Цей матеріал ми готували з 27 вересня. Хоч багато ЗМІ “випередили” нас в оприлюдненні факту відкриття “пам’ятної таблички” вбитому на Донбасі терористу, ніхто не завдав собі праці дійти до суті питання і розкрити схему, за якою молоді люди з Алтаю потрапляють до НЗФ “новоросії”.  

Команда InformNapalm.org у своїх OSINT-розслідуваннях розкриває не лише військову складову російської агресії, але й інші допоміжні сили, заохочені Кремлем до участі у війні на Донбасі.
Тема російських «добровольців», що перебувають на сході України, висвітлювалася не раз. Відомо, що більшість “добровольців-ополченців”, що воюють на Донбасі, потрапляють в зону конфлікту централізовано, часто вони є представниками різних громадських організацій (казачества, ветеранських союзів, військово-патріотичних клубів та інших спільнот), які мають легальну реєстрацію і статус у РФ, а також вони є основним майданчиком для вербування російськими спецслужбами “гарматного м’яса” для закордонних військових операцій.

У цій статті ми хочемо звернути увагу на алтайський філіал міжрегіональної громадської патріотичної організації «Добровольці», створеної в 2014 році. Одним з основних напрямків діяльності МГПО «ДобровольцІ» є «патріотична робота з молоддю», а якщо точніше – залучення молоді до лав терористів. Паралельно з цим організація втішає сім’ї поранених і убитих на Донбасі «добровольців», має зв’язки з військово-медичними закладами Росії, у яких лікують бандитів, що вижили й повернулися цілими (або не зовсім) з українського Донбасу. Головою ради МГПО «Добровольці» є  Олександр Ілютенко з Новосибірська, позивний цього терориста – “Палестинець“.
Один з останніх заходів організації відбувся 26 вересня 2015 року в селі Озерки Алтайського краю, де відбулася презентація меморіальної дошки на «честь» місцевого жителя Івана Королькова (1989 року народження, що мав позивний «Цар»), убитого 28 січня 2015 року в районі Дебальцевого, – дивіться відео. Ініціаторами відкриття дошки стали: регіональна барнаульська організація ветеранів Афганістану та інших локальних воєн, алтайські добровольці “новоросії”, профспілка “Солідарність” ім. П. Столипіна і її голова Андрій Маєвич.

Це не єдиний барнаульський “доброволець”, направлений Маєвичем і його кураторами з ГРУ на певну смерть в Україну. Ще щонайменше 7 місцевих жителів повернулися на батьківщину вантажем “200”:
– Костянтин Русаков, 1957 року народження. Колишній депутат Алтайських крайових законодавчих зборів, кандидат історичних наук. Служив у підрозділі «Лавина».
– Олександр Боровинський, 1980 року народження. Ветеран бойових дій у Чечні, працював у ВАТ «РЗД». Служив у підрозділі «Лавина».
– Сергій Кертель, 1976 року народження. Ветеран бойових дій у Чечні, служив у батальйоні “Тигр” ГУВС Алтайського краю, позивний “Директор”. Служив у підрозділі “Схід”, позивний “Черчилль”.
– Василь Ткачов, 1968 року народження. Мав позивний “Алтай”, служив у “ополченні” казаків.
– Олександр Усов, 1992 року народження. Служив в інтернаціональній бригаді.
– Ігор Антонов, підполковник запасу, працював юристом у союзі ветеранів Афганістану Алтайського краю, учасник бойових дій в Афганістані.
– Денис Сухарєв, 1978 року народження. Ветеран бойових дій у Чечні. Позивний «Сухар», служив у підрозділі “суть часу” батальйону “Схід”.

Під керівництвом того самого Маєвича, у червні цього року в Барнаулі відбулося нагородження 35 “ополченців-добровольців” з Алтайського краю, що воювали на сході України; їм вручили “номерні” медальки “захиснику новоросії”.

Команда InformNapalm ідентифікувала низку барнаульських “добровольців”, а також постаралася простежити схему, за якою вони потрапляють до НЗФ “новоросії”. Зокрема, в результаті вивчення та аналізу наявної інформації виявлені:

1.  Анар Байрамов (архів на фотоальбом, архів на контакти) – д/н 01.01.1993 р., місце проживання – Барнаул. У записах про військову службу бачимо:

–  2011–2012 рр. в/ч 88612 – артилерійський вишкіл, Коломна, Московська обл.

– 2013–2014 рр.  в/ч 22316 – 32-а ОМСБр Новосибірська область, м. Шилово (це з’єднання не раз фіксувалося в контексті окупації Криму та війни на Донбасі).

– 2014–2015 рр. 10-а бригада спецпризначення ГРУ ГШ – в/ч 51532  Краснодарський край, м. Гарячий Ключ (бригаду СпП також помітили в Україні).

У Байрамова цікава військова біографія, але в альбомах профілю практично немає фотографій періоду його військової служби під час вишколу і в 32-й бригаді, хіба що кадр з товаришами по службі від 2014 року зі свіженькими медалями “За повернення Криму” в соцмережі ok.ru.

Здається, що Байрамов лукавить стосовно запису про службу в 10-й бригаді спецназу ГРУ, але в його профілі ok.ru серед жовтневих фотографій 2014 року є кілька цікавих слайдів, на яких в наметі з Айнаром (позначений червоною стрілкою) бачимо кількох молодих людей у формах “горка” та в тільниках, які зазвичай носять російські десантники чи спецназівці.

Примітка: Слід зазначити, що фото з цієї ж серії є й у ще одного алтайського “добровольця” Кирила Гейста (позначений синьою стрілкою). Саме ця фотографія багато що пояснює, в тому числі й згаданий запис про приналежність Байрамова до 10-ї бригади спецназу – розгляд цієї фотографії наводимо в наступному пункті.

 

Серед інших фотографій Байрамова бачимо низку слайдів з Алтаю з “бойовими товаришами” по Донбасу, а також кадри нагородження згаданою вище медаллю “захиснику новоросії”.

2. Кирило Гейст (архів на фотоальбом, архів на контакти) – д/н 01.10.1990 р., родом з м. Заринськ Алтайського краю, місце проживання – Барнаул. Записів, як і фотографій з військової служби, у профілі Гейста немає (напевно, навмисне приховані), але є виняток: фотографія, завантажена 30 жовтня 2014 року, на якій разом з Гейстом (позначений синьою стрілкою) позує кілька молодих людей у тільниках, в тому числі й перший фігурант Байрамов (позначений червоною стрілкою). Цікаві згадки, пов’язані з цією фотографією – коментар “батька-наставника” з алтайського філіалу МГПО «Добровольці» Андрія Маєвича :“Не бачу Дімана?? Мабуть, плов готував у цей час!”, і, звісно, “Гарячий Ключ”.

Примітка: нагадуємо, що поблизу н. п. Гарячий Ключ, у Молькіно Ростовської області дислокується 10-а окрема бригада спеціального призначення (10-а ОБрСпП) Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ. Там же розгорнуто кілька польових таборів, полігонів, стрільбищ. В тому числі в районі н. п. Псекупс розташований тренувальний табір, який російське військове командування використовує для підготовки “добровольців”, яких потім перекидають на Донбас. Читайте попередні статті про це Informnapalm:

• Росія — спонсор міжнародного тероризму: табір підготовки терористів на російській території та угрупування “сил вторгнення” –   44-річний “доброволець” Юрій Бутятов з Далекого Сходу проходить підготовку на полігоні в Гарячому Ключі;
• “Йшов казак кудись удаль, а на грудях мав медаль” – російське казачество як резерв МО РФ –  казаки проходять військово-польові вишколи на військовому полігоні МО РФ у селищі Молькіно.

Серед інших фотографій Гейста є низка слайдів з Алтаю зі спільних заходів з “бойовими товаришами” по Донбасу, про які писали вище. В тому числі з фігурантом № 1 Байрамовим, а також з Іваном Пахомовим (позначений зеленою стрілкою) та Давидом Басилашвілі (позначений жовтою стрілкою), про них розглянемо інформацію нижче, а також наставником із МГПО «Добровольці» Андрієм Маєвичем (позначений чорною стрілкою).

3. Іван Пахомов (архів на фотоальбом, архів на контакти) – д/н 16.11.1990 р., місце проживання – Барнаул. Записів та фотографій з військової служби у профілі Пахомова небагато (орієнтовно в 2013-2014 роках служив у ПДВ), але, на відміну від інших “бойових товаришів” по Донбасу, Іван насмілився завантажити фотографії, зроблені в зоні бойових дій на сході України, частина з них розміщена на його сторінці в соцмережі ok.ru. В тому числі фотографія Пахомова разом з російським пропагандистом телеканалу “Росія”, автором телерепортажів із серії “Спеціальний кореспондент” Олександром Бузаладзе (позначений рожевим квадратом), ця фотографія завантажена у квітні 2015 року. Пахомова ще у листопаді 2014 року виявив Центр “Миротворець” і вніс до бази даних терористів – “Чистилище“.

Примітка: У квітні 2015 року на телеканалі “Росія” демонструвався пропагандистський фільм О. Бузаладзе “Кліщі” щодо ситуації на новоазовському напрямку і в Широкіному. Судячи з фотографій Пахомова, дат завантаження, коментарів та геотегів до них, у жовтні 2014 – травні 2015 року він перебував у районі Широкіного. 

Серед інших фотографій Пахомова є низка слайдів з Алтаю разом з “бойовими товаришами” по Донбасу, про що ми вже писали вище, в тому числі фотографії з фігурантами цього розслідування – Басилашвілі та Байрамовим.

Цікаві також фотографії з “літнього вишколу 2015”, що, судячи з усього, проводився на Алтаї, згідно з яким “добровольців” на стрільбищі натаскують кадрові російські військові, ну а Пахомов позує з найновішою снайперською гвинтівкою СГД-С.

4. Давіт Басилашвілі (архів на фотоальбом, архів на контакти) – д/н 19.02.1993 р., місце проживання – Барнаул. Балерун і невдаха Басилашвілі – нездійснений “Цискарідзе” (навчався в Алтайському крайовому коледжі культури) – пішов у терористи. На відміну від своїх “бойових товаришів” бідний на інформацію та фотографії, але цілком достатньо того, що є, тим більше, що він прошмигує на відео та фотографіях інших фігурантів. До того ж, Басилашвілі, за первинною інформацією informnapalm, ще в березні цього року ідентифікував Центр “Миротворець” і заніс до бази даних терористів – “Чистилище“.

Усі згадані у статті фігуранти мають дещо спільне: вони – “добровольчий резерв” російських спецслужб і мають низку спільних рис:

• всі вони недавно проходили строкову службу в ЗС РФ, а отже мають військові навички та досвід;
• всі вони члени барнаульського філіалу МГПО “Добровольці”, звідки їх завербували у терористи;
• всі відбули переддонбаське відрядження на базі 10-ї бригади спецназу ГРУ;
• приблизно в один і той же час перебували в зоні бойових дій на сході України. 

Автор OSINT-розслідування Іраклій Комахідзе

(сс) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при передруку та використанні матеріалу активне посилання на автора та наш проект обов’язкове