ДО ПИТАННЯ ПРО СПРАВЖНІСТЬ ДОКУМЕНТІВ З ПЛАНАМИ РФ ЗАГАРБАННЯ УКРАЇНИ ДО ДНІПРА
Багато журналістів звертаються до команди InformNapalm за об’єктивною оцінкою планів загарбання України, які були недавно опубліковані волонтерами центру «Миротворець». Протягом останніх двох днів низка експертів висловили з цього приводу свою думку, але вони аналізували не самі документи, а можливість їх реалізації, враховуючи політичну ситуацію.
Скрін з сайту “Миротворець” пояснювальної записки плану ЗС РФ
Розмірковувати про варіативність справа невдячна, тому ми підемо іншим шляхом.
Одразу зазначу, спочатку я досить скептично поставився до цих документів, роздрукованих на листках з логотипом «Миротворця» без супровідних електронних версій. Ознайомитися з ними мені дозволили за кілька днів до публікації. Обмежена супровідна інформація насторожувала, але розвіддані ворога про українську сторону були досить широкі. Зливати таку інформацію в мережу заради сумнівного «вкиду» було б нерозумно і злочинно, навіть якщо ці дані датовані квітнем 2015 року і фактично застаріли; інша справа, якщо ця інформація вже відома супротивнику, навіть опрацьована Головним оперативним управлінням ГШ ЗС РФ. Мої сумніви остаточно розвіялися, коли вдалося одержати архіви з великою кількістю вихідних даних зі слайдами, таблицями, доповідями рішення про задіяння угрупування військ «Північ» та іншими супровідними грифованими штабними документами. Підготувати такий обсяг інформації, більшу частину якої не публікувати у відкритому доступі, оформленої за всіма правилами штабної культури, з грамотною оцінкою ситуації і резервів, фізично неможливо. Навіть одруки в назвах деяких об’єктів на українській території відповідають нормам середньостатистичного штабного «поребрика».
Деякі воєнні експерти з різних сторін зауважують, що тактика проведення операції досить незграбна і елементарна, мовляв, «великороси» мали б бути «розумніше, вище, сильніше». Цю думку беруть за основу прихильники теорії фальшивості цього документа. З російського боку це обумовлено імперськими комплексами російського «уберменша» (Übermensch – нім. Надлюдина), а з українського – комплексом «меншовартості». Але ж всі навчалися в одних і тих самих академіях, і неоковирні радянські підходи ніхто не відміняв, хоч російська сторона і намагається загорнути їх в обгортку «гібридності», та на манежі всі ті ж із старої радянської “Old School”-команди.
Та треба віддати належне. Всі по-своєму мають рацію. Ці плани не зовсім те, що може викликати страх. Запланованих сил і засобів недостатньо для досягнення поставленої мети. Це не сумнів в оригінальності документів, навпаки – підтвердження того, що вони реальні, але реальні для навчань. Те, що досить велике угрупування ЗС РФ постійно перебуває безпосередньо біля кордону України – неспростовний факт. Також факт, що в критичні моменти, коли сили найманців не справлялися з організацією оточення чи розвитком наступу, задіювалися «відпускники» з білими пов’язками, військовослужбовці підрозділів регулярної російської армії. Також факт, що матеріали розслідувань InformNapalm, що базуються на OSINT, неодноразово підтверджували присутність російських підрозділів і окремих військовослужбовців як безпосередньо біля українського кордону, так і на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.
Бойовий склад з пояснювальної записки до рішення на застосування угрупування військ “Північ”
Слід звернути увагу, що в масштабах командно-штабних навчань документи завжди грифовані «ДСК», «таємно» або «цілком таємно». Та існує правило: заміна або перекручування справжніх назв місцевості чи потенційного супротивника, наприклад, замість сил ворога – сині, свої сили – червоні і под. Так роблять для того, щоб, у разі витоку інформації, неможливо було довести агресивні наміри стосовно сусідньої держави, яку обрали як потенційного «навчального» супротивника. На опублікованих документах російського плану «Барбаросса» всі ці правила проігноровано: як місцевість, так і підрозділи української сторони описані дуже ретельно і без спеціальних перекручень. Це може свідчити тільки про одне: плани було підготовлено для того, щоб в потрібний момент лише замінити дату, внести додатково правки щодо оцінки ситуації на основі свіжих розвідданих і спустити накази по ланцюжку для виконання.
Отже, зважаючи як на вже відкриті, так і ще не опубліковані матеріали комплексу штабних документів ЗС РФ, з якими ми ознайомилися завдяки волонтерам центру «Миротворець», можна впевнено сказати, що російські штабні офіцери своє завдання виконали. План атаки сусідньої, ще недавно братньої, країни розробили і поклали в сейфи до години «Х», яка, можливо, ніколи не прийде, а так і залишиться об’єктом паралельної реальності.
Я не згоден з думкою, що цей план може бути «вкидом» російської сторони з метою залякати Україну. За більш ніж рік неоголошеної війни, за рік напруги і очікування цинічного і підлого удару багато українців навчилися жити за принципом «Роби, що повинен і будь, що буде». Такі «Плани Барбаросса» лише під’юджують їхній запал і бажання відстояти своє останнє право на волю і незалежність, і якнайшвидше побачити розв’язку – падіння імперії. Поява матеріалів з планами ГШ ЗС РФ у відкритому доступі може бути сигналом, що на тій стороні теж є багато людей з українським корінням, не тільки кровно, але й душею прив’язаних до України. І в критичний момент вони всіма способами намагаються запобігти невідворотному… Я вірю в кращі якості людей з обох боків фронту, адже не кожен українець – патріот, так само не кожен росіянин – москаль. Це війна не народів, а ідеологій. Війна між прагненням в минуле, з його червоними зірками, репресивними органами і мавзолеями, і вірою в майбутнє, з правом бути вільними, прогресивними, успішними. Це духовна війна…
P.S: Сьогодні, 17 червня, більше 2000 військовослужбовців і біля 250 одиниць воєнної техніки Улан-Удеського та Іванівського десантно-штурмових з’єднань ПДВ було піднято по тривозі в рамках проведення командно-штабних навчань з десантуванням на незнайомій місцевості…
Roman Burko спеціально для сайту InformNapalm
Аналіз по підрозділах, що засвітилися у звіті по плану на «вторгнення», підготуємо пізніше як додаток до цього матеріалу.
