Сьогодні від інсайдерів InformNapalm прийшла цікава інформація про нещодавно “засвіченого” нами на відео “комбата Козиря” із 7-ої бригади т. зв. “ДНР”.
Як ми повідомляли раніше, 4 серпня 2015 року командир 1-го батальйону 7-ої бригади т. зв. “ДНР” Козиренко Андрій Володимирович (позивнийй “Козир”), 1969 р. н. у нетверезому стані зайшов на блокпост і здався українським силовикам в районі смт Миронівське. (пруф:https://informnapalm.org/11382-kombat-dnr-slavyansk-video ).
Терористи продовжують  міркувати про вчинок свого “бойового командира”, в рядах терористів настороженість і сум’яття.

У мережі ми знаходили різні трактування цієї події терористами “ДНР”: одні твердили, що Козир героїчно загинув, підбивши український танк, інші вважають його вчинок прагматичним і спланованим.
Одна з версій із мережі авторства російського пропагандиста й активного тероблогера Олександра Жучковського відкрила цікаві деталі (пруф:http://vk.com/wall151630709_28200) :

“Щодо історії з відомим командиром “Козирем”. Історія дуже дивна й неприємна. Трохи про це писав “Червонець”: http://chervonec-001.livejournal.com/775105.html. Не знаю, що спонукало “Козиря” до такого кроку, та вже зрозуміло, що він до цього готувався. Перед тим, як вирушити з групою на український блокпост, він був у нетверезому стані, скинув папаху і хрестик, попросив передати їх родичам.   При собі у нього була лише граната й один ПМ. Коли група вийшла до блокпосту, “Козир” кинув в український танк гранату й наказав людям відходити. Група (12 чоловік) відійшла, бійці почули лише один постріл із пістолета. А потім з’явилося відоме відео допиту “Козиря” українцями. Це розповіли мені його товариші по службі. Я з “Козирем” не працював, тому не можу сказати й висувати версії, що з ним сталося. Одназначно лиш те, що це був усвідомлений крок. Зараз відбувається зовсім не зрозумілий для мене прецедент – 7 бригаду ДНР (частиною якої був батальйон “Козиря”) включають до корпусу ЛНР. Можливо, через те, що сталося з “Козирем”.  Бригаду виводять з Дебальцевого, сюди вже понаїхало начальства з ЛНР і описують майно підрозділів. Бригада й так розсипалась, а тепер бійці масово звідти йдуть”.

На додачу до сказаного російським терористом, ми маємо інформацію, що вірні Козирю бойовики вважають його вчинок закликом до дії. Мабуть, не останню роль відіграли одкровення Козиря про “Мінськ як піар з 4-х сторін” та сигнал про належне ставлення до військовополонених з боку ЗСУ. Паралельно в цей час в інформаційному полі з боку російської пропаганди нагнітається страх та агресія. Підконтрольні РФ ЗМІ запускають чутки, що скоро буде напад з боку України і паралельно готують підконтрольні їм підрозділи до атаки, напевно, сподіваючись знищити “дикі” бригади в м’ясорубці першого ешелону атаки. За таких умов перед ідейними представниками місцевого “ополчення”, такими як Козир, постає питання виживання: або вести переговори та здаватися українським силовикам, або стати інструментом гри Кремля за чужі інтереси…

Матеріал підготував Роман Бурко, спеціально для InformNapalm.org. При передруковуванні або використанні матеріалу посилання на автора та наш проект обов’язкове

Переклад на українську мову Valentyna Andrienko