10 серпня 2017 р. президент Російської Федерації вніс на ратифікацію в Державну Думу підписаний 2 листопада 2016 р. Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди між Російською Федерацією і Республікою Білорусь про спільну охорону зовнішнього кордону Союзної держави в повітряному просторі і створення Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони Російської Федерації і Республіки Білорусь від 3 лютого 2009 р.  (законопроект №245943-7). Станом на 11 серпня сказано, що законопроект ще перебуває на розгляді. Запропоновані в Протоколі зміни і доповнення фактично дають Росії карт-бланш на воєнні дії на території Білорусі під прапором Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони.

Угода 2009 р. передбачала створення і визначення завдань Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони Російської Федерації і Республіки Білорусь, зокрема, під час так званого  «періоду загрози» – проміжок часу, впродовж якого виникла і зберігається загроза збройного нападу на одну зі Сторін в регіоні (підкреслення наше). Угода набрала чинності у березні 2012 р.

Протокол про внесення змін та доповнень в Угоду підписали в Мінську 2 листопада 2016 р. під час засідання спільної Колегії міністерств оборони Росії та Білорусі. Тоді ж прийняли інші важливі рішення у галузі безпеки так званої Союзної держави РФ і РБ. Олександр Лукашенко затвердив Протокол своїм указом від 10 березня 2017 р.

Протокол передбачає зміну термінології. Зокрема, замість колишніх Військово-повітряних сил ЗС РФ пропонується вживати назву Повітряно-космічні. Це віддзеркалює реальні зміни видової структури ЗС РФ у 2015 р. і особливо нас не цікавить.

Важливіша пропозиція замінити поняття «період загрози» на «період безпосередньої загрози агресії», який визначають як «період загострення військово-політичної ситуації, впродовж якого виникла і зберігається загроза агресії проти однієї зі Сторін в регіоні з боку якоїсь держави чи групи держав» (підкреслення наше).

Нова редакція поняття тимчасово чинника існування загрози значно розширює можливості для повномасштабного розгортання так званої Єдиної регіональної системи ППО, а по суті угруповання ПКС РФ на території Білорусі.

По-перше, для цього вже не потрібна загроза збройного нападу, досить виникнення і збереження загрози агресії. По суті, будь-який підрозділ Збройних Сил України, який дислокується вздовж кордону з Росією та Білоруссю, можуть розглядати як чинник потенційної загрози агресії.

По-друге, під цією невизначеною загрозою можуть мати на увазі будь-що, починаючи від заяв лідерів політичних сил, і до створення військових баз НАТО на території України.

По-третє, «період загострення військово-політичної ситуації» – при бажанні можна починати відлік з моменту окупації Криму чи війни на Донбасі. Адже це справді загострена ситуація є в Україні. Протяжність українсько-білоруського кордону понад тисячу кілометрів.

У зв’язку з цим треба зазначити, що на території Білорусі в період з 8 грудня 2013 р. (Майдан) і аж до 7 вересня 2014 р. (підписання першої Мінської угоди) перебував обмежений контингент ПКС РФ, який базувався на білоруських авіабазах в Барановичах і Бобруйську.

Читайте докладніше: У Білорусі готується плацдарм ПКС РФ для вторгнення в Україну. OSINT-аналіз

Також треба звернути увагу на передбачені Протоколом зміни в Положенні про Єдину регіональну систему протиповітряної оборони Російської Федерації та Республіки Білорусь.

У чинному Положенні сказано, що уповноважені органи Сторін спільно з командувачем Єдиної регіональної системи організовують взаємодію «між Військово-повітряними силами і військами (силами) протиповітряної оборони Балтійського флоту, об’єднаннями Військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Російської Федерації, Військово-повітряними силами і військами протиповітряної оборони Збройних Сил Республіки Білорусь» (підкреслення наше).

У новій редакції ця взаємодія вже здійснюється «між Повітряно-космічними силами Збройних Сил Російської Федерації, Західним військовим округом, об’єднаннями Військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Російської Федерації, Військово-повітряними силами та військами протиповітряної оборони Збройних Сил Республіки Білорусь» (підкреслення наше).

Згадка в цьому контексті ЗВО ЗС РФ (що прилягає до кордонів Білорусі та України) може свідчити про бажання  розширити військовий інструментарій на випадок «загострення військово-політичної ситуації».

Нагадуємо, що Росія проводить перекидання ударних бронетанкових груп до своїх західних кордонів напередодні спільних стратегічних навчань «Захід-2017». Маневри будуть проходити 14-20 вересня, зокрема, на території Білорусі.

Керівництву Республіки Білорусь варто подумати про перспективи «військової співпраці» з політичним режимом, якого душать міжнародні санкції і тому режиму дуже потрібні «маленькі переможні війни». Можливо, саме зараз черговій слов’янській країні (чи її частині) ретельно й методично готують «повернення в рідну гавань». Мало приємного віщує потенційне втягування Білорусі в конфлікт РФ з Україною.

У зв’язку з цим прикметно, що вже місяць залишається вакантною посада командувача ВПС і військами ППО Білорусі. Генерал-майор Олег Двігалев, який обіймав цю посаду останні 5 років, 8 липня був призначений головою державного військово-промислового комітету Білорусі. Ім’я колишнього командувача фігурує в матеріалі про потенційних агентів впливу РФ у Білорусі. Можна припустити, що усунення з посади Двігалева і те, що на посаду так довго не призначають наступника, свідчить про спробу Мінська тихо саботувати «співпрацю», яка перетворює Білорусь в заручницю зовнішньополітичних авантюр Кремля.

Матеріал до публікації підготовлено спеціально для InformNapalm.

При використанні інформації активне посилання на джерело обов’язкове
(Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0)

Тисніть репост і діліться з друзями.
Підписуйтеся на сторінки спільноти InformNapalm у
Фейсбук / Твіттер / Telegram
і оперативно отримуйте інформацію про нові матеріали.

Помітили помилку? Напишіть нам, будь ласка, приватне повідомлення на сторінку Фейсбук – і ми її виправимо. Дякуємо!