
Представляємо другу частину нового масштабного розслідування редактора білоруської версії сайту міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Дениса Івашина, що була опублікована білоруським республіканським виданням «Новы Час». Ця частина присвячена розкриттю підривної діяльності медіамережі, за допомогою якої Росія проводить операції впливу проти України та країн Балтії.
У цьому розслідуванні ми докладно розкриваємо, як Росія використовує журналістську спільноту і мережу так званих дискусійних клубів «Імпресум», «Формат-А3», «Сковорода» для пропаганди, інформаційно-психологічних операцій і операцій впливу в сусідніх державах.
Російська Федерація використовує вибудовану медіасистему, окремі структури якої підпорядковані єдиному плану і виконують свої завдання в рамках повноцінної інформаційної війни проти України, країн Балтії, Молдови та Білорусі.
У першій частині розслідування опублікована інформація про безпосереднє керівництво російських медіаклубів, описана діяльність клубу «Імпресум» в Естонії, а також ключового клубу мережі – «Формат-А3» – в Молдові, в тому числі на території так званої ПМР, яку контролює Росія.
Друга частина розслідування розкриває роль російської медіамережі в операціях впливу РФ в Україні. Основним партнером структур з цієї мережі є чорносотенний «Ізборський клуб», і їхня діяльність стала свого роду прологом до окупації та анексії Криму, а потім – до бойових дій на Донбасі. Також цей матеріал містить інформацію про підривну діяльність цих пропагандистських організацій в Латвії та Литві.
Операції впливу РФ в Криму до і під час окупації
2 лютого 2010 року, за декілька днів до другого туру президентських виборів в Україні, медіаклуб «Формат-А3» на чолі з Галиною Сапожниковою офіційно відкрив кримський напрямок своєї діяльності. На перший захід в Сімферополі був запрошений кінорежисер і депутат Держдуми Станіслав Говорухін, переконаний прихильник євразійства та неоімперської політики Росії. Два роки потому, в 2012 році, він очолив виборчий штаб Володимира Путіна, який в штатному режимі повертав собі президентське крісло.
Захід відбувся в конференц-залі готелю з промовистою назвою «Москва», який перебував у власності Сімферопольської міської ради. Лейтмотивом першої публічної зустрічі стала українська, в тому числі кримська тема. Під час дискусії Говорухін щиро обурювався тим, що Крим є частиною України, а бажання української держави вступити в НАТО назвав «хворобою карликових держав». Країни Балтії Говорухін провокаційно визначив як «васалів».
Станіслав Говорухін у ролі спікера першої дискусійної зустрічі в українському Сімферополі, лютий 2010 р. / format-a3.ru
Після цього заходу щомісячні зустрічі в Молдові та Криму стали традицією клубу. Всього за 2010 рік «Формат-А3» провів 23 заходи. Соціокультурний і соціально-політичний вплив російської імперіократіі на Крим значно зріс. А українські органи безпеки в цей період зазвичай обмежувалися пасивним моніторингом ситуації.
Представником «Формату-А3» в Криму є Наталія Назарук – журналістка кримського відділення одного з найбільших російських державних пропагандистських холдингів «Росія сьогодні».
Наталія Назарук з «союзним інтегратором» і шеф-редактором пропагандистського проекту «Сонар-2050» Семеном Ураловим – спікером одного з заходів «Формату-А3» в окупованому Сімферополі / format-a3.ru
Назарук також входить до складу редакції севастопольського видання ForPost, що належить одній з ключових фігур так званої «русской весны» – «народному мерові» Олексію Чалому. За даними центру «Миротворець», Назарук є пособником російських окупантів, безпосередньо брала участь в пропагандистських заходах РФ проти України, а також в спробах легалізувати окупацію Криму. За свою діяльність вона була навіть нагороджена Федеральною службою судових приставів РФ.
Читайте також: Список-1097: як 18-та ОМСБр ЗС Росії окупувала Крим
Представниками, модераторами і координаторами медіаклубу «Формат-А3» в Криму в різні часи також були: Юлія Вербицька (видання «Кримська правда», ведуча телеканалу «ІТВ», де вона вела програму «Формат А3» за участю медіаперсон, запрошених клубом на публічні зустрічі в Сімферополі), Ольга Третьякова (випускниця школи журналістики Internews, курсу Дмитра Кисельова, редактор програми “Вести” телеканалу «Росия-1», була також креативним директором ще одного медіаклубу мережі – «Сковорода», про це див. нижче), Ірина Ковальова («Кримська правда»).
І. Ковальова (ліворуч) та Ю. Вербицька (праворуч) модерують зустріч з адептом євразійства та одіозним членом «Ізборського клубу» О. Дугіним, травень 2014 р., окупований Сімферополь. Тема зустрічі: «Війна на Південному Сході як відродження Новоросії» / 3652.ru
Також участь в організації заходів брали Ольга Володченко (за даними центру «Миротворець», пособниця російських окупантів, колишній член Громадської ради при МВС РФ по так званій Республіці Крим) та Маргарита Шитова, яка активно співпрацювала з російською окупаційною адміністрацією як прес-секретар Громадської палати так званої Республіки Крим (1, 2, 3).
Читайте також: Волонтери зібрали докази участі 32 військових підрозділів ЗС РФ в операції захоплення Криму
Встановлено, що вже під час російської окупації медіаклуб «Формат-А3» та ТРК «Крим» реалізували спільний проект «Кримський формат», в рамках якого відбувалися круглі столи з гостями клубу. Одним з ключових завдань цього проекту було проведення інформаційних операцій, спрямованих на виправдання і легалізацію анексії Криму.
В цілому з 2010 року і до початку відкритої фази російської спецоперації захоплення Криму в лютому 2014 року «Формат-А3» провів на українському півострові майже 50(!) заходів. Спікерами в цей період виступали: один з провідних російських медіакілерів Дмитро Кисельов, військовий журналіст Олександр Сладков, який незабаром почав створювати пропагандистські матеріали на окупованій частині Донбасу. На запрошення клубу 31 липня 2013 року Крим відвідав головний редактор «Комсомольской правды» («КП») Володимир Сунгоркін. Дев’ять місяців потому, 22 квітня 2014 року, за указом Путіна № 269 він отримав орден “За заслуги перед Вітчизною” четвертого ступеня за надання інформаційної підтримки спецоперації із захоплення Криму. Нагадаємо, що «КП» – один з засновників медіаклубу «Формат-А3».
Головний редактор «КП» В. Сунгоркін та правитель РФ В. Путін
Нагороди за кримську кампанію отримали також інші спікери клубу «Формат-А3»: Андрій Кондрашов, автор фільму «Крым. Путь на Родину», і тележурналіст Аркадій Мамонтов (обидва представляють телеканал «Росия-1»). Загалом більше ста співробітників ВДТРК, журналісти якої також є співзасновниками клубу «Формат-А3», отримали нагороди за окупацію Криму.
Слід відзначити, що в операціях російського впливу в Криму, в тому числі в рамках «дискусійних заходів» медіаклубу «Формат-А3», як окрема фракція брали участь також постійні члени «Ізборського клубу»: Олександр Проханов, Михайло Хазін, Джульєтта К’єза, Юрій Поляков, Максим Шевченко, Михайло Леонтьєв, Микола Стариков та інші.
У 2018 році діяльність медіаклубу «Формат-А3» в Криму розширилася і на Севастополь. Представником клубу в цьому окупованому українському місті став публіцист та письменник Платон Бесєдін (це творчий псевдонім, справжнє ім’я пропагандиста – Максим Бесєдін).
Платон Бесєдін у ролі модератора заходів медіаклубу«Формат-А3» в окупованому Севастополі / format-a3.ru
Цю людину можна вважати своєрідним обличчям всього медіаклубу. Бесєдін активно підтримував окупацію Криму. За даними центру «Миротворець», він брав участь у діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, брав участь у замаху на територіальну цілісність і недоторканність України.
Рівень пропагандистської майстерності Бесєдіна найбільш повно відображений в його книзі «Дневник русского украинца. Евромайдан, крымская весна, донбасская бойня», яку Державний комітет з телебачення і радіомовлення України включив до спеціального списку творів, спрямованих на ліквідацію української незалежності, пропаганду насильства, розпалювання етнічної, расової, релігійної ворожнечі і навіть здійснення терористичних актів. Ввезення і розповсюдження в Україні цього продукта російської пропаганди заборонено.
Цікаво, що через деякий час після публікації свого твору Бесєдін щиро розчарувався в діях російської окупаційної адміністрації. У своїй колонці на порталі «Сноб» він відкрито заявив, що його рідний Севастополь за час перебування під юрисдикцією РФ перетворився на кладовище й болото.
У лютому 2019 року «Формат-А3» провів в Криму свій останній захід. Не виключено, що припинення діяльності медіаклубу пояснюється тим, що свої завдання, такі як інтеграція Криму в політичний, економічний, соціокультурний і гуманітарний простір Росії, він ніби вже виконав. Слід зазначити, що «Формат-А3» не проводить публічні заходи безпосередньо на території РФ. Його діяльність спрямована виключно на країни «ближнього зарубіжжя», згідно з російською термінологією.
-
Список спікерів, які незаконно відвідували територію тимчасово окупованого Криму для участі в заходах медіаклубу «Формат-А3»
Встановлено, що інформаційне висвітлення заходів “Формату-А3” в Криму до російської окупації півострова забезпечували переважно такі російськомовні ЗМІ: ТРК «ИТВ», «Крымская правда», «Крымское эхо», «Крымские известия», «Крымский телеграф», «Первая Крымская».
«Сковорода» Дмитра Кисельова
Після того, як на президентських виборах 2010 року переміг Віктор Янукович, проведення російських операцій впливу в Україні стало необмеженим.
У вересні 2010 року тодішній заступник генерального директора ВДТРК Дмитро Кисельов, який на той момент вже був залучений в кремлівські політичні ігри, створив в Києві ще один медіаклуб – «Сковорода», названий так на честь українського філософа XVIII ст. Григорія Сковороди. Цей «дискусійний» майданчик став ще одним інструментом реалізації російської стратегії soft power в Україні – тільки великого калібру. За задумом російської імперіократіі, метою клуба був безпосередній вплив вже на українську еліту.
Засідання клубу «Сковорода» в неформальній обстановці з головою Держдуми РФ Сергієм Наришкіним (другий ліворуч). Праворуч від Дмитра Кисельова – спікер Верховної Ради України Володимир Литвин. Київ, лютий 2012 р. / skovoroda.net
Цікаво, що Дмитро Кисельов незадовго до створення «Сковороди» був запрошений клубом «Формат-А3» на публічну зустріч в Сімферополі. На цьому заході, за чотири роки до початку бойових дій на Донбасі, Кисельов зробив заяву, що розкриває справжню мету та завдання мережі російських медіаклубів в Україні та чітко співпадає з неоімперською політикою РФ: «Україна і Росія – це приклад розділеного народу, як, скажімо, Східна і Західна Німеччина, Південна і Північна Корея. Я вважаю, що ми один народ і у нас спільні національні інтереси».
Читайте також: Усі, хто вижив, тепер знають, як виглядає обличчя «русского мира»
Встановлено, що з жовтня 2010 по жовтень 2013 року клуб «Сковорода» проводив щомісячні заходи з запрошеними спікерами – російськими топ-політиками, радниками президента РФ, депутатами Держдуми, журналістами, письменниками, режисерами, представниками бізнес-кіл, релігійними діячами тощо.
Дмитро Кисельов та запрошений гість медіаклуба «Сковорода» Володимир Жириновський, 2013, Київ / skovoroda.net
Значна частина цих спікерів також брала участь в заходах сестринських клубів – «Імпресум» і «Формат-А3».
Цікаво, що серед друзів клубу були тодішні представники українського уряду, депутати Верховної Ради, впливові фінансисти, олігарх Віктор Пінчук, президент Національної академії наук України Борис Патон і навіть Петро Порошенко.
Дмитро Кисельов частує картоплею фрі колишнього міністра закордонних справ і майбутнього п’ятого президента України Петра Порошенка. Фото зроблено в 2011 році, під час одного зі світських раутів «Сковороди» в Києві / skovoroda.net
З російського боку друзями клубу були в основному ідеологи євразійства, які особисто брали участь в засіданнях в Києві як спікери: Герман Греф, Сергій Глазьєв, Олександр Дугін, Володимир Жириновський, Микита Михалков, Володимир Мединський, Сергій Наришкін, Олександр Проханов, Карен Шахназаров, Михайло Швидкой та ін. Багато хто з них також є членами «Ізборського клубу».
На заходах «Сковороди» особливу увагу приділяли просуванню не лише основного геополітичного проекту РФ – євразійства, а також економічної та політичної інтеграції України з Росією, ідеї її входження до російських інтеграційних проектів – ЄврАзЕС та Митного союзу.
З початком Революції Гідності в листопаді 2013 року діяльність «Сковороди» було згорнуто. Українська еліта рішуче відкинула концепт євразійства і російський імперський проект.
Слід зазначити, що ще в 2010 році ключовий представник російської імперіократіі режисер Микита Михалков під час однієї з перших зустрічей клубу «Сковорода» в Києві поділився своїм баченням спільного майбутнього Росії та України: «Років через десять одна країна буде. Хай не одна держава, але одна країна!» Однак цим планам не судилося реалізуватися. Єдине, що зараз об’єднує Росію і Україну, це лінія фронту довжиною 420 км і обмін військовополоненими, який проходить час від часу.
Пропагандистська експансія РФ в Латвії
Після розширення російських операцій впливу на Україну пропагандистські медіаклуби РФ поширили свою діяльність на решту країн Балтії. 22 квітня 2011 року «Формат-А3» провів свій перший захід в Латвії, куди був запрошений одіозний діяч «русского мира» і постійний член «Ізборського клубу» Михайло Хазін.
Михайло Хазін на першому заході клубу «Формат-А3» в Ризі / format-a3.ru
Встановлено, що безпосереднє співробітництво з клубом здійснюють фонд «Культурная линия» і «Русское общество Латвии».
Латвійські спецслужби відразу ж звернули увагу на діяльність цього клубу і зосередилися на обмеженні його впливу. Бюро з оборони Конституції Латвійської Республіки (Satversmes aizsardzības birojs (SAB)) зазначало, що медіаклуб «Формат-А3» є російською платформою, місія якої полягає в наданні наближеним до Кремля російським діячам і експертам необхідного міжнародного медійного простору для введення в порядок денний міжнародних ЗМІ інформаційних наративів, які повністю відповідають зовнішньополітичному курсу Росії.
Представницею «Формату-А3» в Латвії є Ольга Авдевіч (Борисова) (Olga Avdeviča (Borisova)), журналістка російськомовного радіо Baltkom. Як і керівник «Формату-А3» Галина Сапожникова, вона закінчила факультет журналістики Ленінградського університету. Працювала в ризькій газеті «Советская молодежь», була головною редакторкою російськомовного видання «Суббота», є головою фонду «Культурная линия» (Kultūras līnija), зареєстрованого в грудні 2014 року. Разом з нею до складу правління фонду також входять Світлана Радзіня (Svetlana Radziņa) і Вероніка Романова (Veronika Romanova). Саме під прикриттям цього фонду Авдевіч організовує в Латвії заходи клубу «Формат-А3», які особисто модерує.
Представниця клубу «Формат-А3» в Латвії та голова фонду «Культурная лінія» Ольга Авдевич / format-a3.ru
Цікаво, що на заходах клубу в Латвії запрошені російські спікери зазвичай дотримуються помірних поглядів і висловлюють свою думку в нейтральному ключі. Цей прийом розрахований на своєрідний зворотний зв’язок з боку міжнародних ЗМІ, а також на залучення уваги представників міжнародного експертного співтовариства. За даними SAB, на зустрічах клубу в Ризі серед слухачів присутні співробітники іноземних спецслужб, які працюють в Латвії під дипломатичним прикриттям. Очевидно, що вони можуть бути співробітниками російської зовнішньої розвідки і здійснювати оперативний збір інформації щодо осіб, які цікавляться Росією, а також вивчати реакцію учасників дискусій щодо різноманітних питань.
Читайте також: Де СЗР Росії ховає «Новичок»: волонтери дослідили карту об’єктів
Встановлено, що на території Латвії з 2011 року і дотепер «Формат-А3» провів майже сотню публічних зустрічей. Велика частина запрошених на них спікерів за ротаційним принципом бере участь в заходах представництв «Формату-А3» в інших цільових країнах, а також в громадських дискусіях клубу «Імпресум» в Естонії. Серед цих спікерів – відомі російські та зарубіжні медіаперсони, в тому числі письменники, поети, люди кіно, представники журналістської спільноти, політологи, економісти і навіть космонавти. В більшості випадків їхні погляди повністю збігаються з наративами і штампами російської пропаганди.
Створюючи ілюзію певної неупередженості цих заходів, Російська Федерація здійснює довгострокові послідовні інформаційно-психологічні операції, цілі і завдання яких обираються для кожної країни окремо.
Інформаційну підтримку заходам «Формату-А3» в Латвії надавали насамперед такі медіа: ІА «Росбалт», Radio Baltkom, видання «Суббота», mixnews.lv, press.lv, lsm.lv, imhoclub.lv, delfi.lv, telegraf .bb.lv, “Sputnik Латвия”.
Під час розслідування на території Латвії була виявлена ще одна компанія – вона належить Ігорю Тетеріну, співзасновнику медіаклубу «Імпресум», і має ту ж назву, що і його видавничий дім в Естонії, – SKP Media. Саме в цьому видавництві були опубліковані продукти пропаганди, які можна впевнено розглядати як частину інформаційної війни РФ проти Естонії та Грузії (1, 2).
Витяг з бази даних компанії Lursoft щодо юридичних осіб,
зареєстрованих в Латвії / lursoft.lv
Єдиним бенефіціаром цієї латвійської компанії є Ігор Тетерін. Цікаво, що постійним місцем його проживання вказана Російська Федерація.
Нагадаємо, що, за даними Служби внутрішньої безпеки Естонії (Kaitsepolitseiamet), клуб «Імпресум», співзасновником якого є також Галина Сапожникова, безпосередньо пов’язаний зі Службою зовнішньої розвідки РФ (детально про Тетеріна і медіаклуб «Імпресум» читайте в першій частині розслідування).
Литва у прицілі російської інформаційної війни
Ще в лютому 2012 року міністр оборони Литовської Республіки Раса Юкнявічене (Rasa Juknevičienė) в офіційній публікації на одному з найбільших литовських інформаційних ресурсів Delfi заявила, що глава «Формату-А3» та журналістка «КП» Галина Сапожникова безпосередньо пов’язана зі спецслужбами РФ. Ім’я Сапожникової фігурувало в контексті проведення Росією інформаційних та інших операцій в Литві.
Однак, незважаючи на відкрите звинувачення в підривних діях, Сапожникова розширила діяльність «Формату-А3» і на цю країну Балтії. 19 вересня 2012 року в Вільнюсі відбувся перший захід клубу.
Представником «Формату-А3» в Литві є Альгіс Каланта (Algis Kalanta), який більше ніж 15 лет був редактором російськомовної версії газети «Республика», а також працював в тижневику «Литовский курьер».
Захід «Формату-А3» у Вільнюсі. Перший ліворуч – Альгіс Каланта, в центрі – російський письменник і постійний член «Изборського клубу» Юрій Поляков / format-a3.ru
З 2012 року і дотепер «Формат-А3» провів в Литві близько 80 публічних заходів. Окрім постійних членів уже згаданого «Ізборського клубу», на них були запрошені відомі російські діячі, серед яких головні редактори видань («Известия», «7 дней», «Русский репортер», «Юность», «Знамя»), журналісти, телеведучі та коментатори, кінорежисери, письменники, поети, політологи (в тому числі проросійський політолог з України Михайло Погребинський), мистецтвознавці та ін.
Окремо слід виділити спікерів заходів «Формату-А3» в Литві, яких за рядом ознак можна назвати прямими агентами впливу РФ в країнах Євросоюзу. Перш за все, це директор Центру соціальної політики Будапештського університету Пал Тамаш; представники ФРН політолог Петер Шульце, режисер і продюсер Фелікс Шультесс, журналіст Томас Фасбендер; представники Франції письменник Дмитро де Кошко і редактор паризького літературного альманаху «Глаголъ» Олена Кондратьєва-Сальгеро.
Інформаційне висвітлення заходів «Формату-А3» в Литві забезпечували головним чином такі ЗМІ: «Первый балтийский канал», «Литовский курьер», тижневик «Обзор», «Литовское время», «Экспресс неделя», Kauno diena, delfi.lt, 15min.lt.
Показово, що в серпні 2015 року Галина Сапожникова була затримана і депортована з Литви з забороною на відвідування цієї країни на наступні п’ять років. Однак на діяльності «Формату-А3» це ніяк не позначилося, клуб продовжив практично щомісяця проводити зустрічі з російськими спікерами. Сапожникова тільки активізувала свої дії, які мають всі ознаки інформаційно-психологічних операцій проти Литви. Яскравий приклад – її пропагандистська книга «Кто кого предал. Как убивали СССР и что стало с теми, кто пытался его спасти», яка була перекладена і видана у Вільнюсі.
Обкладинка книги Г. Сапожникової про події в Литві литовською мовою (Išdavystės kaina – «Цена предательства»). Російська пропаганда спрямована не лише на російськомовних
У лютому 2019 року цей продукт російської пропаганди був в Литві заборонений. За даними Генеральної прокуратури Литовської Республіки, в своїй книзі Сапожникова тенденційно спотворює історичні факти про вбивство беззбройних людей біля Вільнюської телевежі в січні 1991 року, масовий розстріл литовських державних службовців на прикордонному пункті в Мядінінкає в травні 1991 року та про інші події в Литві в 1990–1991 роках. Згідно з рішенням Вільнюського окружного суду весь наклад, видрукуваний литовським видавництвом Politika, був заарештований, а голова видавництва Павілас Масільоніс був притягнутий до кримінальної відповідальності за спробу виправдати злочини радянської влади.
Голова видавництва Politika Павілас Масільоніс (Pavilas Masilionis) під час судового процесу / 15min.lt
Суд взяв до уваги похилий вік Масільоніса та призначив йому 2600 євро штрафу.
Факти видання пропагандистських книжок російського псевдоісторика Олександра Дюкова в Естонії, Галини Сапожникової в Естонії та Литві чітко свідчать про те, що російська державна пропаганда діє не лише через власну розгалужену медіамережу, але й намагається використати медійні можливості держав, які є для РФ цілями першого порядку в інформаційній війні. Основне завдання тут – здійснити максимальний вплив на масову та індивідуальну свідомість, а також на суспільний дискурс і майбутні перспективи населення цих країн.
Читайте також: Агресивна російська soft power у Європі
Лише за 2013 рік «Формат-А3» провів в Латвії, Литві, українському Криму та Молдові майже 50 заходів. Тенденція зберіглася і в наступному, 2014 році. Окрім Кишинева і Тирасполя, публічні зустрічі також проходили в традиційно проросійському регіоні Молдови – Гагаузії.
Судячи з кількості проведених «Форматом-А3» публічних зустрічей в Молдові, ця країна була пріоритетним об’єктом для реалізації російських операцій впливу. Однак все кардинально змінилося, коли в прицілі цього медіаклубу з’явилася Білорусь.
В наступній частині розслідування ми почнемо детальний аналіз діяльності одного з ефективних інструментів російської інформаційної війни – медіаклубу «Формат-А3» – в Білорусі.
Денис Івашин, редактор InformNapalm Білорусь
Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons – Attribution 4.0 International – CC BY 4.0). Сторінки спільноти InformNapalm в соцмережах: Facebook / Тwitter / Telegram.