“Транспортні коридори з РФ на Близький Схід – як Росія після інциденту з Туреччиною буде постачати зброю на Близький Схід” – матеріал з таким заголовком опублікували 29 листопада цього року на ресурсі новин lenta.ru. У статті дається нахабне планування ймовірного транзитного коридору з повним ігноруванням думки транзитних держав. Ось кілька уривків:

• Автомобільне сполучення. “Сухопутне сполучення між Росією та Іраном через Закавказзя можливе лише з допомогою транзитних доріг: вздовж Каспійського моря через Дагестан і  Азербайджан і по Військово-Грузинській дорозі через Хрестовий перевал – із Північної Осетії в Грузію і далі через Вірменію в Іран. Зручніша Транскавказька магістраль, що пов’язує Росію з Іраном через Республіку Південну Осетію (окупований Росією Цхінвальський регіон Грузії), Грузію і Вірменію. Водночас, у 2014 році Росія достроково закінчила роботу з модернізації Рокського тунелю, що значно підвищило транзитний потенціал ТРАНСКАМу“.
• Залізничне сполучення. “На початку серпня залізничні війська РФ почали розчищати полотно Абхазької залізниці від міста Очамчири до прикордонного з Грузією Інгурі (адміністративний кордон з окупованою Росією Абхазією)”.
• У резюме до статті зазначається: “Відкриття сухопутних коридорів із Росії в Іран та використання їх для перекидання військових та стратегічних вантажів наштовхується на проблему транзитних держав. Східний маршрут коридору «Північ — Південь» проходить по території нейтрального Туркменістану, який не дозволить транспортування військ по своїй території. Маршрути по території Азербайджану не зовсім влаштовують Іран. Грузинські маршрути заблоковані через конфлікт з Росією, Південною Осетією та Абхазією. Та восени 2016 року в Грузії відбудуться чергові парламентські вибори, і зміни у владних структурах можуть сприяти розблокуванню транзитних маршрутів“.

Хочемо піддати сумніву компетентність автора цього матеріалу, що містить провокаційні моменти. Але є причина занепокоїтися. Його “міркування” ґрунтуються на фактах, а також на інформації кремлівських джерел, які вже сміливо малюють транзитні схеми, в тому числі й через Грузію. 

У зв’язку з цим слід пригадати чутки про кулуарні переговори про можливе відкриття залізничного сполучення з РФ у Вірменію через окуповану Абхазію (Грузія), де влітку цього року російські залізничні війська частково відновили дороги.

Останні новини з переговорів Грузія-Росія у форматі “Абашидзе-Карасін” – отримали меседж у вигляді російського “пряника” про те, що РФ готова спростити візовий режим з Грузією, який сама вона ввела в односторонньому порядку 10 років тому.

До цього додамо покриті таїною нещодавні переговори “Газпрому” з деякими представниками уряду Грузії, що може спричинити газову експансію РФ у Грузію.

Всі контакти Грузії з РФ “мутні”, бо інформацію про вказані вище “новини” грузинське суспільство отримує з третіх джерел, або вона озвучується російською стороною, після цього грузинським політикам доводиться знехотя визнавати той чи інший факт, запевняючи, що все це на благо і жодної небезпеки немає.

Не варто забувати цьогорічні лютнево-березневі події в Грузії, коли у Тбілісі й одночасно в інших регіонах зафіксували факти появи “НТО” – невпізнаних транспортних об’єктів у вигляді “транзитних і списаних” російських військових вантажівок. На думку розсудливих грузинів, все це схоже на промацування з метою з’ясувати реакцію населення на такі дії. Були й інші спроби дізнатися суспільну думку як ззовні, так і зсередини.

Якщо врахувати ще й можливість закриття турецьких заток для російського флоту, то така схема транзиту стає реалістичнішою, а причин для занепокоєння стає більше. Тим більше, що в інфраструктурно-технічному та військовому плані Росія готова здійснити свій транзитний задум.

Тепер слово за Грузією, яка повинна, точніше – зобов’язана, проявити стійкість та принциповість і в жодному разі не піддаватися на оманливу політику російського “пряника”. Так, скептики скажуть, що дешевше й безпечніше гнати військові конвої поромами через Каспій, але тоді втрачають сенс інфраструктурні витрати РФ, націлені на грузинський маршрут, тим більше, що, відмовившись від цього маршруту, Росія втратить можливість реалізації одного з пунктів свого задуму – “проковтнути” Грузію.  Не можна допустити жодного російського транзиту і навіть торгу з цього питання, інакше Грузію автоматично втягнуть в близькосхідний конфлікт, і вона опиниться під російським ковпаком. Так, є ймовірність, що Росія може пробити коридор у Вірменію нахабно й провокаційно, застосувавши військо. Нині як ніколи грузинам слід бути пильними, показати свою єдність і жорстку волю, забути внутрішньополітичні незгоди. Тому що Грузія – суверенна держава, що має Збройні Сили, в чиї обов’язки входить оперативно реагувати на такі загрози. І якщо доведеться битися, ми вистоїмо, адже в цій боротьбі будемо не самі. Якщо ж ми простелимо “килимову доріжку” російському транзиту, незалежність Грузії на цьому закінчиться. 

Іраклій Комахідзе 

(CC BY 4.0) При повному або частковому використанні матеріалу пряме посилання на автора і статтю на сайті InformNapalm.org обов’язкове.
Активне поширення матеріалу в соцмережах вітається!

Переклад А. В