18 вересня 2026 року Міноборони РФ показало бойове застосування «нового дрона» — важкого гексакоптера «Мангас» — військовослужбовцями 11-го армійського корпусу угруповання «Север». Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm помітила, що серед публікацій російського військового відомства це була перша згадка «Мангаса». Водночас поглиблений OSINT-аналіз показав, що на момент появи «нового дрона» на офіційному каналі МО РФ його публічна історія у Z-каналах тривала вже близько року — і вивела нас на низку цікавих знахідок. Детальніше — в OSINT-дослідженні InformNapalm.
Стопкадр із відео про бойове застосування «Мангаса», опублікованого Міноборони РФ 18 вересня 2026 року. [archive]
InformNapalm простежив історію «Мангаса» від запуску виробництва в Бурятії до московської компанії Чингиса Дамбієва, його патенту та зв’язку з розробниками НРТК «Кур’єр».
Російський претендент на роль «Баби Яги»
Важкі українські коптери, які росіяни узагальнено називають «Баба Яга», протягом війни стали для них окремою проблемою. Російські військові автори неодноразово критикували відставання РФ у цьому класі БПЛА та відсутність масового аналога українського Vampire.
«Мангас» позиціонується саме в цій ніші: це багаторазовий важкий гексакоптер для ударних і логістичних завдань. Ще до появи у матеріалах Міноборони російські Z-канали включали його до переліку «аналогів Баби Яги».
Назва «Мангас» також відсилає до бурят-монгольської міфології: мангас — демонічне чудовисько, противник героя в епосі; у російських публікаціях назву часто спрощено пояснюють як «злий дух» або «демон».
На початку 2026 року Чингис Дамбієв заявляв, що «Мангаси» вже здійснили понад 500 бойових вильотів для ударних і логістичних завдань, однак незалежного підтвердження цієї цифри немає.
Для порівняння, українські Vampire на той момент здійснили вже понад 2,5 млн бойових вильотів — на тлі цього заявлені Дамбієвим 500 вильотів «Мангаса» радше свідчили про ранню стадію його бойового застосування.
Гексакоптер «Мангас». Фото: Telegram-канал Бориса Рожина (Colonelcassad).
Тому демонстрація «Мангаса» Міноборони РФ може свідчити, що саме ця платформа стала одним із помітних російських претендентів на закриття давно критикованої прогалини. Водночас відкритих даних про її масове прийняття на озброєння немає.
Від Бурятії до бойового застосування
Перша встановлена InformNapalm публічна точка історії «Мангаса» датується вереснем 2025 року. Тоді повідомлялося, що Байкальська тактична група спільно з розробниками НРТК «Кур’єр» запускає в Бурятії виробництво важких гексакоптерів для російського угруповання «Восток». Проєкт підтримували Telegram-канали Z-блогерів Бориса Рожина та Чингиса Дамбієва.
Перша виявлена згадка «Мангаса» у медіа — 21 вересня 2025 року. У публікації проєкт уже пов’язували з розробниками НРТК «Кур’єр». [archive]
Невдовзі у відкритих джерелах демонстрували кілька апаратів, систему скидання та польоти з макетом протитанкової міни ТМ-62.
Історія розробки могла початися раніше. 29 травня 2025 року віцепрем’єр РФ Юрій Трутнєв повідомив, що в Бурятії доопрацьовують «великі важкі розвідувальні дрони». Через чотири місяці було оголошено про виробництво «Мангаса». [archive]
Чингис Дамбієв: від Z-блогера до виробника БПЛА
22 січня 2026 року в Москві зареєстрували ООО «МАНГАС» — ІПН 9727124693, ОГРН 1267700013294. Єдиним засновником і генеральним директором став Чингис Циренович Дамбієв, а основним видом діяльності — виробництво безпілотних авіаційних систем.
Дані російських корпоративних реєстрів про ООО «МАНГАС»: Чингис Дамбієв є генеральним директором і одноосібним власником компанії. [archive]
Компанія, таким чином, виникла вже після появи самого дрона.
Є ще одна деталь. При реєстрації статутний капітал ООО «МАНГАС» становив 10 000 рублів. Актуальніші реєстрові агрегатори показують уже 1 010 000 рублів — збільшення рівно на 1 млн рублів.
Відкриті дані поки не дозволяють встановити дату, джерело та економічну мету цього збільшення, тому сам факт не варто трактувати як доказ державного фінансування.
Через два дні після створення компанії, 24 січня, Дамбієв подав заявку RU2026101839U. 24 березня вона була зареєстрована як корисна модель RU242404U1 «Гексакоптер с универсальной системой размещения аккумуляторных батарей». Дамбієв зазначений одночасно винахідником і первісним правовласником. [archive]
Колаж: ліворуч — фрагмент опису патенту RU242404U1; праворуч — гексакоптер “Мангас” у польоті.
Патент описує шестироторний електричний коптер із системою скидання, але предметом корисної моделі є передусім універсальна платформа для акумуляторів різних розмірів. Як найближчий аналог у документі розглядається DJI Matrice 300 RTK. Походження двигунів, контролерів, автопілота та іншої електроніки патент не розкриває.
«Мангас» і розробники «Кур’єра»
Корпоративні реєстри додають ще одну деталь.
ООО «МАНГАС» зареєстроване в Москві на вул. Кржижановського, 20/30, корпус 2, приміщення 11П. У тому самому будинку, але в приміщенні 5П, зареєстроване ООО «НРТК КАПС», генеральним директором і 100% власником якого є Зорикто Гомбожапов.
Реєстрові дані ООО «НРТК КАПС»: Зорикто Гомбожапов — генеральний директор і одноосібний власник компанії. [archive]
Сам по собі один будинок не доводить спільного виробництва. Однак цей збіг доповнює вже встановлений за відкритими джерелами зв’язок: виробництво «Мангаса» запускалося разом із розробниками «Кур’єра», а канал @stormdron нині позиціонує себе як канал розробників обох систем. [archive]
У результаті відкриті джерела дозволяють простежити ланцюг:
Розробники «Кур’єра» — запуск «Мангаса» в Бурятії — Дамбієв — ООО «МАНГАС» — патент Дамбієва — демонстрація Міноборони РФ.
Гексакоптер «Мангас» під час спільних російсько-монгольських навчань «Селенга-2026» в Орхонському аймаку Монголії, серпень 2026 року. Фото: Telegram-канал розробників «Мангаса».
Далі — китайський слід
Відкритим залишається питання компонентної бази «Мангаса». InformNapalm поки не встановив китайської моделі, яку можна було б обґрунтовано назвати його прямим прототипом.
Проте НРТК КАПС залишив значно детальніший документальний слід. Десятки декларацій дозволяють простежити імпорт китайської електроніки та реконструювати частину компонентної бази НРТК «Кур’єр» — попереднього продукту тієї самої екосистеми.
Наземний робототехнічний комплекс «Кур’єр». Фото: офіційний Telegram-канал розробників НРТК «Кур’єр» і «Мангас»
У другій частині розслідування InformNapalm розповість про документальний слід НРТК «Кур’єр»: від Зорикто Гомбожапова та НРТК КАПС — до китайських постачальників і реальних OEM-виробників компонентів, яких вдалося ідентифікувати.
Матеріал підготували Андрій Лісіцин та Роман Бурко спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на офіційні сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.
Читайте також інші матеріали по темі:
- Шлях вогню: дванадцять років війни InformNapalm проти Кремля
- Українські хакери виявили як оператори російських дронів використовують Білорусь
- OKBMLeaks: таємні документи виробника компонентів для Су-57 і ПАК ДА “Посланник”
- CYBINT-операція проти супутникової системи “Гонец”, яку називають “російським аналогом Starlink”
- Wildberries між двома вогнями: удари дронами та кібероперації
- 10 років від OSINT-фіксацій до уражень: ВМС ЗСУ завдали удари по російському БРК «Бастіон» у тимчасово окупованому Криму
- Хакери розкрили нову закриту документацію “СТЦ”, російського виробника БПЛА “Орлан-10”
- CYBINT. Злам російського виробника БПЛА. Частина 1. Хто збирає “Герань-2”
- AlabugaLeaks. Частина 2: Kaspersky Lab та нейромережі для російських військових дронів
- AlabugaLeaks. Частина 3: Альбатрос, війна, NVIDIA, Sony та Saito
- Російська дронова загроза 2026–2027: уроки України для НАТО
- Похоронний марш російських генералів 2.0: підтверджені втрати у війні проти України
