Оригінал цієї публікації підготував волонтер спільноти InformNapalm.org з Республіки Білорусь на рідній білоруській мові й опублікував 9 вересня 2015 року під заголовком “Беларусь: пратэктарат Расеі ці сувэрэннае дзяржаўнае ўтварэньне?”. Цікаво, що за тиждень існування в білоруському сегменті, стаття зчинила ґвалт і зацікавила не лише ЗМІ, а й кремлівські спецслужби. Інформацію про цю статтю та інтерв’ю з автором опублікувало “Радіо Свобода” й низка інших ЗМІ. Оперативно відреагували проросійські видання, вони спробували вбити клин між українцями та білорусами. Ці ЗМІ за опублікований перелік осіб, що навчалися у вищих військових навчальних закладах РФ, а нині є високопосадовцями Республіки Білорусь, поспішили причепити волонтерам InformNapalm ярлик –  “заокеанські стратеги”. Цікаво, що в поспішних “викривальних” російських публікаціях про матеріали білоруської редакції InformNapalm презирливо говориться про “нібито старобілоруську мову”, напевне, через те, що московити не розуміють національної державної мови Білорусі. 

Тому ми вирішили перекласти цю статтю на інші мови, в тому числі на російську. 

Останнім часом, особливо в зв’язку з російсько-українською війною, спостерігаємо спроби маніпулювати громадською думкою в Білорусі, до яких вдаються різні політичні сили і, передусім, держапарат країни, з метою консервації режиму внутрішньої окупації та запобігання протестним настроям у суспільстві. Маю велику надію, що ця стаття допоможе запобігти таким маніпуляціям і сприятиме об’єктивній оцінці місця Білорусі в пострадянській геополітичній конфігурації.

У статті подаємо список чиновників військово-політичних керівників, очільників силових міністерств Республіки Білорусь. Список складали за такими основними критеріями: місце народження не на території нинішньої Білорусі та вища (військова) освіта, здобута в Російській Федерації. Таким чином, в базу потрапили як уродженці Білорусі, так і ті, хто закінчив, передусім, російські військові виші. Також в базі фігурують чиновники – колишні функціонери КДБ, компартії та особи, близькі до фінансового та дипломатичного російсько-білоруського кола. Під час написання цієї статті я керувався статтею 34 Конституції Республіки Білорусь, що гарантує право кожного громадянина Білорусі отримувати, зберігати й поширювати повну, правдиву, своєчасну інформацію про діяльність державних органів, а також інформацію з відкритих джерел міністерств і відомств.

Хочу зазначити, що в цій статті не визначаються дефініції для вказаних осіб. Вони можуть бути як агентами російського впливу, так і патріотами землі білоруської. Людина може народитися в Росії, жити в Білорусі й цілком сповідувати білоруські національні цінності, як це, наприклад, засвідчила своїм життям видатна поетеса Наталія Арсеньєва чи відомий пісняр Володимир Мулявін, але слід мати на увазі, що вони не мати російської вищої військової освіти. Читачеві я даю можливість самому з цим розібратися, а також відповісти на запитання, що стоїть в заголовку статті. Єдине, що слід розуміти, що агент російського впливу – це передусім посадова особа, чиновник, який систематично й цілеспрямовано працює для здійснення завдань і цілей Російської Федерації.

Отже, почнімо.

Вище командування Збройних Сил (ЗС) Республіки Білорусь:

Равков Андрій Олексійович – генерал-майор, Міністр оборони Республіки Білорусь. Родився в 1967 р. у с. Ревяки Бешенковицького району Вітебської обл., БРСР. У 2005 році з відзнакою закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Бєлоконєв Олег Олексійович – генерал-майор, начальник ГШ ЗС Республіки Білорусь, перший заступник міністра оборони Республіки Білорусь. Родився в 1965 р. у с. Барабаш Хасанського району Приморського краю, РРФСР.

Пузиков Михайло Васильович – генерал-майор, заступник міністра оборони Республіки Білорусь. Родився в 1961 р. у с. Городище 1-е, Брасовського району Брянської обл., РРФСР. У 2004 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Лотенков Ігор Миколайович – генерал-майор, заступник міністра оборони з озброєння – начальник озброєння ЗС РБ. Родився в 1962 р.  у с. Запісоччя Житковицького району Гомельської обл., БРСР. У 2007 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Киреєв Віталій Іванович – генерал-майор, заступник міністра оборони по тилу – начальник тилу ЗС РБ. Родився в 1962 р. у м. Магадан, РРФСР.

Всі вказані особи складають 100 відсотків вищого командування ЗС РБ.

Перейдемо тепер до Генерального Штабу ЗС РБ. У відкритому доступі є інформація про керівників восьми управлінь. Крім вже згаданого Бєлоконєва О. О., до списку входять:

Муравейко Павло Миколайович – полковник, заступник начальника ГШ ЗС – начальник головного оперативного управління. Родився в 1971 р. у Мар’їній Гірці Пуховицького району Мінської обл., БРСР. У 2008 році закінчив з відзнакою та золотою медаллю Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Тихонов Віктор Павлович – полковник, начальник ГРУ, заступник начальника ГШ ЗС Республіки Білорусь. Дата й місце народження – н/в. Закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Косигін Руслан Анатолійович – полковник, начальник інформаційно-аналітичного управління ГШ ЗС РБ. Родився в м. Ялта Кримської обл., УРСР.

Казаков Геннадій Станіславович – генерал-майор, начальник зв’язку ЗС Республіки Білорусь, начальник управління зв’язку ГШ ЗС Республіки Білорусь. Родився в 1964 р. у с. Семукачі Могилевського району, Могилевської обл., БРСР. У 2003-2005 рр. – слухач Військової академії ГШ ЗС Російської Федерації.

Дудко Сергій Григорович – полковник, начальник управління територіальної оборони – заступник начальника ГШ ЗС Республіки Білорусь. Родився в 1960 р. Місце народження, за непідтвердженою інформацією, – смт Запоріжжя Краснолуцького району Луганської обл., УРСР, в цей час окуповане проросійською терористичною організацією “лнр”. Закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації. Учасник радянської інтервенції в Афганістан.

Данильчик Ігор Іванович – полковник, начальник управління радіоелектронної боротьби ГШ ЗС Республіки Білорусь. Родився в 1969 р. у с. Львовка Волковиського району Гродненської обл., БРСР. Закінчив Військово-повітряну академію ім. Ю. А. Гагаріна Міністерства оборони Російської Федерації.

Старков В’ячеслав Миколайович – полковник, начальник військ РХБ захисту – начальник управління РХБ захисту та екології ГШ ЗС РБ. Родився в 1967 р. в Тамбові, РРФСР. У 2007-2009 рр. – слухач Військової академії ГШ ЗС Російської Федерації.

Лук’яненко Дмитро Леонідович – полковник, начальник навігаційно-топографічної служби ЗС РБ – начальник навігаційно-топографічного управління ГШ ЗС Республіки Білорусь. Дата й місце народження – н/в. У 2009 р. закінчив з відзнакою Військову академію  ГШ ЗС Російської Федерації.

Переходимо до Сухопутних військ. У списку фігурує мінімальна кількість вищого командного складу:

Вольфович Олександр Григорович – генерал-майор, командувач військами Північно-західного оперативного командування. Родився в 1967 р. в Казані, РРФСР. У 2008 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Шкадрович Віталій Миколайович – полковник, заступник командувача військами по тилу – начальник управління тилу Північно-західного оперативного командування. Родився в 1970 р. у м. Кіровськ, Могилевської області, БРСР. З 2008 до 2010 рр. навчався у Військовій академії ГШ ЗС РФ.

Орєх Володимир Михайлович – полковник, заступник командувача військ по тилу – начальник управління тилу Західного оперативного командування. Родився в 1969 р. в Бобруйську Могилевської області, БРСР. У 2011 р. закінчив з відзнакою федеральний державний військовий навчальний заклад вищої професійної освіти “Військова академія тилу та транспорту імені генерала армії Хрульова” Міністерства оборони РФ.

Військово-повітряні сили (ВПС) та Війська протиповітряної оборони (ППО):

Двігальов Олег Миколайович – генерал-майор, командувач військово-повітряними силами і військами протиповітряної оборони ЗС Республіки Білорусь. Родився в 1965 р. на о. Вітте, Сєвєроморського району, Мурманської області, РРФСР.

Трус Сергій Миколайович – генерал-майор, начальник Головного штабу – перший заступник командувача ВПС та військ ППО. Родився в 1965 р. в Мінську, БРСР. У 2008 р. закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Голуб Ігор Володимирович  – генерал-майор, заступник командувача ВПС та військ ППО. Родився в 1967 р. у Чернігові, УРСР.

Карев Олександр Михайлович – полковник, заступник командувача ВПС та військ ППО – начальник авіації. Народився в 1966 р., за непідтвердженими даними, у с. Камєшок Кемеровської області, РРФСР.

Шевченко Валерій Олександрович – полковник, заступник командувача ВПС та військ ППО з ідеологічної роботи – начальник управління. Народився в 1969 р. у Челябінську, РРСФР.

Будаєв Борис Юрійович – полковник, заступник командувача ВПС та військ ППО з озброєння – начальник управління. Родився у військовому містечку поблизу Душанбе, Таджикистан. У 2010 р. закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Панфьоров Олександр Іванович – полковник, заступник командувача ВПС та військ по тилу – начальник управління. Народився в 1968 р. у с. Антоново, Загорського району, Московської області, РРФСР.

Сили Спеціальних Операцій:

Денисенко Вадим Іванович – генерал-майор, командувач силами спеціальних операцій ЗС РБ. Родився в 1967 р. у Будапешті, УНР. У 2008 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Інші начальники управлінь та закладів МО:

Салатин Віталій Анатолійович – полковник, начальник головного управління кадрів МО Республіки Білорусь. Родився в 1965 р. в Ставрополі, РРФСР.

Лепешко Геннадій Володимирович – полковник, начальник управління військової освіти ЗС РБ. Родився в 1965 р. у м. Пінськ, Брестської області, БРСР. Закінчив військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Хохлов Валерій Олексійович – генерал-майор, начальник головного управління бойової підготовки ЗС Республіки Білорусь. Дата і місце народження – не визначено. У 2001 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Баранов Володимир Костянтинович – полковник, начальник управління ракетно-артилерійського озброєння МО Республіки Білорусь. Родився в 1965 році в Смоленську, РРФСР.

Іванов В’ячеслав Анатолійович – полковник, начальник автомобільного управління МО Республіки Білорусь. Родився в 1964 р. в Копєйську Челябінської області, РРСФР.

Гордюнін Олександр В’ячеславович – полковник, начальник продовольчого управління МО Республіки Білорусь. Родився в 1965 р. у м. Балаково Саратовської області РРФСР.

Чернуха Юрій Олексійович – полковник,  начальник Національного агентства з контролю та інспекцій департаменту МО БР. Народився в 1969 в  Якутську, РРФСР.

Бобриков Сергій Валентинович – генерал-майор, начальник освітнього закладу – Військова академія Республіки Білорусь. Народився в 1962 р. у м. Лепель Вітебської області, БРСР. У 2005 р. закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь:

Мальцев Леонід Семенович – генерал-полковник, голова Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь. Родився в 1949 р. у с. Вяценевка Слонімського району Гродн. обл., БРСР. У 1992 р. закінчив з відзнакою Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації. Дійсний член Академії військових наук Російської Федерації.

Мойсеєнко Володимир Григорович – генерал-майор, заступник голови Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь. Родився в 1964 р. у Гродно, БРСР. У 1985 р. закінчив Голіцинське вище прикордонне військово-політичне училище КДБ СРСР ім. К. Є. Ворошилова, в 1997 р. закінчив Академію ФПС РФ (Прикордонна академія ФСБ Росії).

Лаппо Анатолій Петрович – генерал-майор, заступник голови Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь. Родився в 1963 р. у с. Кулаковка Белинічського району Могилевської обл., БРСР. У 1986 р. закінчив Голіцинське Вище прикордонне училище КДБ СРСР ім. К. Є. Ворошилова, у 2001 р. – Академію федеральної прикордонної служби Російської Федерації. У період з 1981 до 1992 р. служив у Червонопрапорному Закавказькому прикордонному окрузі КДБ СРСР на різних посадах.

Печєнь Ігор Миколайович – генерал-майор, заступник голови Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь. Родився в 1965 р. у Смоленську, РРФСР. У 2009 р. закінчив Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Яцков Віктор Миколайович – полковник, заступник командира Лідського прикордонного загону – начальник управління режиму й організаційного забезпечення. Родився в 1971 р. у м. Молодово Брестської області, БРСР. У 1992 р. закінчив Голіцинське вище прикордонне військово-політичне училище КДБ ім. К. Є. Ворошилова, у 2001 р. – Академію федеральної прикордонної служби РФ (Прикордонна академія ФСБ Росії).

Кузьменко Олексій Вікторович – полковник, начальник Гомельської прикордонної групи. Родився в 1972 р. у Гомелі, БРСР. У 1995 р. закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне двічі червонопрапорне училище, служив у повітряно-десантних військах Росії. У 2008 р. закінчив прикордонну академію ФСБ Росії.

Протосовицький Андрій Миколайович – полковник, заступник начальника Гомельської прикордонної групи – начальник управління ідеологічної роботи й кадрового забезпечення. Родився в 1973 р. у м. Ріпки Чернігівської області, Україна. У 1994 р. закінчив Омське вище загальновійськове командне училище.

Терещенко Андрій Олександрович – полковник, заступник начальника Гомельської прикордонної групи – начальник  управління режиму й організаційного забезпечення. Родився в 1967 р. у Сімферополі, УРСР. З 1988 до 1991 р. служив у Червонопрапорному західному прикордонному окрузі КДБ СРСР у військовій частині 2187, місто Брест, на різних посадах.

Молостов Костянтин Геннадійович – полковник, начальник Гродненської прикордонної групи. Родився в 1970 р. у Красноармійську Саратовської області, РРФСР. З 1989 до 1993 р. навчався в Алма-Атинському вищому командному прикордонному училищі КДБ СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського. У 2004 році закінчив прикордонну академію ФСБ Росії.

Ридкін Олександр Анатолійович – підполковник, заступник начальника Сморгонської прикордонної групи – начальник управління режиму та організаційного забезпечення. Родився в 1978 р. у м. Осиповичі, Могилевської області, БРСР. У 2009 р. закінчив Військову академію зв’язку ім. С. М. Будьонного Міністерства оборони Російської Федерації.

Як бачимо, багато хто з керівного складу комітету мали і, цілком можливо, мають безпосередні зв’язки з ФСБ Росії.

Державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь:

Гурульов Сергій Петрович – генерал-лейтенант, голова Державного військово-промислового комітету. Родився в 1953 р. на станції Олов’яній Читинської області, РРФСР. У 1999 р. закінчив з відзнакою і золотою медаллю Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Биков Ігор Михайлович – перший заступник Голови ВПК. Родився в 1957 р. у сім’ї військовослужбовця в м. Клин Московської області, РРФСР.

Морозов Олег Володимирович – заступник голови ВПК. Родився в 1978 р. у м. Сєвєродвинськ, РРФСР.

Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь:

Шуневич Ігор Анатолійович – генерал-майор міліції, міністр МВС РБ. Родився в 1967 р. в Луганській обл., УРСР. У 2007-2012 рр. працював у КДБ Республіки Білорусь, очолював слідче управління, потім головне управління контррозвідувального забезпечення правоохоронних і контролюючих органів, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

Караєв Юрій Хаджимуратович – генерал-майор, заступник міністра МВС, командувач внутрішніми військами. Родився в 1966 р. у Владикавказі, Північна Осетія, РРФСР. Закінчив Саратовське вище військове командне училище МВС СРСР, у 1996 р. закінчив Військову академію ім. Фрунзе, РФ.

Хоменко Сергій Миколайович – генерал-майор, начальник Департаменту охорони МВС Республіки Білорусь. Родився в 1966 р. у Донецькій області, УРСР.

Бачила Володимир Володимирович – генерал-майор міліції, начальник Академії МВС Республіки Білорусь. Родився в 1960 р. у с. Липки Мінського району, Мінської обл., БРСР. У 1994 р. закінчив очну ад’юнктуру Московської вищої школи міліції МВС Російської Федерації.

Поліщук Валерій Миколайович – генерал-майор міліції, начальник Могилевського інституту МВС Республіки Білорусь. Родився в 1963 р. у с. Приозерному Тобольського району Кустанайської обл., Казахстан.

Олейников Герман Геннадійович – полковник міліції, заступник начальника УВС Гродненського облвиконкому – начальник управління ідеологічної роботи і кадрового забезпечення. Родився в 1967 р. у с. Слов’янка Хасанського району Приморського краю, РРФСР.

Євсєєв Ігор Володимирович – генерал-майор міліції, начальник УВС Мінського облвиконкому. Родився в 1968 р. смт Рось Волковиського району Гродненської області, БРСР. Служив у 3-й бригаді спецназу ГРУ ВПС СРСР, що дислокувалася в НДР. Координував, командував і особисто брав участь у силовому розгоні Майдану-2010 р., акції «Стоп-бензин», мовчазних акцій протесту в 2011 р. Входить до санкційного списку ЄС під номером 84, в’їзд на територію ЄС йому заборонено. Донедавна очолював УВС Вітебського облвиконкому, під час “виборчої” кампанії 2015 р. переведений назад до Мінська.

Сенько Віктор Сергійович – полковник міліції, начальник УВС Вітебського облвиконкому. Родився в 1965 р. в Караганді, КазРСР.

Як бачимо, на ключових посадах у МВС перебувають уродженці не Білорусі.

Міністерство з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь:

Ващенко Володимир Олександрович – генерал-майор внутрішньої служби. Міністр МНС. Родився в 1958 р. в с. Троїцько-Печерськ Комі АРСР, РРФСР.

Президія Ради Міністрів Республіки Білорусь:

Кобяков Андрій Володимирович – прем’єр-міністр Республіки Білорусь. Родився в 1960 р. у Москві в сім’ї військовослужбовця, який був направлений для проходження служби в Білоруський військовий округ. У 1983 р. закінчив з відзнакою Московський авіаційний інститут. У 2011-2012 рр. – надзвичайний та повноважний посол Республіки Білорусь в Російській Федерації.

Матюшевський Василь Станіславович – перший заступник прем’єр-міністра Республіки Білорусь. Родився в 1969 р. в Орші Вітебської області, БРСР. У 2010-2014 рр. був головою правління і генеральним директором ВАТ “БПС-Банк”, що належить Сбербанку Росії.

Русий Михайло Іванович – заступник прем’єр-міністра РБ. Родився в 1954 р. у с. Вороніно Житковичського району, БРСР. У 1985-1991 рр. – партійний функціонер райкомів КПБ. У 2003-2004 рр. – радник відділу посольства РБ в Санкт-Петербурзі, РФ.

Анфімов Леонід Васильович – голова Комітету державного контролю Республіки Білорусь. Родився в 1954 р. у с. Сима Юр’їв-Польського району Володимирської обл., РРФСР. У 1984-1986 рр.  інструктор промислово-транспортного відділу Заводського районного комітету КПБ м. Мінська.

Рада Безпеки Республіки Білорусь:

Зась Станіслав Васильович – генерал-майор, в. о. держсекретаря Ради Безпеки Республіки Білорусь. Родився в 1964 р. у Чернігівській обл., УРСР. Точне місце народження не відоме. У 2005 р. закінчив з відзнакою і золотою медаллю Військову академію ГШ ЗС Російської Федерації.

Втюрін Андрій Олександрович – полковник, заступник держсекретаря Ради Безпеки РБ. Родився в 1971 р. у м. Пенза, РРФСР. У 1992 р. закінчив Саратовське вище командне училище МВС Російської Федерації. З 1995 р. – в Службі безпеки президента Республіки Білорусь, яку очолював з 2007 по 2014 рр.

Служба безпеки президента РБ:

Шинкевич Віктор Миколайович – полковник, начальник Служби безпеки президента РБ. Родився в 1960 р. у с. Кромовичі Докшицького району Вітебської обл., БРСР. У 1987 р. закінчив Вищі курси КДБ СРСР. З 1995 р. – в Службі безпеки президента РБ.

Комітет Державної Безпеки РБ:

Вакульчик Валерій Павлович – голова КДБ Республіки Білорусь. Родився в 1964 р. у д. Радостове Дрогичинського району Брестської обл. У 1992 р. закінчив Вищі курси контррозвідки КДБ СРСР. З 1991 р. до 2008 р. служив в органах держбезпеки. З 2008 р. до 2011 р. очолював Оперативно-аналітичний центр (ОАЦ).

У відкритому доступі немає біографічної інформації про весь керівний склад КДБ, ОАЦ, Служби безпеки президента. Це цілком закриті для громадського контролю структури, про діяльність, мету і завдання яких можна лише здогадуватися.

З аналізу цього списку виходить, що у вищому військово-політичному командуванні фатально бракує уродженців Білорусі, а ті поодинокі, хто є, практично всі пройшли через ідеологічний навчальний апарат Російської Федерації. Наявні дуже багато ознак того, що Білорусь має колоніальну зовнішню систему управління.

Білоруські збройні сили інтегровані в регіональне білорусько-російське угрупування військ. Регулярно проводяться спільні військові навчання та здійснюється бойове злагодження боєздатних російських і білоруських підрозділів. Основні частини російських сил вторгнення, які брали участь в окупації частини Грузії та України навіть беруть участь у військових парадах в Мінську. Крім цього, у лютому цього року союзні обов’язки Білорусі з Росією були підкріплені новою редакцією Закону “Про військовий стан”, у якому агресія проти членів ОКДБ визначається як напад на Білорусь; і буквально зовсім недавно, 8 вересня, на зустрічі Євразійської міжурядової ради в Гродно прем’єрські чини Росії та Білорусі обговорювали створення повноцінної російської авіабази на території Білорусі, з якої цілком можливе проведення бойових дій як проти України, так і проти балтійських держав.

Саме через сказане вище і досить велику ймовірність використання території Білорусі як плацдарму для можливого наступу на Київ і відрізання території західної України, українські збройні сили змушені тримати біля кордонів з Білоруссю і на заході країни велике військове угрупування, не задіюючи його в зоні проведення АТО і на охороні адміністративного кордону з окупованим Кримом і кордону з Придністров’ям.

Впевнений, що представленого великого обсягу інформації читачеві вистачить, щоб правильно відповісти на запитання, поставлені на початку статті, і, сподіваюся, ця інформація допоможе протидіяти маніпулятивним технологіям і спекуляціям щодо тієї ролі, яку відіграє вище керівництво держави у визначенні зовнішньої та внутрішньої політики.

Денис Івашин спеціально для InformNapalm.org

(с) При передруку та використанні матеріалу активне посилання на автора та наш проект обов’язкове

Переклад А. В.