Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm продовжує моніторинг ситуації в прикордонних з Україною районах Ростовської області Росії. Починаючи з  2014 року в цій місцевості помітна безпрецедентна мілітаризація, а з 2016 року почалося формування нових дивізій.  Основними зонами спостереження залишаються околиці м. Міллерово, а також військові полігони Кадамовський і Кузьмінський, на яких в останні місяці спостерігається зосередження великої кількості живої сили, техніки та озброєння ЗС РФ.

За інформацією, зібраною під час розвідки відкритих джерел (OSINT), стало відомо, що до кінця березня 2017 року на російський військовий полігон Кузьмінський перекинули щонайменше два танкових батальйони. Ці підрозділи передислоковані із м. Будьонівська (Ставропольський край). Там з осені 2016 року (на місці дислокації 205-ї окремої мотострілецької бригади і 78-ї окремої бригади матеріально-технічного забезпечення) ведеться комплектування особовим складом та технікою нового 68-го танкового полку (в/ч 91714) у складі 150-ї дивізії, що формується у складі 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ, яку створюють.

Встановлено, що на озброєння 68-го полку прийнято нові танки  Т-72Б3, стандартне розфарбування – хакі, на всіх машинах є специфічний тактичний знак у вигляді двох трикутників. Також зафіксовані тризначні бортові номери танків, які починаються на цифру 5.

Комплектування підрозділів

Встановлено, що основна маса військовослужбовців 68-го танкового полку представлена старослуживими контрактниками, яких перевели з різних військових з’єднань Південного військового округу РФ. Серед них військовослужбовці: 205-ї (Будьоновськ, Ставропольський край), 33-ї (Майкоп, Адигея), 17-ї (Борзой, Чечня), 19-ї мотострілецьких бригад (Владикавказ, Північна Осетія), 7-ї в/бази (Гудаута, окупована Абхазія, Грузія), а також молоді контрактники-строковики, що прослужили півроку, та рядових/сержантів запасу.

Одночасно у м. Майкоп (Адигея), на місці дислокації уже колишньої 33-ї окремої мотострілецької бригади (гірської), триває комплектування 102-го мотострілецького полку, який ще у лютому 2017 року мали перекинути у Ростовську область на нову базу в районі полігону Кадамовський. Через низку причин, зокрема, через нестачу контрактників, полк досі не укомплектований. Проте це не заважає командуванню Південного ВО РФ направляти групи на бойові завдання: одну тактичну групу зі складу підрозділу недавно відправили до українського кордону.

Паралельно відбуваються зміни і в 58-й армії Південного ВО РФ. Зокрема, йде переформування 17-ї та 18-ї мотострілецьких бригад (дислокованих у Чечні) у нові 70-й та 71-й полки (зі збереженням місць дислокації в населених пунктах Шалі та Калинівська). Вони увійдуть до складу 42-ї мотострілецької дивізії (перебуває на етапі відновлення).

Що означають ці перетворення

Не варто недооцінювати масштаби рокіровок агресора, але водночас слід врахувати, що в гонитві за відновленням «радянської воєнної потуги» Росія намагається демонструвати  удавану силу, а не реальні реформи. Ситуація у Збройних силах Росії, та й у державі загалом, не така райдужна, як її хочуть представити кремлівські пропагандисти. Блеф Москви з наміром шантажувати світову спільноту дає зворотний ефект і веде Росію до самоізоляції. Це б’є по кишені рядових росіян, але не керівників країни. З кожним днем залізна завіса опускається дедалі нижче, дедалі частіше лунає термін «холодна війна». Резюмуючи, процитуємо слова грузинського журналіста Дімітрі Аваліані:

«В історії було багато варварства, навіть багато з нинішніх розвинутих країн були колись жорстокими імперіями, які загарбували чужі землі і знищували цілі народи. Але ті нації змінилися. Тільки одна варварська імперія дожила до XXI століття і досі живе у якійсь своїй, жорстокій і огидній версії середньовіччя. З відповідним ставленням до навколишнього світу. Практично у всіх народів у різний час існував культ воєнної сили і воєнних перемог, який часто допомагав їм виживати. Але важко пригадати історичні приклади такого культу руйнування – коли гордість викликає не ворог, переможений на полі бою, навіть не награбоване, а руїни і пустка у колись квітучих місцях, звідки вигнали господарів (Грузія – окуповані Абхазія та Цхінвальський регіон, України – анексований Крим та частково окупований Донбас)».

Представляємо також інтерактивну карту дислокації російських військових підрозділів, розроблену молодим грузинським експертом Давидом Баташвілі. (Інформація на карті доповнюється).

Матеріал до публікації підготував Іраклій Комахідзе 

(CC BY 4.0 ) Матеріал подготовлено спеціально для сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на авторів і статтю на сайті обов’язкове.

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер