У постійному потоці розслідувань і через брак вільного часу ми довго відкладали публікацію розповіді про один цікавий захід, про який давно хотіли розповісти нашим друзям і читачам. Та краще пізно, ніж ніколи. Аби рік, що минає, не залишав незакінчених справ, розкажемо сьогодні.

25-29 жовтня OSINT-експерти міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm побували як лектори на конференції осінньої балтійсько-української школи «Resilience League 2016», яка пройшла в Естонії й охопила тематику укріплення інформаційного та психологічного спротиву до сучасних гібридних загроз.

Вибір учасників був не випадковим. Українці зараз, в буквальному розумінні, на всіх фронтах протистоять російській агресії, а балтійські країни постійно перебувають в інформаційному прицілі російської пропаганди. Спільний ворог зрозумілий, та що з ним робити в епоху розвитку гібридних воєн.

Гостями заходу були досить відомі у себе на батьківщині й за кордоном громадські діячі, політичні експерти, військові аналітики та журналісти. Відкрив осінню школу Ерік Повел (Eric Povel) – офіцер відділу преси та інформації NATO, відповідальний за розвиток та втілення програм в Афганістані. У вітальній промові він зачепив проблематику стратегічної комунікації, а також особливості протидії інформаційно-психологічним операціям Російської Федерації.

Одним із перших гостей школи став Євген Магда – відомий політичний експерт, журналіст, історик, директор Бюро протидії гібридній війні. Сюрпризом для всіх стала присутність на «сесії» осінньої школи Марини Кальюранд – державного діяча Естонії, досвідченого дипломата, що очолює зовнішньополітичне відомство. Дуже жвава дискусія з Томасом Єрмалавічусом – керівником досліджень в Міжнародному центрі оборони й безпеки (ICDS), одним із провідних експертів у темах, пов’язаних з управлінням в галузі оборони й безпеки, відомим аналітиком оборонного потенціалу держав – стала однією з родзинок заходу. Дуже переконливо й аргументовано він розповів учасникам школи про військову міць як інструмент комунікацій.

Крім цього, учасники школи були удостоєні аудієнції з Президентом Естонії — Керсті Кальюлайд, що стало додатковим доказом високого статусу балтійсько-українського заходу.

В оглядових та практичних сесіях виступали: Др. Крістіна Каллас, директор Нарвського коледжу Тартуського Університету; Олексій Гюнтер — радник бюро комунікації уряду Естонської Республіки; В’ячеслав Гусаров — експерт Центру військово-політичних досліджень, Андіс Кудорс – виконавчий директор Центру досліджень політики Східної Європи; полковник Вітаутас Реклайтіс — глава адміністрації Центру компетенції стратегічної комунікації NATO;

Олег Покальчук — український соціальний психолог і керівник оперативної інформаційної мережі Центру соціального інжинірингу “Розпізнавання й аналіз несистемних дій”; Дмитро Золотухін – радник Міністерства інформаційної політики України; Др. Неріюс Малюкявічус, литовський викладач Інституту міжнародних стосунків і політичних наук Вільнюського університету; Олександр Голубов — політичний оглядач, кореспондент DW у Києві та інші.

Розглянули, проаналізували та вивчили всі ключові теми, пов’язані з інформаційним та психологічним спротивом сучасним російським гібридним загрозам, що, безперечно, сприятиме виходу балтійсько-українських стосунків у галузі забезпечення національної безпеки на якісно новий рівень.

Естонія

Естонія зустріла нас… снігом. Ми, звісно, дивилися погоду й розуміли, що буде холодніше, ніж удома, але до першого снігу були зовсім не готові. Втім, у дружній атмосфері процес акліматизації пройшов непомітно.

Сам захід проходив у місті-курорті Нарва-Йиесуу, що у гирлі річки Нарва, за 14 кілометрів від однойменного міста. Цікаво, що обговорення головної проблеми регіону — Росії та її бачення світу — проходило безпосередньо біля кордонів РФ. На тому березі річки Нарва на нас похмуро дивилися дозірні вежі, уміло заховані в лісі, і знуджені російські прикордонники.

Майже відразу наша делегація пішла обстежувати місцеві пам’ятки і відкрила для себе Балтійське море — кілометри ідеально рівних широких пляжів, берегова лінія, що йде за горизонт з одного боку і впирається у хвойні ліси з іншого. Природа там прекрасна, може, ми ще відвідаємо цей регіон в теплішу пору року.

Розпорядок дня

Щодня на семінарах обговорювали методи роботи російської пропаганди і способи боротьби з ними. Цікаво було побачити різний підхід до боротьби з пропагандою. Часто йшлося про підвищення медіаграмотності населення та виховання критичного мислення у людей. Хоча метод контрпропаганди теж не виключали.

Цікаво було поглянути на висвітлення російськими ЗМІ ситуації в Естонії. Багато аспектів один до одного були схожі на висвітлення ситуації в Україні крізь призму російських медіа. Часто на семінарах випливав термін «гібридна війна» — як з цим боротися і коли ждати танки. Також корисно було б зрозуміти, на якій стадії конфлікту ми перебуваємо і що нас жде далі.

Проте якою б сильною не здавалася російська пропагандистська машина, важливо розуміти інформаційно-психологічні аспекти поведінки людини в такій ситуації. Також цікаво було подивитися на інформацію як зброю. Окремо дісталося журналістам. Їхню роботу розібрали на кількох прикладах. Також говорили про інформаційно-новинні війни НАТО й РФ.

InformNapalm: OSINT-розвідка своїми руками

Лекція InformNapalm на Resilience League 2016 (збоку причаївся прапор НАТО)

В останній день виступали лектори з InformNapalm і наочно показали практичні приклади використання OSINT-розслідувань у формуванні інформаційної політики держави для протидії російській агресії.

Щовечора до нас приходив відомий спікер і off the records розповідав про свій досвід. Після чого відбувалися багатогодинні обговорення, часто до пізньої ночі, а в останній день навіть до ранку. Напевно, таке спілкування на найактуальніші теми було одним з найкращих побічних ефектів осінньої школи.

Chatham House Rule

Всі дискусії проходили за правилами Chatham House — одного з найстаріших британських аналітичних центрів: спілкування відбувається за принципом анонімності обговорень — автори ідей чи тезисів не повинні називати себе.

Але чомусь саме цей пункт викликав хвилю обурення «ватної» громадськості Естонії. Рупори місцевих проросійських ЗМІ кинулися писати статті про, як вони уїдливо підкреслювали, «НАТОвських політруків». Закритий семінар в естонській глибинці завдяки проросійським ресурсам перетворився на одну з головних подій року — кращої реклами для цього заходу навряд чи можна було сподіватися.

Давайте для прикладу оцінимо красу заголовків новин (не даремно Європарламент прирівняв російські ЗМІ до пропаганди ІДІЛ) :

• «Країни Балтії використовують для підготовки антиросійських пропагандистів»
• «В Естонії відкрилась російськомовна школа для натовських політруків»
• «Антиросійська школа Resilience League 2016 в Естонії: розголошувати авторство думок заборонено»
• «Російськомовна «школа» на гроші НАТО готує в Естонії антиросійську атаку Рунету?»
• «В Естонії готують російськофобську молодь»
• «Російськомовна школа для натовських політруків»
• «Українська шестірка російських шестірок естонських шестірок НАТО»
• «В Естонії пройшла школа з підготовки антиросійських пропагандистів»

Як бачите, російські пропагандисти особливо не добирають слів. Але на сліпу агресію ми не реагуємо. Мабуть, вони не знають ключове правило: вся дипломатія робиться за зачиненими дверима.

Попередні висновки

OSINT-експерти InformNapalm вперше брали участь у конференціях і сесіях як лектори, але, як запевняли багато присутніх, лекції були дуже цікавими й насиченими. У початковій версії у нас вийшло понад 300 слайдів, кілька роликів і маса інших практичних кейсів. У результаті багато довелося лишити за бортом, щоб вкластися у відведені 4 (чо-ти-ри) години лекції. Спочатку ми також думали, що 4 години це багато, але в результаті виявилося, що лекцію можна було розбити на кілька частин.

Складно було з самим викладом інформації людям, далеким від війни, але ми впоралися.
Цікаво, що поки готувалися до лекції, буквально на самій сесії знайшли один дуже цікавий кейс для естонської ********** (так, правила Chatham House Rule в дії) — вийшло дуже наочно і з місцевим колоритом.

Поїздка в Нарву й основи дипломатії

Нам дуже пощастило, що саме в ці дні робила свої перші візити по країні новообраний Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Саме в ці дні вона відвідала Нарву та виступила перед студентами Нарвського коледжу Тартуського університету, де змогли побувати й учасники ResilienceLeague2016. Навіть такий безневинний захід і нашу в ньому участь не обійшли увагою російські ЗМІ. Виявилося, що ми начебто спрямували дискусію з «мирного характеру» в русло воєнної тематики. Ну що ж, знову «злі русофоби» оточили миролюбну Росію.

Часом мене вражає логіка російських ЗМІ, які спочатку радісно розповідають сусідам, що розглядають можливість стерти світ у «радіоактивний попіл», а потім дивуються, що сусіди Росії, які ще чудово володіють російською мовою, серйозно сприймають ці новини. Тому Resilience League 2016 — спроба знайти відповіді на російську загрозу. Не ми перші це почали, але як прагматично резюмував один з промовців: «Ми, Захід, все одно переможемо, адже у нас просто більше ресурсів». Якщо Росії захотілось потягатися із Заходом на ідеологічному фронті, то хай краще пригадає, чим закінчилася для неї Холодна війна. Якщо що, то можемо повторити.

Матеріал підготували Антон Павлушко і Дзяніс Івашын

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Хочете оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm? — підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.

Закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів розслідувань в публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.