Примітка редакції InformNapalm: публікуємо розсдлідування активістів громадської організації  «Європростір»  Олега Батуріна і Сергія Петренка,підготовлене спеціально для міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. У зібраному матеріалі розкрито інформацію про російського воєнного злочинця, генерал-майора РФ Сергія Дубинського, підозрюваного в справі про знищення рейсу MH17 у небі над Донбасом.

Фантастичні «сепари» і місця їхнього мешкання

Весною 2015 року українські ЗМІ облетіла новина: «На запису в справі збитого малайзійського «Боїнга» впізнали генерал-майора ГРУ РФ Петровського».

Опубліковані прокуратурою Нідерландів та СБУ перехоплені телефонні розмови про катастрофу MH17 дали змогу розпізнати в одному з учасників розмови Сергія Миколайовича Петровського (Дубинського), який ховався під позивним «Хмурий». У розмові «Хмурий» повідомив, що пішов з армії у квітні 2014 р. у званні генерал-майора. «Хмурий» також відомий під іменами «Петровський», «Сергій Миколайович», «Плохой Солдат», «П’яний Роджер». Трохи більше інформації про нього можна знайти на сайті «Миротворець». Волонтери встановили, що справжнє ім’я «Хмурого» — Сергій Миколайович Дубинський, народився 9 серпня 1962 року, він був так званим «заступником міністра оборони» та «начальником розвідуправління» терористичної організації «ДНР» і «героєм новоросії».

Та про все по черзі.

Зрозуміло, що ми не могли оминути такого персонажа, як «Хмурий». Тому ми вирушили в селище міського типу Велика Новосілка, що на заході Донецької області. Саме у Великій Новосілці пройшло дитинство Сергія Дубинського, і саме там він прожив кілька років перед воєнною агресією Російської Федерації проти України. Про «етапи великого шляху» «Хмурого» та ще багато про що нам розповіли його друзі, їхні імена, звісно, ми не називаємо.

Сімейство Дубинських, з їхніх слів, у Великій Новосілці багато хто знає. Батько терориста Микола працював інженером, мати, Капітоліна Іллівна Дубинська — вчителька. Обоє вже померли.

— «У вісімдесяті-дев’яності Серьога служив у Збройних силах СРСР, а згодом – у ЗС РФ. У 1985-1987 рр. служив заступником командира і командиром розвідроти 181 мотострілецького полку в Кабулі (Афганістан). Був нагороджений орденами Червоної Зірки та «За службу Батьківщині у ЗС СРСР», – каже його друг.

У1997 році Сергій Дубинський звільнився у запас, оформив пенсію і до 2002 року разом з родиною жив у Ростовській області (РФ). Пізніше розлучився з дружиною, має доньку від першого шлюбу та позашлюбного сина. Весною 2002 року, маючи військове звання підполковника, був призваний із запасу управлінням кадрів Північнокавказького військового округу (нині Південний ВО РФ) і направлений для проходження служби у складі Об’єднаного угруповання військ на Північному Кавказі. У 2002 — 2004 роках служив командиром 974 комендантської роти (в/ч 22727) і начальником розвідки 194-ї комендантської тактичної групи. У 2004 році знову звільнився в запас, але під час пересилання його особова справа загубилася, тому він де-факто залишився на службі. Та йому вдалося оформити пенсію, яку згодом «справедливий російський суд»  зобов’язав повернути (цей епізод став відправною точкою для «Хмурого» в історії з Донбасом).

— У 2005 році він переїхав жити до матері у (Велику) Новосілку. Річ у тім, що його службова квартира лишилася колишній (дружині), а в Росії жити йому не було де, – поділився друг дитинства Сергія Дубинського. — З матір’ю вони жили на Радянській, 56, квартира 11. Життя у нього не ладилось. Свою пенсію він спускав за кілька днів «на бухло і баб». Потім тягнув гроші з материної пенсії і жебрав у знайомих та сусідів. Пив він по-чорному, за це місцеві дали йому прізвисько «П’яний Роджер». Трохи пожив у Новосілці, а потім перебрався в дачний будиночок у село Сторожове. Там він жив приблизно до червня 2014 р.

У 2011-2012 роках у «Хмурого» закінчилася чорна смуга. Під час однієї з ревізій у частинах Південного військового округу виявили, що йому незаконно виплачували пенсію з 2004 року. Почався судовий розгляд, в результаті «Хмурого» зобов’язали повернути отримані гроші. Після цього Дубинський звернувся до командування Південного військового округу РФ з проханням відновити його особову справу і документально оформити йому звільнення в запас із нарахуванням пенсії. Для вирішення цих питань у березні 2012 року він поїхав в управління кадрів Південного ВО РФ, де йому видали припис в розпорядження командира військової частини 11659 (22-а окрема бригада спецпризначення ГРУ Генштабу РФ, населений пункт Степной, Ростовська область) для взяття на всі види забезпечення і підготовки до звільнення в запас.

У квітні «Хмурий», нарешті, добився свого і був звільнений у запас у званні «полковник». Та ще й весь цей час він був у списках своєї частини фіктивно, фактично проживаючи в Україні. Найімовірніше, такі привілеї дали Дубинському не просто так… Натомість він потрапив у списки «їхтамнетів» ГРУ ГШ РФ, які вже тоді готувалися до агресії в Україні. Підтвердження цього – спішний виїзд «Хмурого» у червні 2014 р. у РФ і практично моментальна поява в Слов’янську в товаристві свого друга по Другій чеченській війні Ігоря Гіркіна-Стрілкова на посаді «заступника командувача армією» терористичної організації «ДНР». На окупованій українській території Сергій Дубинський створює роту спецпризначення і розвідувальний відділ, штаб якого був спочатку в Краматорську. Надалі на базі створених «підрозділів» сформував так зване «головне розвідувальне управління» терористичної організації «ДНР», яке й очолив.

На початку 2015 року «Роджер» поїхав з території, контрольованої ТО «ДНР», і остаточно перебрався в Росію.

У Великій Новосілці нам також розповіли, що в Сергія Дубинського є рідний брат — Роман Миколайович Дубинський, 17 січня 1967 р. н. Роман  – громадянин України, уродженець смт Велика Новосілка, в різний час жив за адресами: смт Велика Новосілка Донецької області, вул. Радянська, буд. 56, кв. 11 і м. Донецьк, вул. Жебелева, б. 24, кв. 127.

Роман Дубинський одружений. Зараз абсолютно спокійно живе в Києві, він засновник і керівник ТОВ «Флора-інжиніринг» (м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, офіс 1). Ці дані підтверджує Єдиний державний реєстр юридичних осіб України.

Можливо, багатьом буде цікаво дізнатися, як так сталося, що така одіозна особа та його родичі лишалися поза полем зору українських спецслужб? Хоч, на жаль, однозначної відповіді на це запитання ми також не знаємо, нам вдалося встановити, що після від’їзду «Хмурого» в Росію його слід загубився. На певний час. Поки нам не вдалося відшукати його нову адресу в Росії, де разом з ним проживає і його родина:

Російська Федерації, Ростовська область, Аксайський район, хутір Великий Лог, вулиця Молодіжна, 4В (координати будинку 47°18’15.8″N 39°54’49.7″E). Якщо ми подивимося на цю адресу з допомогою Google Maps, то зможемо побачити ось що (фото будинку станом на 2012 рік).

Тож є чудова можливість відвідати свого «кумира» кожному: від простого роззяви, якому аби руку потиснути та послухати п’яні байки «бувалого» воїна за незалежність невідомо чого, до військового прокурора, який тепер легко зможе вручити йому повістку в суд. Також закликаємо світову спільноту, передусім, тих, хто втратив рідних і близьких в авіакатастрофі «Боїнга», відвідати «неприторенного патріота новоросії» і зазирнути йому в очі. Хай відповідає!

Матеріал підготували  Олег Батурін і Сергій Петренко , ГО «Європростір».

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0 )

Щоб оперативно отримувати сповіщення про нові розслідування InformNapalm, підписуйтеся на сторінки нашої спільноти у соцмережах Фейсбук та Твіттер.

Закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах. Винесення матеріалів розслідувань в публічну площину здатне переломити хід інформаційного та бойового протистояння.