Анатолій Баронін, спеціально для InformNapalm.
26 серпня 2015 року президент Російської Федерації вніс на ратифікацію в Держдуму угоду між РФ і Сирійською арабською республікою про розташування авіаційної групи ЗС Росії. Угоду підписали в Дамаску, дата та сама. Так створили правові умови для розташування російської авіагрупи безстроково і на безплатній основі в районі аеродрому Хмеймім (провінція Латакія).
Відповідно до даних офіційного інтернет-порталу правової інформації, цей документ на пленарному засіданні Держдуми депутатам представить заступник міністра оборони Микола Панков, призначений офіційним представником президента при розгляді палатами Федеральних зборів питання ратифікації цієї угоди. 29 липня 2016 року прем’єр РФ Дмитро Медвєдєв дав розпорядження представити президенту Росії для внесення на ратифікацію в Держдуму угоду між Росією та Сирією про розташування там авіаційної групи збройних сил РФ.
Угода регулює умови перебування російської авіаційної групи на території САР. Підкреслюється, що групу розташовують на території республіки на прохання сирійської сторони, місце дислокації на аеродромі Хмеймім, який разом з інфраструктурою та потрібною територією надають в користування російській стороні на безплатній основі. Оскільки міжнародна практика передбачає у більшості випадків платний характер таких угод, цей пункт свідчить про те, що базовою умовою присутності російської бази в Сирії є збереження режиму Башара Асада, російський контингент буде відігравати роль гаранта.
Застосування російської авіаційної групи здійснюється відповідно до рішення її командира за планами, які узгодили сторони. Зараз командир авіабази – генерал-лейтенант Андрій Гущин (27.02.1966 року народження, уродженець Виборга, до 2016 року – начальник берегових військ – заступник командувача Балтійським флотом по берегових військах).
В угоді закріплено домовленість про те, що озброєння, боєприпаси та матеріали, які потрібні для виконання російською авіагрупою завдань та забезпечення безпеки і життєдіяльності особового складу, вводяться в САР без стягнення зборів і мита, а особовий склад російської авіагрупи «без перешкод перетинає кордон САР, без огляду прикордонними та митними органами сирійської сторони». Отже, угода передбачає розміщення не тільки авіагрупи, а й необмеженого сухопутного контингенту – підрозділів (сил) забезпечення й охорони авіагрупи – без жодних узгоджень із сирійською стороною.
Крім цього, Російська Федерація отримала можливість використовувати базу в Сирії для безперешкодного переміщування зброї та будь-яких інших товарів без контролю сирійської сторони.
Відповідно до угоди, склад російської авіаційної групи визначається російською стороною та узгоджується із сирійською стороною.
Чисельність російського контингенту
У жовтні 2015 року міжнародна спільнота InformNapalm започаткувала цикл публікацій з виявлення, ідентифікації та OSINT-аналізу особистих даних пілотів ПКС РФ з угруповання, розгорнутого в Сирії. На цей час виявлено понад 50 пілотів і членів екіпажів, дані зібрано в інфографіці:
Крім цього, є дані про кількісний склад угруповання.
Логістичний батальйон авіабази налічує 360 військовослужбовців. Вертолітна група – 90-110 осіб. Особовий склад батальйону зв’язку та контролю аеротрафіку – 240 осіб.
На базі перебуває приблизно 150 пілотів, 280 авіатехніків, 690-760 військовослужбовців підрозділів підтримки, обслуговування та логістики.
Щодо озброєння, то підтверджена інформація про ешелоновану систему ППО.
4-й ешелон:
— комплекс С-400 «Тріумф» (2 од., розгорнутий у кінці листопада 2015 року);
— С-200ВЕ «Вега» (N/A).
3-й ешелон:
— комплекс «Бук-М2Е» (N/A).
2-й ешелон:
— «Оса-АКМ» (N/A);
— С-125 «Печора-2М» (N/A).
1-й ешелон:
— «Панцир-С2» (6 од.).
Всього приблизно 100 військовослужбовців.
Угруповання має комплекси РЕБ і РЕР «Красуха-4» (179 бригада РЕБ, Нижньоудинськ), СПР-2 «Ртуть-Б» (3 од.), R-330B (6 од.), R-378B HF (3 од.) з числа 64-ї мсбр (Хабаровськ).
Російське оборонне відомство стверджує, що у цей час охороняє базу загін військової поліції, хоч раніше це завдання виконували підрозділи морської піхоти Чорноморського флоту 7-ї десантно-штурмової (гірської) дивізії ПДВ.
Підтвердженої інформації про сили охорони бази в Хмеймім немає, тому оцінка чисельності особового складу не включає ймовірне сухопутне угруповання з числа коректувальників вогню, артилерійських, мотострілецьких підрозділів, СпП, обслуг РСЗВ, які фіксували у Сирії у 2015 році, але їхня присутність на цей час не підтверджується оперативними даними, а також приблизно 300 військовослужбовців, які обслуговують ВМБ в Тартусі.
Отже, загальна чисельність особового складу бази складає приблизно 1200-1700 чоловік, не враховуючи членів сімей військовослужбовців.
Нестандартне рішення: особовому складу російської авіагрупи та членам їхніх сімей надається імунітет та привілеї, як дипломатичним представникам. Зокрема, транспортні засоби та повітряні судна РФ, які використовують в інтересах російської авіагрупи, мають імунітет від огляду, обшуку, реквізиції, арешту та інших примусових заходів.
Крім цього, обумовлено, що сирійська сторона не пред’являє жодних претензій Росії, авіагрупі та її особовому складу і не подає позовів у зв’язку з їхньою діяльністю.
Статус іноземних військових баз у світовій практиці не передбачає надання військовому контингенту дипломатичного статусу. Так, військовий контингент США в Окінаві (Японія) має лише привілеї (частково їх скоротили після 1995 року), але не дипломатичний статус.
Угода про Хмеймім укладається безстроково і зупиняється через рік з моменту, коли одна зі сторін повідомить про намір зупинити дію цього документу.
Зміст угоди свідчить про те, що Кремль отримав повний контроль над урядом Асада, можливість впливати на нього через питання безпеки. Є високий ступінь ймовірності, що Російська Федерація візьме під контроль особисту охорону Асада, укомплектувавши її своїми силами.
У документі зазначено, що реалізація угоди не потребує додаткових вливань з федерального бюджету. Фінансування здійснюватиметься в межах тих засобів, які виділяють міністерству оборони з бюджету на відповідний рік.
Аналіз доступних відеоматеріалів свідчить про те, що активний розвиток інфраструктури Хмеймім почався ще у 2015 році. Життєзабезпечення бази буде здійснюватися виключно російськими продуктами, матеріалами та комплектуючими. Так, станом на грудень 2015 року на авіабазу постачають російські харчові продукти. Обслуговування також забезпечує цивільний персонал – громадяни Росії, що свідчить про розгортання не тільки бойової групи, але й повноцінних груп постачання.
З огляду на те, що активні будівельні роботи велися вже у 2015 році, логічно припустити: їхнє фінансування не було передбачене бюджетом МО РФ на 2015 рік.
Відеоматеріали RT свідчать про активне будівництво об’єктів, включно з житловими приміщеннями, ще у жовтні 2015 року.
Це підтверджує прогноз, зроблений у березні цього року, що рішення президента РФ про виведення російських військ із Сирії не означало згортання угруповання. Висока ймовірність того, що заявлене скорочення авіаугруповання було пов’язане з потребою спрямувати засоби, виділені на її обслуговування, на будівництво інфраструктури авіабази.
Читайте також: Російське “виведення військ із Сирії” – піар-хід і спроба ввести в оману
Понад це, на той момент російське військово-політичне керівництво вже активно будувало об’єкти на території авіабази в Латакії.
Будівельні роботи на території аеродрому Хмеймім, жовтень 2015 року
Отже, умови присутності російського угруповання в Сирії і масштабне будівництво військових баз вказує на карт-бланш з боку Башара Асада на окупацію території САР Російською Федерацією. Здача національних інтересів сирійського народу й території Сирії відбулася в обмін на гарантії безпеки диктатора. Авіаугруповання ЗС РФ продовжує знищувати мирних жителів і боротися з силами Вільної сирійської армії, прикриваючи геноцид громадян Сирії пропагандистськими лозунгами боротьби з терористами ІДІЛ.
No Responses to “Росія: окупація Сирії в обмін на гарантії безпеки Башару Асаду”