Три роки тому, у вересні 2022 року, CYBINT-група “Центр прийняття рішень”, що входить до складу міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, отримала масив внутрішніх документів низки російських підприємств і корпорацій, які перебувають під санкціями ЄС та США. Ці дані стали основою для системного моніторингу документообігу, який дозволяє виявляти та перекривати ланцюжки постачання критичного обладнання до РФ.
Сьогодні ми публікуємо один із цих документів, датований 24 вересня 2024 року. Це “Акт диагностики состояния зубодолбёжного оборудования“, складений на російському підприємстві, яке співпрацює з авіабудівним концерном ПАО “Яковлев”. До липня 2023 року цей концерн мав назву “Іркут” і входить у структуру російської авіабудівної корпорації, що відповідає за проєктування літаків МС-21 та SJ-100. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ПАО “Яковлев” перебуває під санкціями 27 країн ЄС, США та ряду інших держав.
Саме ці літаки Кремль намагається подати як символ “імпортозаміщення” та “незалежності від Заходу”. Проте внутрішні документи демонструють протилежне: без доступу до західних технологій російське авіабудування виявилося заручником радянського металобрухту та несправних “модернізованих” аналогів.
“Вузьке місце” російської авіації
Зубодолбіжні станки — критичне обладнання для виготовлення зубчастих передач і редукторів у літакобудуванні. Без них неможливе виробництво ключових деталей для двигунів та трансмісій.
Згідно з актом діагностики:
-
більшість станків — радянського виробництва 1972 року, які давно вичерпали ресурс;
-
сучасні німецькі верстати (наприклад, MHD) стали недоступними через санкції;
-
альтернативні закупівлі у Китаї чи країнах СНД не дали результатів;
-
“модернізовані” станки з російського Саратова виявилися несправними або неякісними.
У документі прямо зазначено, що частина обладнання (Liebherr LS122, ZS-200CNC, ZS-360CNC) так і не була введена в експлуатацію через серйозні поломки одразу після постачання.
Зірвані терміни і провал програм
Планові терміни введення станків у роботу перенесені на жовтень 2024 – березень 2025 року. Це означає неминучі затримки у виробництві літаків МС-21 та SJ-100, які Кремль намагається демонструвати як “новітній прорив”.
Щоб компенсувати брак обладнання, заводи планували працювати у 2–3 зміни, однак навіть у такому режимі високі ризики збоїв і браку залишились.
“Зубодолбіжна операція є вузьким місцем у виробництві редукторів для авіаційної промисловості”, — наголошується у документах.
Санкції працюють
Акт діагностики підтверджує: санкційна політика Заходу діє.
-
Термін постачання будь-якого імпортного обладнання зріс до 15 місяців і більше.
-
Вартість сучасних верстатів різко підвищилася, а банки відмовляються кредитувати операції з “недружніми країнами”.
-
Російська промисловість виявилася неспроможною створити конкурентні аналоги, а “модернізовані” станки власного виробництва фактично дискредитували себе.
Висновки
Цей документ вкотре доводить:
-
російська військово-промислова система критично залежить від західних технологій;
-
санкції ефективно вражають слабкі місця ВПК РФ;
-
усі заяви Кремля про “імпортонезалежність” — лише пропагандистська ілюзія.
InformNapalm продовжуватиме оприлюднювати документи з отриманого масиву, які показують реальний стан російського авіабудування та інших секторів ВПК.
Закликаємо журналістів і аналітиків поширювати ці матеріали, аби світ бачив правду за фасадом кремлівської пропаганди.
Читайте також інші тематичні дослідження в розділі CYBINT
Публікація підготовлена спеціально для читачів сайту InformNapalm. Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.
InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільноти та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів спільноти або підтримати InformNapalm своїми внесками.




