Як повідомляв InformNapalm раніше, 16 травня в бою під містом Щастя були взяті в полон два поранені російські спецпризначенці. Інформація про це надійшла близько 19:00 16 травня в редакцію нашого ресурсу. Після перевірки через 1 годину 44 хвилини дані були опубліковані на сторінці редактора проекту InformNapalm із закликом не допустити замовчування цієї події та продовження практики тихого обміну російських військовиків.

Наступного дня, 17 травня, вже з’явилися перші світлини з коментарями лікаря диспансерного відділення Григорія Максимця, куди були доставлені поранені російські військовики: капітан 3-ї бригади спецпризначення Є. Єрофєєв та сержант О. Александров.

За свідченнями лікаря, росіяни розказали, що є військовослужбовцями тольяттінського підрозділу спецпризначення, що розквартирований нині в Луганську. Вони також повідомили, що робили вилазку для проведення розвідки, бо, за їхньою інформацією, український батальйон “Айдар” мав бути виведений зі Щастя та залишив територію ТЕС.

Варто зазначити, що російське керівництво піддає жорсткій психологічній обробці не лише звичайних “ополченців”, але й військовослужбовців елітних підрозділів, тому що полонений офіцер ГРУ під час операції навіть відмовився від наркозу, побоюючись, що йому виріжуть внутрішні органи на трансплантацію. Міфи про “хунту” та “карателів”, що вбивають людей для продажу їхніх органів, міцно засіли в головах росіян. Кремлівська пропаганда робить усе, щоб підігрівати страх та збуджувати ненависть в неоголошеній війні проти України.

Російським військовослужбовцям надали необхідну медичну допомогу, після чого в стабільному стані евакуювали до Краматорська.

Також у мережі з’явилось відео першого допиту сержанта О. Александрова.

Цікава сама хронологія бою, яку зміг відновити і опублікував на своїй сторінці у Facebook журналіст Юрій Бутусов:

«Розвідувальна група 3-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ Збройних сил Росії прибула на черговий тур на війну в Україні. Підрозділи бригади регулярно виїздять на війну — це елемент бойової підготовки. Група була штатною, ніяких “ополченців”, під командою капітана Євгенія Єрофєєва. Місце базування штабу підрозділу — м. Брянка. Щастя потрапляло в зону відповідальності 3-ї бригади спецпризначення РФ.

 

Група у складі 14 осіб не мала завдання штурмувати та втримати українські позиції — це був розвідувальний пошук з метою несподіваного нападу чи обстрілу українських позицій, взяття можливих “язиків”: “вдарив і втік” – звичайна дратівна тактика спецпризначенців.

 

Підходи до мосту через Сіверський Донець на протилежному боці від міста Щастя Луганської області прикриває опорний пункт “Фасад”, який займали підрозділи 5-ї роти 1-ї батальйонно-тактичної групи 92-ї харківської механізованої бригади.

 

Опорний пункт розташований на невеликій висоті біля мосту, яка повністю вкрита зеленню. З одного боку, це створює хороше маскування українській позиції. З іншого боку, до цих позицій можна підкрастися непомітно на вельми коротку відстань.

 

Місце нападу супротивник вибрав дуже грамотно. Вони наблизились практично на відстань кидка гранати. Що, звісно, не може не викликати питань щодо організації бойової охорони на опорному пункті.

 

Група Єрофєєва діяла зухвало. Вони вийшли на об’єкт атаки о 14:30 — серед білого дня. Підійшли непоміченими дуже близько до окремо розташованої вогневої точки “Аляска”, на відстань до 30-40 метрів. З цієї дистанції українські позиції було чітко видно, тому це не було несподіване зіткнення. Це була спроба обдуманої атаки, яка цілком могла закінчитись успіхом, оскільки було використано фактор раптовості. Один короткий кидок, і вони могли б захопити зненацька наших бійців.
Але о 14:30 на бруствер траншеї біля “Аляски” піднявся молодший сержант Вадим Пугачов. Він йшов на іншу позицію. Ніщо не віщувало лиха. Сьогодні солдата чекала лазня…

Сержант Вадим Пугачов, український військовий, що загинув у бою

Вадим виявив диверсантів на короткій дистанції. І вони відкрили вогонь. Вадим отримав шість куль з автомата АС “Вал” – це спеціальна зброя російських спецпризначенців. Дозвуковий 9-мм набій та інтегрований глушник забезпечують дуже низьку шумність цієї зброї. Диверсанти хотіли зберегти прихованість нападу.

 

Але Вадим скрикнув, щоб попередити товаришів. Кулі відкинули його в траншею.

 

Ціною власного життя Вадим Пугачов попередив товаришів про напад ворога. Крик Вадима почув молодший сержант Євген Залогін, позивний “Жук”. Євген взагалі записаний у ремонтній роті бригади, але добровільно зголосився служити на передовій. Залогін не розгубився — він побачив товариша, що впав у траншею скривавленим, і зрозумів, що на їхню позицію напали. Євген виявив, як біля їхньої позиції рухаються солдати супротивника, і відкрив вогонь з автомата — дистанція була малою.

 

Супротивник почав відходити. Росіяни навіть не намагались врятувати своїх поранених. Гарнізон опорного пункту було піднято за тривогою, і супротивник не став приймати бій в невигідних умовах: вони були виявлені, і стало зрозуміло, що тепер російським спецпризначенцям загрожує повне оточення. На місце бою миттєво висунулася група бійців розвідроти 92-ї механізованої бригади на чолі особисто з командиром бригади Віктором Николюком. Так, ви не помилились — полковник Николюк більшу частину часу провадить на передньому краї разом зі своїми підрозділами і неодноразово особисто брав участь у боях і навіть брав участь з розвідниками у розвідувальних пошуках на території, що контролює ворог.

 

Уже о 14:40 під прикриттям вогню опорного пункту кілька наших бійців почали зачистку, щоб не дати супротивнику спокійно відійти. Відразу ж було виявлено пораненого в руку вогнем Залогіна капітана Єрофєєва. О 14:50 було захоплено пораненого в ногу сержанта Александрова. Ще одному пораненому спецпризначенцю вдалось утекти. Теоретично міг встигнути втекти в гущавині кущів і Єрофєєв, але він перебував близько до українських позицій і, очевидно, вирішив не ризикувати.

 

До місця бою підтягся підрозділ 24-го штурмового батальйону “Айдар”, а також співробітники військової контррозвідки СБУ.

 

Обидва російські спецпризначенці добре знали, що вбили українського вояка. Цілком імовірно, що стріляв сам Єрофєєв. Тому росіяни ждали, що для помсти товариші Пугачова уб’ють їх на місці. Тому для порятунку свої життів обидва спецпризначенці відразу заявили, що вони — військовслужбовці РФ, відразу ж назвали свої звання. “Ми російські військовослужбовці, не вбивайте”, – просили вбивці.

 

Українці продовжили переслідування російської розвідгрупи. Але супротивник відкрив вогонь з мінометів по місцю бою, і від подальшого переслідування довелось відмовитись. Один боєць 92-ї та два з “Айдару” були легко поранені мінометним вогнем. Цілком імовірно, що російське командування вирішило позбавитись від живих свідків своєї ганьби. Тим не менш українські вояки миттєво евакуювали російських войськовиків.

 

Підсумки бою. Підрозділ 92-ї бригади гідно відбив ворожу атаку. У 5-й роті билися мобілізовані, не професійні солдати. Досягнуто військово-політичного результату величезного значення: в полон узято російських військовослужбовців.

 

Боєць 92-ї бригади Вадим Пугачов, який ціною власного життя попередив товаришів про напад ворога, вартий найвищої нагороди Батьківщини. А його родина потребує опіки держави та суспільства (потрібні координати).

 

Молодший сержант Євген Залогін вартий найвищої нагороди, оскільки в найтяжчих обставинах не розгубився, миттєво відреагував на напад ворога та влучним вогнем уразив щонайменше двох ворожих диверсантів”.

Під тиском громадськості вдалось домогтись широкого розголосу про ці події, на даний момент інформацію про полонених російських спецпризначенців опублікувало кілька передових світових інформаційних агентств.

18 травня в Генеральному штабі ЗС України відбулась прес-конференція щодо полонених російських військових за участі голови Генерального штабу — головнокомандувача Збройними Силами України генерал-полковника Віктора Муженка. В ході прес-конференції журналістам показали вилучену снайперську гвинтівку ГСС “Гвинторіз”, що перебуває на озброєнні російських підрозділів спецпризначення.

Цікавим є також розвиток в РФ та на окупованих територіях України подій, пов’язаних із затриманням російських спецпризначенців.

Так, за повідомленням BBC, у понеділок вранці 18 травня біля контрольно-пропускного пункту колишнього Тольяттінського військового училища, а нині військової бази 3-ї бригади ГРУ, розташованого по вулиці Ворошилова, відбулась стихійна акція протесту.

Акція почалась о 10 годині ранку і тривала не довше 20 хвилин. Близько десяти осіб, підійшовши до контрольно-пропускного пункту військової бази, почали викрикувати антивоєнні лозунги та спробували розгорнути плакати. Учасники вимагали вивести російські війська з України.

Рівночасно в прес-службі Збройних сил України повідомили, що російські військовики 3-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ РФ терміново залишають місто Брянка (Луганська область), у якому вони довгий час були розквартировані. Зазначається, що особовий склад з’єднання повертається в пункт постійної дислокації. “Літак, що має передислокувати російських військовослужбовців, прибув на аеродром в Міллерово (Ростовська область), звідки найближчим часом вирушить у Самару”, – говориться в повідомленні.

Офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков заявив, що його відомство розраховує на звільнення затриманих 16 травня російських громадян, при цьому причетність їх до Збройних сил Росії усіляко заперечував. Хоча факти та свідчення самих затриманих вказували на протилежне.

Команда InformNapalm запропонувала провести відповідальним службовцям низку інформаційних заходів, які зможуть принести великий результат в організації  контрпропагандистської діяльності та декомпіляції свідомості російського суспільства. Донині позитивної відповіді ми не отримали, але маємо надію на подальший тиск з боку громадськості для досягнення максимального результату в інформаційній роботі, яка проводиться у зв’язку із затриманням російських спецпризначенців ГРУ ГШ РФ.

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Поділіться публікацією в соцмережі й випалюйте окупантів разом з InformNapalm!