Російські ударні наступальні війська біля Білорусі та України: Клинці

Публікуємо переклад на українську мову резонансного розслідування редактора білоруської служби міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Дениса Івашина, яке було опубліковане в білоруському незалежному виданні “Новий Час”. Дослідження присвячене стрімкому накопиченню ударних наступальних формувань Збройних сил РФ безпосередньо біля кордону з Білоруссю та Україною.

Після початку російської військової агресії проти України Збройні сили РФ почали формування нових військових з’єднань для нарощування ударного потенціалу і створення єдиної наступальної лінії. Безпосередньо біля кордону з Білоруссю з 2016 року почали формуватися нові російські ударні підрозділи, пункти дислокації яких з урахуванням місцевості, інфраструктури і наявних транспортних шляхів сполучення свідчать про абсолютну пріоритетність білоруського стратегічного напрямку.

З 2018 року в місцях базування цих підрозділів почалося істотне накопичення озброєння і військової техніки, яке на даний момент є відкритою загрозою для Білорусі.

Нарощування ударних сил ЗС РФ біля кордону з Білоруссю та Україною

У квітні 2016 року волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm першими виявили та розкрили плани Збройних сил (ЗС) РФ щодо перекидання підрозділів 28-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБр) з Єкатеринбурга до кордону з Білоруссю та Україною. Показово, що в травні того ж року міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що «нові дивізії будуть створені для протидії нарощуванню сил НАТО біля російських кордонів». Проте, Білорусь не є членом Північноатлантичного альянсу і офіційно ніколи не заявляла про намір увійти до нього. Адже саме з Росією вона входить до усіх можливих військових союзів.

Подібні заяви разом із поширеними російськими ЗМІ повідомленнями про створення «надпотужного броньованого кулака» біля білоруського кордону не витримують жодної критики й намагаються насправді приховати основні цілі й завдання розгортання нових військових об’єктів на кордоні з Білоруссю, які можуть стати плацдармом у разі подальшої ескалації агресивних дій з боку Росії.

У травні 2016 року в прикордонні райони з Білоруссю та Україною – у м. Єльня Смоленської області та м. Клинці Брянської області – з Єкатеринбурга були перекинуті перші підрозділи 28-ї ОМСБр Центрального військового округу ЗС РФ. На їх базі почалося розгортання 144-ї гвардійської мотострілецької дивізії (в/ч 61423, номер перейшов від 28-ї ОМСБр), яка за організаційно-штатною структурою увійшла до переформованої 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ.

Ешелон із дивізіоном самохідних 152-мм гаубиць «Мста-С» (2С19) прибуває до кордону з Білоруссю та Україною

На цей момент у складі 144-ї МСД є такі формування та підрозділи:

488-й механізований полк (МСп),
254-й МСп,
59-й танковий полк,
856-й самохідний артилерійський ракетний полк,
1259-й зенітний ракетний полк,
окремі зенітно-ракетний і протитанковий дивізіони,
5 окремих батальйонів і 3 окремі роти.
Заплановане розгортання ще одного мотострілецького полку й доукомплектація 59-го Тп і 254-го МСп.

488-й мотострілецький полк

Місто Клинці, що розташоване в зоні з підвищеним рівнем радіації через аварію на ЧАЕС та лежить всього за 34 кілометри від кордону з Могильовскою областю Білорусі та за 42 кілометри від Чернігівської області України, стало пунктом постійної дислокації відразу двох російських мотострілецьких полків.

Першим клинцівським формуванням став заново створений 488-й мотострілецький Сімферопольський Краснознамьонний, ордена Суворова 2-го ступеню полк імені С. Орджонікідзе (в/ч 12721). З 2019 року ним командує полковник Володимир Миколайович Корало (рос. – Владимир Николаевич Корало).

Командир 488-го МСп полковник Володимир Корало / klintsy.info

З травня 2016 року передислоковані уральські підрозділи 28-ї ОМСБр перебували в місцевості на північному заході Клинців поблизу н.п. Філатів Хутір, де були створені польові табори і парк озброєння та військової техніки (ОВТ).

Польовий табір (внизу ліворуч) і польовий парк ОВТ 488-го МСп, червень 2016 г. / TerraServer, DigitalGlobe

Наприкінці 2016 і початку 2017 року особовий склад був передислокований на територію відновленого військового містечка №2 (координати місця дислокації: 52°44’49.4″N 32°15’02.3″E). У результаті розвідки відкритих джерел інформації визначено, що військовиків розмістили у двох реконструйованих триповерхових казармах загального типу, призначених на 300 військовослужбовців, і в трьох зведених двоповерхових казармах блочно-модульного типу на 200 військовослужбовців кожен. Тобто в цих казармах на території військового містечка можуть бути розквартировані до 1200 осіб.

Територія відновленого військового містечка №2 з місцем дислокації особового складу 488-го МСп ЗС РФ / Google Earth

На цій території, згідно із затвердженим генеральним планом, повинні були збудувати ще дві блочно-модульні казарми й реконструювати одну будівлю для розміщення до 700 військовослужбовців. Також планувалося побудувати не менше 14 сховищ озброєння і військової техніки, призначених загалом на 470 машиномісць. Проте, станом на жовтень 2019 року з великих об’єктів цього проекту реалізовано тільки реконструкцію й побудову п’яти казарм, зведено велику їдальню на 1000 осіб, здійснено реконструкцію штабу полку і відновлено стройовий плац.

Військовослужбовці 488-го МСп на стройовому плацу військового містечка №2 у м. Клинці

З кінця 2016 і початку 2017 року озброєння і військову техніку з парку ОВТ поблизу н.п. Філатів Хутір почали переміщувати в село Займище – адміністративну частину Клинців, яка розташована на півдні цього міста. Тут у проміжку з кінця червня до вересня 2016 року почали розбудовувати польовий парк озброєння, військової та спеціальної техніки (за 41 км від кордону з Білоруссю; координати місця дислокації: 52°43’02.2″N 32°16’18.0″E).

Польовий парк ОВСТ 488-го МСп, м. Клинці, с. Займище

Польовий парк у Займищі організований за батальйонним принципом. Його організація та обладнання забезпечують передусім можливість швидкого виведення військової техніки за бойовою тривогою. Водночас захисні властивості місцевості практично не використовуються, на низькому рівні організовано маскування та схрон військової техніки.

Було / Google Earth

Стало / Google Earth

З аналізу супутникових знімків випливає, що 488-й МСп складається з трьох мотострілецьких і одного танкового батальйону, одного гаубичного та одного ракетно-артилерійського дивізіону.

ОВТ 488-го МСп, жовтень 2019 г. / TerraServer, DigitalGlobe

За наявністю спеціальної військової техніки полк має також окремі роти (інженерно-саперна, ремонтна, зв’язку, матеріального забезпечення). На супутникових фото зафіксовано озброєння та військова техніка 488-го МСп: до 30 танків Т-72, майже 90 БМП-2, інші бойові броньовані машини (ББМ), десятки різноманітних броньованих машин забезпечення, кілька десятків систем артилерії, у тому числі 12 одиниць буксированих 152-мм гаубиць 2А65 «Мста-Б», кілька одиниць БМ-21 «Град». Також виявлено рухомі засоби технічного обслуговування бронетанкового озброєння й техніки в польових умовах.

Польовий парк ОСВТ і збудоване в 2018 р. військове містечко ЗС РФ, жовтень 2019 г. / TerraServer, DigitalGlobe

Показово, що якщо загальна площа військової бази в Займищі ще в травні 2018 року становила 25 гектарів, то вже станом на жовтень 2019 року вона займала понад 60 гектарів землі, тобто збільшилася більш ніж удвічі. Імовірно, територія цього військового об’єкта буде й далі розширюватися через доукомплектування та формування нових підрозділів.

Супутникові фото для порівняння площі військової бази м. Клинці, с. Займіще, ливоруч – травень 2018, праворуч – жовтень 2019 р. / TerraServer, DigitalGlobe

254-й мотострілецький полк

Істотне збільшення площі військового об’єкта в Займищі сталося через розгортання у 2018 році другого військового формування 144-ї МСД, яке відтепер має тут постійний пункт дислокації. Це 254-й гвардійський мотострілецький полк імені Олександра Матросова (в/ч 91704, ППД – м. Клинці, с. Займище).

Нині він за кількістю особового складу та наявного озброєння та військової техніки є батальйонною тактичною групою. Згідно з аналізом супутникових фото, вона складається з мотострілецького батальйону, озброєного до 40 одиниць ББМ (імовірно БТР-80 і БТР-82А), і посиленого танковою ротою (не менше за 8 од. імовірно Т-72БА). Крім цього на озброєнні є й кілька десятків засобів артилерії, у тому числі дивізіон буксированих 152-мм гаубиць 2А65 «Мста-Б» (зафіксовано також 12 одиниць) і кілька одиниць БМ-21 «Град». Триває укомплектування цього формування до повноцінного полку.

Влітку 2018 року на території польового парку в Займищі почалося будівництво казарм для військовослужбовців. За декілька місяців, до жовтня 2018 року, були зведені 4 блочно-модульні споруди, призначені загалом на менш за 800 військовослужбовців. У них, імовірно, розташований особовий склад 254-го МСп.

Військові казарми блочно-модульного типу та інфраструктура, м. Клинці, с. Займище, жовтень 2019 г. / TerraServer, DigitalGlobe

Висновок

Активне перекидання військової техніки та озброєння до кордону з Білоруссю збігається з початком інтенсифікації заходів із боку РФ щодо повноцінного розгортання так званої “Союзної Держави” (рос. – «Союзного Государства». Незважаючи на те, що Білорусь є одним з основних військових союзників Росії, з якою створено єдине регіональне угруповання військ, єдину систему протиповітряної оборони, російське командування розгортає вздовж білоруського кордону повноцінну ударну наступальну лінію, яку утворюють формування 144-й МСД.

Напрямки потенційних ударів формувань 144-ї МСД ЗС РФ / Google Maps

Військова база в Клинцях розташована всього за 90 кілометрів від Гомеля і з’єднана з містом залізничним сполученням та трасою регіонального значення. На ній дислокуються формування, розгорнуті на базі підрозділів 28-ї мотострілецької бригади з Єкатеринбурга, які отримали значний бойовий досвід під час російської воєнної агресії проти України та Сирії. Створені формування російської армії мають значний потенціал для проведення операцій у рамках можливої гібридної війни в Східній Білорусі, якщо сили та засоби для примусу до інтеграції з Росією будуть вичерпані. Безумовно, це є чинником прямого військово-політичного тиску на керівництво РБ.

Відсутність із боку Білорусі прикордонного контролю та значних військових сил на кордоні з Росією в Могильовської та Гомельської областях істотно збільшують зазначені загрози.

Водночас, незважаючи на пріоритетність білоруського стратегічного напрямку для розгортання та просування створених формувань 144-ї МСД, вони можуть бути використані російською армією і проти України. Реалізація сценарію повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну передбачає й застосування території Білорусі як військового плацдарму, наступальні стратегічні операції з якого можуть проводити також сили 1-ї танкової армії. Елементи цих дій вже були відпрацьовані під час спільних стратегічних вишколів “Захід 2017”.

Автор: Денис Івашин

Переклад українською підготував Денис Івашин спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з посиланням на джерело вітаються! (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0).

Увага! Спільноті InformNapalm дуже потрібна ваша допомога.

Підписуйтесь також на сторінки спільноти InformNapalm в Facebook / Тwitter / Telegram і тримайте руку на пульсі нових публікацій спільноти.

Російські ударні наступальні війська біля Білорусі та України: Клинці

Нарощування ударних сил ЗС РФ біля кордону з Білоруссю та Україною

488-й мотострілецький полк

254-й мотострілецький полк

Висновок

Увага! Спільноті InformNapalm дуже потрібна ваша допомога.

Читайте також цікаві дослідження InformNapalm

Оновлена OSINT база даних російської військової агресії

Архіви записів

Пошук

Сайт міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm - українська мовна версія