Днопоглиблення – міжнародне зобов’язання України щодо забезпечення потрібного рівня глибин. Україна гарантує іноземним суднам безпечні умови судноплавства. До 2004 року функції днопоглиблення виконували два стратегічні для економіки і безпеки держави підприємства – «Чоразморшлях» і «Устьдунайводшлях». На той момент їхній флот складався з 75 суден. Та сьогодні вони залишилися ні з чим – через корупцію їхня діяльність призупинена, а флот не використовується.

У результаті, при середньорічній потребі в проведенні днопоглиблювальних робіт в обсязі 10 млн м3, два українських судна «Меотида» та «Інгульський» можуть охопити не більше 0,5 млн м3, тобто не більше 5% від потрібного обсягу. Ситуація, ніжно кажучи, критична – 95% робіт з днопоглиблення виконують іноземні теплоходи, зокрема, російські, за цінами, які дуже перевищують собівартість.

Російський агресор не стоїть в стороні і вже давно розглядає Україну як конкурента в морському просторі.

Джерело: Стратегія розвитку морської портової інфраструктури Росії до 2030 року.

В офіційній стратегії розвитку морських портів Росії названа ціль – «переключити частину обсягів зовнішньоторговельних потоків РФ у порти Росії з України». Росія зацікавлена, щоб морські порти України були в стагнації. А для цього достатньо поглибити умови, щоб наша держава не могла виконувати свої міжнародні зобов’язання по днопоглибленню. І сьогодні Кремль як ніколи близький, щоб досягти своєї цілі.

Збанкрутілий «Чоразморшлях» перераховував гроші терористам «ЛНР»

У 2004 році керівництво «Чоразморшляху» уклало зовнішньоекономічні контракти, через які у 2005 році почалась процедура банкрутства підприємства. У 2011 році керівником «Чоразморшляху» призначили Олександра Сауляка, але вже в наступному році його затримали за підозрою у вимаганні грошей і отриманні $70 тис. «хабара» за укладання угоди про оренду двох суден «Чоразморшлях». І це, до речі, не завадило йому в 2015 році балотуватися в депутати Одеської міськради.

У листопаді 2014 року директором «Чоразморшляху» чомусь призначили Сергія Четиркіна, який до цього очолював у 2010-2011 роках «Укртехфлот», який канув у небуття. Не дивно, що в 2016 році Четиркіну вручили підозру в завданні збитків на суму майже 12 млн грн через списання 18 плавзасобів на брухт за заниженою ціною.

До того ж, приблизно 19 млн грн – а це майже всі отримані від продажу плавзасобів гроші – «Чоразморшлях» у грудні 2014 року перерахував на рахунок фірми «Мередіс Фінанс», яка фактично перебуває на контрольованій терористами «ЛНР» території. Кінцевий бенефіціарний власник – Андрій Гренадьоров, мешканець окупованого Ірминого.

Джерело: виписка з ЄДР по «Мередіс Фінанс»

Російські судна на службі українського днопоглиблення – хочемо повторення кримського сценарію?

ФСБ створює умови для подальшої воєнної агресії проти України. Зокрема, ринок послуг днопоглиблення зайняли російські судна. Коли буде треба, ці судна можуть використати для блокування судноплавства на виходах в Чорне море з Азовського, річок Дніпро і Дунай, Південного, Одеського, Білгород-Дністровського, Іллічівського морських портів.

Джерело: рішення Печерського суду Києва від 17 серпня 2016 року в Єдиному реєстрі судових рішень

Згідно з інформацією по одній з кримінальних справ, компанія «Гідрострой» (м. Калінінград, РФ) не могла безпосередньо брати участь у тендерах на днопоглиблення від Асоціації морських портів України, тому встановила контакт з українськими компаніями «Техморгідробуд-Миколаїв», «Лігос УА», «Компанія «Нові Технології України», «Укрзв’язокгідробуд», запропонувавши їм брати участь у тендерах і використовувати для роботи російські судна.

Щоб приховати зв’язки з російською компанією, «Техморгідробуд-Миколаїв» і «Гідрострой» створили офшори: Rossolast Corporation LTD (Кіпр), Krayteks Group Holding Limited» (Кіпр), Kleona Trade LLP (Великобританія) і Jollanta Group LTD (Беліз).

У результаті операційне управління морськими суднами днопоглиблення флоту «Сєвєродвінський», «Мілфорд», «Гленфорд», «Єлена», «Кімбурзький», «Дунай», «Ізмаїльська» здійснювали з Росії.

До слова, директор компанії днопоглиблення «Техморгідробуд-Миколаїв» Олексій Буштрук, згідно з інформацією в його профілі російської соцмережі, закінчив 20 школу в м. Каменськ-Уральський (Свердловська область, РФ), а служив у дивізії Дзержинського 3186 (Москва, РФ). Не дивно, що він з радістю пішов на контакт з російськими «партнерами».

Джерело: профіль Олексія Буштрука в російській соцмережі «Однокласники»

Торік у тендері на проведення робіт днопоглиблення в Бердянському та Маріупольському портах «Техморгідробуд-Миколаїв» виграв у єдиного конкурента – іншої української компанії «Інфлот-Данубіус». Ця компанія до участі в тендері залучила два морських землесоси «Онезький» та «Ірбенський», які, відповідно до класифікаційних посвідчень, плавають під прапором РФ і приписані до російських портів Архангельськ і Санкт-Петербург.

Джерело: відповідь Державної фінансової інспекції України на депутатський запит №31-11/424 від 28.04.2016

Голова Адміністрації морських портів України (АМПУ) з російським минулим

У 2014 році на посаду новоствореної Адміністрації морських портів України (АМПУ) призначили Андрія Амєліна. Та вже у 2016 році слідчий СБУ вручив йому підозру в скоєнні злочину – розтрата понад 3 млн грн на купівлі пального. Справу зареєстрували в суді, Амєліна затримали, але він вийшов на волю під заставу. Історія з ним ще не закінчилася.

На заміну йому на початку 2017 року посаду голови АМПУ обійняв латвієць Райвіс Вецкаганс, який до цього працював членом ради директорів «Riga Сentral Terminal», де відповідав за «підтримання стосунків з ключовими клієнтами – російськими виробниками вугілля, руди, чавуну, феросплавів».

Джерело: профіль Райвіса Вецкаганса в LinkedIn.

Понад це, колишній роботодавець Вецкаганса – Riga Central Terminal – це спільне підприємство Ризького комерційного порту і російського холдингу «Сибірський Діловий Союз».

Джерело: профіль Райвіса Вецкаганса в LinkedIn

Один з двох засновників «Сибірського Ділового Союзу» – Володимир Грідін, який у 2007 і 2011 роках успішно обирався депутатом Держдуми РФ від путінської партії «Єдина Росія», а також був заступником голови комітету з транспорту.

Тобто, нинішній голова АМПУ кілька років, зокрема, в перші роки російсько-української війни, обстоював інтереси компанії, що належить російському бізнесмену-депутату, який курує транспортну сферу РФ.

Але й це ще не все. На профілі в LinkedIn Вецкаганса не вказана чомусь безпосередньо російська компанія, в якій він працював з січня 2016 року. Інформація про неї вказана в електронній декларації Вецкаганса, яку було подано 2 червня 2017 року: «Фенікс», м. Санкт-Петербург, РФ.

Джерело: E-декларація Райвіса Вецкаганса.

Компанія «Фенікс» – оператор і власник порту Бронка (Санкт-Петербург, РФ). Вона входить в структуру холдингу «Форум», засновником якого була Автономна некомерційна організація «Управління справами регіонального громадського фонду підтримки Федеральної служби безпеки і Служби зовнішньої розвідки».

Джерело: виписка з ЄДРЮЛ/ЄДРІП про російський холдинг «Форум»

А одним з двох головних акціонерів холдинга «Форум» є такий собі Микола Негодов, який з 1977 року служив в управлінні КДБ по Ленінграду та області, а в 2002 році став заступником міністра транспорту РФ.

Виходить, що до того, як Вецкаганс очолив АМПУ, він працював у російській компанії, афілійованій зі спецслужбами РФ, якою володіє генерал-майор ФСБ у відставці. Цікаво, як після цього Вецкаганс зміг успішно пройти спецперевірку перед призначенням на посаду голови АМПУ?

————————————

Україна вже втратила порт Генічеськ, який в совітські часи мав вантажообіг 200-250 тисяч тонн, а зараз не працює. Усть-Дунайський порт в Одеській області, по суті, «мертвий» з оборотом менш як 1 тисяча тонн через суттєве зменшення глибини гавані. Порт Рені за роки незалежності скоротив перевалку вантажів у 16 разів, і вперше за останні роки організовано тендер на днопоглиблення в цьому порту.

Днопоглиблення нарощує гігантські масштаби корупції і пронизане російським втручанням – це пряма дорога до того, щоб втратити морські порти і в Бердянську, Одесі, Маріуполі. СБУ, зокрема, підрозділ економічної безпеки, тактично бореться з російським деструктивом у цій галузі, але потрібні зміни на стратегічному рівні – світова практика передбачає наявність концепції захисту об’єктів критичної інфраструктури, якими є канали, акваторії та флот днопоглиблення.

Олексій Мінаков, політичний оглядач, спеціально для InformNapalm.

При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове

(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0)

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук / Твіттер / Telegram
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.

Помітили помилку? Напишіть нам, будь ласка, приватне повідомлення на сторінку Фейсбук – і ми її виправимо. Дякуємо!