9 травня 2017 року відбулися чергові марші «безсмертного полку». У Вікіпедії «безсмертний полк» описано як «міжнародний громадський рух по збереженню особистої пам’яті про Велику Вітчизняну Війну», який був створений у 2011 р. у Росії й декларує потребу нагадувати про жахіття Другої світової війни та про її героїв, які боролися проти фашистської Німеччини.

Ми не будемо заглиблюватися в перипетії колективного психозу Російської Федерації, названого в народі «перемогобісся», а спробуємо розібратися в тому, чому цей марш, прикриваючись ідеєю «пам’яті предків», є всього-на-всього черговою кремлівською провокацією, спрямованою проти цивілізованого світу.

Попри той факт, що в лавах демонстрантів справді є люди, яким важливо раз на рік нагадати про своїх предків, які загинули більш як 70 років тому в боротьбі проти нацистів, саме це дійство дедалі більше перетворюється на фарс не тільки в Україні, а й в інших країнах.

Почнімо з того, що на цих маршах є люди, які несуть портрети одного з найкривавіших вбивць XX століття Й. В. Сталіна — як це було, наприклад, вчора не тільки в німецькому Гамбурзі, а й в анексованому Криму, що вже є оскверненням пам’яті Криму, адже корінне населення Криму Сталін частково знищив, частково депортував, там «особиста пам’ять про Велику Вітчизняну» у жителів пов’язана з ним виключно як з катом, який знищив цілі сім’ї і зруйнував зв’язок поколінь.

У Берліні хода мала страхітливий характер: у ній брали участь не тільки російські байкери «Нічні вовки», які, як відомо, підпорядковуються безпосередньо Кремлю, але й їхній німецький «філіал» – «російсько-німецькі вовки», куди входять переважно вихідці з колишнього СРСР:

Їх супроводжували машини з номерами з усіх кінців Німеччини, обліплені російською символікою, літні люди махали прапорами Імперії Зла, а також матусі, які страждають на поки не досліджену психічну недугу наряджати власних маленьких дітей в уніформу армії держави, яка давно згинула.

Foto: Stefan Lauter

Та це ще півбіди: на марші в Берліні, начебто присвяченому пам’яті загиблих в боротьбі з нацизмом, дуже вільготно почувалися треновані хлопці у футболках з відомим висловом Кадирова «Єдиним доказом патріотизму є вчинок». Чи була це пряма загроза чи ні, має вирішити кожен сам для себе, питання в іншому: чеченці отримують дозвіл на проживання в Німеччині на основі статті про «політичний притулок». Щоб отримати статус політичного біженця, треба надати факти переслідування з боку Кадирова в Чечні. Як люди, що постраждали від звірств чеченського диктатора, можуть носити прапори з його зображенням і його портрети на грудях – це загадка:

Що далі – то більше. На марші помітили прапори не тільки терористичного формування «ДНР»:

Foto:Stefan Lauter

А й прапор нествореного терористичного формування «ХНР»:

Важко уявити, щоб у Європі можливо було вийти на вулиці з прапором терористичного формування ІДІЛ. Вочевидь, тут слід замислитися самій Україні про недопущення поширення пропаганди терористичних формувань у Європі і про заборону їхньої символіки на інтернаціональному рівні.

Такі марші з комуністичною символікою пройшли, до речі, і в канадському Торонто, де живе одна з найбільших громад українців у світі.

У самій Україні ситуація була не набагато кращою.

З окупованою територією все більш-менш зрозуміло: там терористи несли портрети інших терористів, чим тільки підтвердили фальшивість цього дійства, на якому неонацисти святкували перемогу 70-річної давнини над іншими нацистами.

Учасники маршів у вільній Україні, звісно, не посміли йти на такі відверті провокації, але багато хто намагався пройти на марш в георгіївських стрічках та із забороненою комуністичною символікою. Судячи з повідомлень ЗМІ, поліція все-таки реагувала на факти порушення закону про декомунізацію, вмовляючи зняти стрічки та іншу заборонену символіку та проводячи роз’яснення, бесіди.

А от реакція на українських патріотів, м’яко кажучи, «дещо бентежить».

У Києві групі молодих людей деякий час не дозволяли розгорнути прапор України на площі Слави. Тобто, в столиці України забороняли розгорнути прапор самої України. Після гучних протестів активістів прапор все-таки розгорнули, але сам факт намагання перешкодити цьому насторожує.

У Дніпрі пішли ще далі: дії поліції мали відверто ворожий характер. Разом з тітушками поліція побила ветеранів АТО, що сколихнуло соціальні мережі і змусило виправдовуватися мера Дніпра Бориса Філатова. Міністр МВС Арсен Аваков відреагував на повідомлення, оголосивши про початок службового розслідування по факту бездіяльності поліції і підтримки молодиків спортивної зовнішності.

Дуже дивний вигляд має і розгром офісу ОУН. Поліція пояснює напад на офіс «запобіганням провокаціям». «Запобігання провокаціям» – це виламані двері, використання сльозогінного газу і побиття людей, які по факту на той момент ще нічого не зробили…

У Миколаєві також відбулася бійка між патріотично налаштованими активістами і ветеранами-афганцями. У результаті поліція посадила в автозак і прибічників совєцької ідеології, і проукраїнських активістів…

Прес-секретар нашої спільноти, Михайло Макарук, був на марші на площі Слави у Києві. За його словами, поліція арештувала АТОвця Бориса Красовського без жодних причин, а коли Михайло пішов у Печерський РВВС, показав посвідчення представника преси й вимагав пояснень, то почув у відповідь: «Тут клоун якийсь із InformNapalm… Зрозумів, активно його фіксуйте. Буде зроблено».

Нам дуже цікаво, що саме означають ці слова? Наша спільнота вже звикла до погроз від росіян, до їхніх листів з образами в нашу редакцію, до спроб структур російського ФСБ зламати наш сайт і навіть до запитів до урядів інших країн (зокрема, Канади) щодо заборони нашої діяльності. Але відповідно до якого закону співробітники поліції України, яку ми ось уже три роки на волонтерській основі захищаємо в інформаційному просторі і чиї інтереси ми просуваємо на міжнародному рівні, знімають представника нашої спільноти на свої особисті телефони і куди передають ці дані? І яка в принципі мета «фіксації» наших представників?

Висновки маршу 9 травня однозначні…

Після фото- і відео зйомок цього маршу на «честь перемоги проти нацизму», чи то у вільній Україні, на окупованій Росією території Донбасу чи в інших країнах, стало цілком зрозуміло, що цей марш нахабно використовує Кремль і його посіпаки для пропаганди Російської Федерації, яка стала спадкоємицею СРСР і затятим послідовником ідей червоного терору, що мало чим відрізняється від того нацизму, проти якого ці марші начебто організовуються. Крім того, Україні потрібно вжити заходів у плані офіційного статусу терористичних формувань на окупованій частині Донбасу, щоб запобігти поширенню їхньої пропаганди на Захід. А також слід уважніше придивитися до співробітників державних органів, які, судячи з результатів 9 травня, в більшості діють не в інтересах України та її громадянського суспільства.

День пам’яті жертв нацизму і перемоги над ним у всьому світі один — 8 травня.

«Безсмертний полк» – чергова вигадка Російської Федерації, створена з метою провокацій і агресивного вкорінення не тільки комуністичних, а й проросійських ідей Україні та світовій спільноті, про що свідчать численні факти минулого дня.

Автор: Irina Schlegel, спеціально для сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. Заголовне фото фото: AFP

При передруці та використанні матеріалу активне посилання на автора і наш проект обов’язкове (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0).

Бажаєте оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm?

 Підписуйтеся на сторінку спільноти у Facebook.