На фоні посилення обстрілів позицій українських військових з боку російсько-терористичних сил т. зв. “ДНР” та “ЛНР”, волонтери Міжнародної спільноти InformNapalm виявили ще одне масове скупчення танків та мінометних боєприпасів на одній із баз зберігання під Луганськом. Російська Федерація продовжує постачання й накопичення військової техніки та боєприпасів на окупованій території, що може свідчити про плани ескалації наступальних операцій.

Ввідна: ідентифікація осіб злочинців.

Ідентифікувати сили ворога допомогли дані з персональних сторінок у соцмережі двох бойовиків.
Перший – це колаборант, вихідець із Луганської області, Богдан Севастьянов (профіль: http://archive.is/cTh5t, контакти:http://archive.is/3cBUS, альбом: http://archive.is/g3V8f). Він член банди “ГШР ЛНР” (“Бетмен”), залишки якої після переформування влилися в т. зв. “4-у окрему мотострілецьку бригаду” терористичної організації “ЛНР”. Про це свідчать шеврони Севастьянова, а також техніка з маркуванням “4 в квадраті” та коло його зв’язків, які проаналізували під час розвідки соціального профілю.
Старі дані Севастьянова є в базах «Миротворця», що сприяло розкриттю особи злочинця. Та цей терорист регулярно змінює свої дані й оновлює інформацію, нова адреса його сторінки раніше не була виявлена. Другий бойовик – це друг Севастьянова, такий собі “Никон Хорошилов” із Москви (профіль: http://archive.is/KRUAn, контакти:http://archive.is/ZLTOr, альбом 1: http://archive.is/Q7SEx, альбом 2:http://archive.is/ItRuD) 

Мінометні боєприпаси.

14-15 лютого у названих вище терористів з’явилася низка фотографій із бази зберігання. Передусім, це світлина, на якій Севастьянов позує з вистрілом ОФ36 до 120-мм міномету в руках на фоні будівлі промислового комплексу. 

До речі, цей калібр заборонений “Мінськими угодами”. Така фотографія зафіксована й у Хорошилова.
Зверніть увагу, що в обох бандитів збігається дата, ракурс зйомок та пейзаж місцевості. Можливо, вони були залучені до повантажувально-розвантажувальних робіт.

Танковий парк

Також волонтери InformNapalm ідентифікували масове скупчення танків різних модифікацій типів Т-64 та Т-72 кількістю не менше 9-10 од., які стоять у внутрішньому периметрі двору заводу. Зокрема, Севастьянов виклав низку фото з бойовими машинами, наприклад:

Цю ж техніку на ідентичному промисловому майданчику бачимо й у Хорошилова.

Дата й місце знову збігаються.

Під час аналізу танків слід зауважити таке:
По-перше, техніка відносно нова, в боях ще не була. На деяких танках на бортах помітні “мазки” характерної яскраво-зеленої фарби.Нею зазвичай зафарбовують старі номери під час незаконного перетину кордону чи перекидання техніки в Україну залізницею. Мабуть, у цьому випадку окупанти ще не встигли домалювати нові “місцеві” номери чи тактичні знаки.
По-друге, зверніть увагу на модифікацію танка на передньому плані, (архів http://archive.is/M5Ipo), це Т-72Б1 (об’єкт 184-1; 1985) із “воєнторгу”, з ВДЗ Контакт-1, ночним прицілом навідника ТПН-3-49 й освітлювачем Л-4. Але за нічним прицілом є стійка для датчика вітру ДВЕ-БС (сам датчик знято). Тобто, перед нами, найімовірніше, модифікація Т-72С1 – експортний варіант Т-72Б1, який постачали в Іран, а також дуже активно у Венесуелу в 2011-2012 роках.

Дуже часто Т-72С1 плутають з Т-72БА1 (модифікація танка Т-72Б1 для ЗС РФ), але у них зовні є одна особлива відмінність. У Т-72БА1 установлений нічний приціл 1K13 замість старого ТПН-3-49. Для наочності покажемо різницю між прицілами й модифікаціями танків: А також фотографії іранських Т-72С\Т-72С1 зі знятим ДЗ Контакт-1, але із встановленим датчиком вітру ДВЕ-БС:

З великим ступенем ймовірності можна стверджувати, що це чергова фіксація факту постачання техніки із Росії для місцевої “гібридної” армії. Інакше як експортна російська модифікація для Ірану/Венесуели могла потрапити на схід України.

Ідентифікація бази

Попри відсутність геолокаційних даних, по характерному обгородженому майданчику й особливостях промислової будівлі волонтери Міжнародної спільноти InformNapalm встановили точне місце зберігання техніки та боєприпасів. Це територія заводу фарб “Райдуга” (ТОВ Біленський завод “Райдуга”), який розташований у смт Біле Лутугинського району Луганської області. На мапі — між м. Алчевськ та м. Луганськ.
Нагадуємо, що про цей завод розвідники InformNapalm уже повідомляли у листопаді 2015 р. у статті “Танки для розмальовки на заводі “Райдуга”. Тоді, станом на кінець осені минулого року, на цій базі було щонайменше 24 танки.
Слід сказати, що селище Біле розташоване на важливій автомагістралі M04 і всього за 3 км на захід від залізничної станції Збірна.

Висновки

На основі сказаного можна констатувати наступне:
— Росія не тільки не збирається відводити техніку забороненого калібру, але й продовжує постачати її своїм “гібридним” військам. Росія — спонсор тероризму;
— модифікація танка Т-72С1, зафіксована на базі, ніколи не стояла й не стоїть на озброєнні ЗСУ;
— на території заводу “Райдуга” у селищі Біле зберігаються і танки, і боєприпаси: щонайменше, мінометні міни забороненого калібру 120 мм, а також, логічно, 125 мм вистріли до танків;
— база техніки в селищі Біле – одна з ключових точок логістики “гібридної” війни Росії проти України – саме звідси “перефарбовані” бойові машини та боєприпаси йдуть на передній край війни. 
На завершення статті ми звертаємося до ОБСЄ з пропозицією уважно вивчити район селища Біле, зокрема, територію заводу “Райдуга”, а також прилеглі транспортні артерії.

Матеріал до публікації підготували волонтери Міжнародної спільноти InformNapalm Микола Махно та Михайло Кузнецов.

(CC BY 4.0) При повному або частковому використанні матеріалу пряме посилання на статтю на сайті InformNapalm.org обов’язкове.
Поділіться публікацією в соцмережі й випалюйте окупантів разом з InformNapalm!

Переклад А. В.