“Львів” плавав у складі польського флоту ще до другої світової війни, це був навчальний вітрильник. В.о. керівника Павел Бжезіцький вважає, що нові назви кораблів Польського Морського Судноплавства не будуть політично суперечливими. Було закуплено п’ять суден, перше носитиме назву “Львів”. Це політично нейтральна назва також тому, що протягом багатьох років одне з наших суден мало назву “Львівські орлята”. І нікому це не заважало, а отже сама назва “Львів” ймовірно теж нікого не образить, – говорить Бжезіцький”.

[Фрагмент публікації на сайті Radio Szczecin]

Було б дивно, якби під час гострої інформаційної війни та агресії Російської Федерації проти Україні такого роду дії не викликали б медійного розголосу у країні на Дніпрі. Інформація про плановане надання назви “Львів” та “Тернопіль” суднам, купленим Польським Морським Судноплавством у Китаї, дійшла до України 15 січня (два дні після публікації на сайті Радіо Щецин). Одним з перших її розповсюдив портал “Еспресо”.

Після нього новину підхопили інші українські інформагенції. Серед них – популярні медіа-центри, які звинувачуються у розповсюдженні даних і дискурсу, корисних для Кремля.

Інформація про плани Польського Морського Судноплавства пішла далеко на схід. Російське інформагенство з посиланням на публікацію Радіо Щецин використало слова Павла Бжезіцького для увірогіднення своєї тези про зростання у Польщі “сентиментів за втраченими східними кресами”. Публікація “Страх бандерівця. Росія і Польща поділять Україну по лінії річки Збруч” наводить на думку про спільність інтересів Польщі і Росії, які могли б реалізуватися у поділі України між цими двома державами. У такий спосіб “рішення, яке не викличе суперечок” напряму послужило Росії у поширенні дезінформації, націленої на російського споживача. Російський медіа-дискурс про нібито існуючу спільність інтересів, а також про зростання серед поляків сентиментів за східними територіями ІІ Речі Посполитої був використаний для продовження інформаційної кампанії, що має за мету переконати росіян у серйозному загостренні конфлікту на лінії Київ-Варшава. Ця інформація вписується також у наратив, згідно з яким Польща, а також Угорщина, усе більше віддаляються від Брюселя та шукають порозуміння з Москвою.

Повідомлення РІА Новості було опубліковане на польськомовній версії порталу Спутнік – труби російської пропаганди, яка діє на польському інформпросторі. Ця публікація вже була розрахована на польського читача. Промовистою є назва матеріалу – “Польські судна налякали українських націоналістів” [„Polskie okręty wystraszyły ukraińskich nacjonalistów”]. Вона цілком вписується у кампанію дезінформації, яка має представити полякам Україну як державу, охоплену “бандерівським націоналізмом”.

Важливо розуміти, що нація, яка вже чотири роки веде оборонну війну, коли частина її території була анексована агресором, перебуває на зовсім іншому рівні вразливості, ніж громадяни держави, яка живе у мирі. Нас, поляків, не повинно дивувати, що українці бачать потенційну загрозу у такого роду ініціативах, що вони непокояться, коли сусідня держава (хоча б у символічному просторі) “сягає поглядом” по території, які знаходяться поза її кордонами.

Підсумовуючи: справді, те, що дії у символічному просторі – такі, як “називання” польських кораблів на честь українських міст (навіть тих, що неподільно пов’язані з історією обох держав) не впливають позитивно на стан польсько-українських стосунків. Що гірше, вони руйнують позитивний образ Польщі в Україні та б’ють по іміджу Польщі як союзника, який добре розуміє загрозу з боку Москви.

Такого роду помилки, які – я сподіваюся – виникають виключно з браку емпатії та з нерозуміння української суспільно-політичної ситуації, можуть стати ударом по добросусідських стосунках Польщі та України. Треба усвідомлювати, що кожна така дія з польської сторони буде використана Росією для досягненння своїх цілей на інформаційному фронті, як це відбулося у цьому випадку. Варто звернути увагу, що контроверсійні слова Павла Бжезіцького не лише викличуть негативно реакцію в Україні, але й будуть використані у дезінформаційному процесі на потреби як “внутрішнього ринку” (вплив на російських читачів), так і “зовнішнього” (вплив на поляків та українців, які відвідують російські інформаційні портали).

Матеріал підготовлено спеціально для InformNapalm.

Автор: Міхал Марек (Michał Marek)

При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0)

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук / Твіттер / Telegram
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.