, 2).

Стоять зліва направо: 1 — Іван Семенов (громадянин РФ), 2 — Валерій Васюков (громадянин РФ, позивний «Дельфін»), 3 — Григорій Губський (громадянин РФ, позивний «Барс»), 4 – н/д, 5 – Володимир Карташов, 6 – Вікторія Сафронова (позивний «Сова», снайпер), 7 – н/д; сидять: 1 — Євген Воронов, 2 – н/д.

Як згодом з’ясувалося, Бозюков і Карташов щирі приятелі, підтримують близькі дружні стосунки. На фото нижче Бозюков разом з подружжям Карташових, він був свідком на їхньому весіллі. Як бачимо, Карташов має навіть бойові нагороди терористичної організації «ДНР».

Бозюков дуже дорожить і пишається своєю дружбою з бойовим командиром загону одного з найвідоміших бандформувань приреченої «ДНР». Щоб похвалитися дружбою, він «засвітив» свого друга і бойового товариша на позиціях десь поблизу Мар’їнки. Правда потім, зрозумівши, що накоїв, видалив фото зі свого профілю (архів).

На цій же фотографії ліворуч від Карташова зафіксований ще один бойовик «П’ятнашки», не внесений поки в базу даних «Миротворця», – Микита Нестеренко.

Встановлені дані: Нестеренко Микита Валерійович, народився 03.07.1993 р., живе у м. Макіївка, мкр-н Сонячний, 10-66 (архів на профіль «VK», контакти, фото; архів на профіль «ОК», контакти, фото; профіль №2). Як з’ясувалося, він син дружини Карташова Олександри від попереднього шлюбу. Як бачимо, за похмуре  непроглядне майбутнє «новоросії» воюють цілими сімейними підрядами.

А ось і колективне фото Бозюкова й Ольшевського з бойовиками «П’ятнашки» — вбивцями українців та їхніми поплічниками (архів):

Стоять (зліва направо): 1 — н/д, 2, 3 — Євгеній Воронов зі своєю коханою Юлією Сонліновою, 4 — Руслан Грінченко, 5 — н/д, 6 — Павло Ольшевський; сидять (зліва направо): 1, 2 — н/д, 3 — Микита Нестеренко, 4 — Володимир Карташов, 5 — Олександр Бозюков.

Під час подальшого розслідування було встановлено, що «Донбаський експрес» не тільки забезпечує постачання терористичного угруповання, а також є одним з каналів постачання  бойовиків та найманців у Білорусь. Достеменно відомо, що Олександр Бозюков особисто перевіз з окупованої Росією та терористами «ДНР» території України в Білорусь бойовика Ігоря Коляду, уродженця м. Торез.

Цікаво, що, як запевняє Коляда, Бозюков так само, як і він, брав участь у бойових діях на Донбасі. Ми вирішили розслідувати це і виявили непрямі докази. У лютому 2015 року в групі «VK» бандформування «Прізрак» він залишив таке повідомлення (архів):

Вказаний ним досвід ведення бойових дій (БД) він міг отримати і в Чечні, і у Французькому іноземному батальйоні. Також у мережі виявлено дуже цікаве поздоровлення – Бозюков вітає з 50-літтям міжнародного терориста, диверсанта ГРУ ГШ РФ Ігоря Безлера (архів):

Крім цього, на Гродненському форумі знайшли повідомлення Бозюкова про те, що він продавав у грудні 2014 р. розгрузку і бронежилет (архів). Зважаючи на все, сказане вище, можна висловити припущення, що Олександр Бозюков, який отримав досвід бойових дій у Чечні, міг бути задіяний у 2014 р. для участі в диверсійних діях терористичного угруповання, яким керував Безлер на сході України. Це тільки припущення, довести чи спростувати його – компетенція слідчих органів Білорусі.

Наступний фігурант нашого розслідування Михайло Малаш, він активно допомагає, щоб так званий «Донбаський експрес» між Білоруссю та окупованою частиною України функціонував.

Встановлені дані: Малаш Михайло, народився в 1977 р. у м. Томську, РРФСР. У кінці 1990-х рр. переїхав у Білорусь, проживає в м. Мінську (архів на профіль «VK», контакти, фото; архів на профіль «ОК», контакти, фото). Для того, щоб ознайомитися з його політичними та ідеологічними поглядами, достатньо прочитати особисту інформацію, яку він вказав у своєму профілі соцмережі, і список груп, у яких він бере участь. Цього більш ніж досить:

Позиціює себе політичним аналітиком. Член проектів «Номос» і «Цитадель», що мають тісні зв’язки з пропагандистськими та аналітичними центрами РФ. Активний прибічник так званого Міжнародного Євразійського руху, який очолює одіозний чорносотенець О. Дугін. На фото нижче Малаш зафіксований з російськими активістами молодіжного крила цього по суті профашистського російського руху, чий девіз: “Слава Імперії! Росіянин, вставай!” (архів):

Михайло Малаш також підтримує дружні стосунки з відомим фігурантом наших минулих розслідувань [1, 2], лідером казачого угруповання «Казачий Спас» Петром Шапко, який особисто  постачав гуманітарну допомогу руху «новоросія» Ігоря Гіркіна-Стрілкова у м. Ростов-на-Дону.

Було встановлено, що крім надання допомоги Фонду «Врятуй Донбас», Михайло Малаш довгий час переховував у власному будинку в Мінську бойовика бандформування «Оплот» Сергія Кузьму.

Встановлені дані: Кузьма Сергій Петрович, народився 21.12.1976  р. у м. Торецьку (колишній Дзержинськ) Донецької області (архів на профіль № 1 «VK», контакти, фото; архів на профіль № 2, контакти, фото; архів на профіль «ОК», контакти).

У кінці липня 2014 р. під час звільнення українською армією м. Торецька, Сергій Кузьма був поранений, його банформування його покинуло, поспіхом відступаючи з міста. Йому допомогли поплічники терористичних угруповань, вони змогли переправити його в Білорусь, допомогли йому матеріально і навіть підшукали роботу в Мінську. Як вже говорилося, Михайло Малаш довгий час переховував бойовика у своєму власному будинку, що було потенційною небезпекою для всіх сусідів, адже не відомо що в голові у цього головоріза і вбивці, цінність людського життя для нього значно знижена.

Коли Кузьма залічив свої рани, Малаш допоміг йому повернутися в квітні 2015 р. до т. зв. «ДНР», де Кузьма взяв участь у бойових діях в Новоазовському районі, приєднавшись до терористичного угруповання т. зв. «9 полку АК НО МО ДНР», що дислокувався у н. п. Безіменне. Перед відправкою бойовика, що прагнув продовжувати вбивати українців, Малаш вирішив сфотографувати його на згадку на фоні власного будинку. Рекомендуємо ознайомитися з вельми цікавими коментарями до цієї зворушливої миті, дбайливо занесеними в архів.

У перервах між боєзіткненнями Кузьма активно допомагав «Донбаському експресу», доправляв разом з Малашем та іншими фігурантами розслідування з Білорусі потрібні вантажі, в т. ч. гуманітарку мирному населенню, а також продовольство, амуніцію та медикаменти для його бандформування  (1, 2, 3). На фото нижче вони зафіксовані біля пункту пропуску Весело-Вознесенка перед в’їздом на окупований російсько-терористичними військами Новоазовський район України (архів).

Своїм новим товаришам по «Донбаському експресу» на знак вдячності Кузьма пропонував дивовижні розваги, у порівнянні з якими вихватки російського пропагандиста і просто негідника Пореченкова здаються пустощами (архів):

Доволі широкий суспільний резонанс у Білорусі спровокував наступний фігурант нашого розслідування – Роман Джумаєв, бойовик бандформування «П’ятнашка», він встиг дати інтерв’ю про свої «подвиги» білоруській службі «Радіо Свобода». Зважаючи на материнську опіку й турботу білоруського відділення Фонду «Врятуй Донбас» у ставленні до цього бандформування, можна припустити, що черговий головоріз потрапив у Білорусь саме завдяки допомозі волонтерів Фонду.

Встановлені дані: Джумаєв Роман Борисович, народився 17.03.1991 р. у м. Маріуполь (архів на профіль «VK», контакти; skype: zaebca4; e-mail: n1menka@mail.ru; використовував телефон: +375 33 6061865, оператор МТС). Бойовик терористичного угруповання «П’ятнашка», брав участь у штурмі Донецького аеропорту. З червня 2015 р. переховується в Білорусі. Було встановлено, що донедавна працював у ПВТУП «Метограф Торг»,  м. Мар’їна Гірка, Пуховицького р-ну Мінської області.

У згаданому інтерв’ю Джумаєв, не ховаючи обличчя, розповів всі подробиці перебування в «ополченні», про те, як захищав «російський світ» і вбивав українців. Розповів також, що бачився в Білорусі з багатьма своїми співвітчизниками й потенційними бойовиками, які можуть продовжити «віджимать» і убивать, але вже на вулицях білоруських міст: «Я тут уже багато людей зустрів, які були і в «ДНР», і в «ЛНР». Наших тут насправді багато. Дуже багато людей я просто випадково зустрів. Я зустрів чоловіка (сам він із казаків), з яким ми разом допомагали пораненим, коли залізничний вокзал розбомбили в Донецьку… Так що надсилати запит (на екстрадицію – прим. авт.) доведеться на багатьох».

З усього сказаного бачимо, що в Білорусь разом з так званими біженцями зі сходу України прямує значна кількість бойовиків, які мають досвід ведення бойових дій. Різні фонди допомоги і «волонтерські» ініціативи відіграють тут не останню роль. Крім цього, використовуючи доставку гуманітарної допомоги мирному населенню як прикриття, вони постачають бандформуванням російсько-терористичних військ продовольство, амуніцію і медикаменти. Можна спрогнозувати, що, у зв’язку з погіршенням соціально-економічного становища окупованих регіонів України, кількість бойовиків і найманців, що проникають на територію Білорусі, значно збільшиться. Це максимально спростить, у разі потреби, будь-який із підготовлених спецслужбами РФ сценаріїв дестабілізації ситуації в країні.

Як заявив 25 березня 2016 р. начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков, «важливо не пропустити в Білорусь іноземних бойовиків-найманців, радикально налаштованих мусульман, учасників військових операцій в Україні, на Близькому Сході». «Потрібно створити відділ, який буде займатися припиненням діяльності кримінальних авторитетів трансприкордонної організованої злочинності, виявляти діяльність бойовиків та найманців». Хотілося б, щоб це не залишилося демагогією чиновників, які на догоду так званим «союзницьким» стосункам з Росією проявляють насправді абсолютну незацікавленість іноземними бойовиками і найманцями, які не тільки спокійно проникають на територію держави, але навіть отримують допомогу від держави в працевлаштуванні й пошуку житла і практично мають рівні з білорусами права. Проблема ще більше поглиблюється тим, що через високий рівень корупції в прикордонних структурах РФ і підконтрольних їй терористичних організаціях «ДНР» та «ЛНР», а також через відсутність кордону з Росією, Білорусь драматично наповнюється зброєю з території окупованої частини України й перетворюється на терористичну Вандею Європи.

Тільки політична воля й сприяння консолідації нації може врятувати Білорусь від долі українського Донбасу. Для цього важливо відновити прикордонний контроль на кордоні з РФ, поставити потужний заслін на шляху терористів, зброї й наркотиків у країну. Також і Україна повинна вжити рішучих заходів для екстрадиції й притягнення до відповідальності бойовиків, найманців, їхніх поплічників та дезертирів, які переховуються від правосуддя в Білорусі. Важливо не загравати із завтрашніми можливими героями російських репортажів про війну в Білорусі, а виконувати задекларовані наміри і завдання щодо забезпечення національної безпеки держави.

Матеріал для публікації підготував редактор білоруської служби міжнародної спільноти InformNapalm Денис Івашин.

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Поділіться публікацією в соцмережі й випалюйте окупантів разом з InformNapalm!

Переклад А. В.