Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm пропонує читачам цікавий аналітичний матеріал експерта з інформаційної безпеки групи «Інформаційний Спротив» В’ячеслава Гусарова, який підняв завісу над таємницею – скільки, за його підрахунками, Російська Федерація витрачає щороку на інформаційну війну проти України? 

Рік тому американський конгресмен Ден Майк зробив сенсаційну заяву: «Путін витратив на пропаганду з дискредитації України понад 9 мільярдів доларів». На думку конгресмена, президент Росії застосовує пропаганду як в Україні, так і в боротьбі із західним світом.

Війна, розв’язана в Україні, тільки частково велась традиційною зброєю – кулеметами, танками й гарматами.  За лаштунками бойових баталій залишився інформаційний компонент російської агресії.

У попередній схемі навмисне не позначена частина бойового забезпечення, що стосується інформаційних заходів – військові комплекси радіорозвідки (радіопрослуховування) й радіоприглушення, типографії для друку листівок чи апаратура-симулятор мобільних ретрансляторів, що розсилала українським бійцям провокаційні СМС-повідомлення та інше.

Отже, спробуємо порахувати, скільки Росія витрачає на рік на інформаційні заходи забезпечення війни на Донбасі.

На початку кілька застережень: до російських інформаційних заходів, що проводяться в Україні, ми відносимо весь спектр комунікативного впливу, який застосовує Росія. Ми не виключаємо, що пропустили якісь деталі, адже спектр інструментів інформаційного впливу доволі широкий. Наша мета – оцінити загальну картину російської інформаційної війни, що проводиться в рамках окупації території Донбасу, а також інформаційної експансії Росії в Європі.

Почнемо з бойового забезпечення російсько-терористичних військ на Донбасі:

а) російські засоби радіоелектронної боротьби, які були помічені в зоні АТО:

три комплекси радіоелектронної боротьби «Ртуть-БМ» (код 1Л262Э  – придушення ліній зв’язку й радіовибухівок у діапазоні 95 – 420 МГц)– 70 млн руб. кожен;

комплекс РЕБ «Красуха-4» (код 1РЛ257 – для прикриття від радіолокаційного виявлення території, а також для протидії літакам радіолокаційного виявлення й керування та безпілотним літальним апаратам) – 258 млн руб.;

комплекс «Борисоглібськ-2» (код РБ-301Б – для розвідки й придушення мобільних систем і радіозв’язку в діапазоні 1,5 – 1000 МГц) – 500 млн руб.;

б) засоби радіорозвідки, які були помічені в зоні АТО:

комплекс радіорозвідки «Торн»  – 100 млн руб.;

безпілотний комплекс «Орлан 10» (з бортовим комплексом РЕБ «Леер-3» для придушення мереж мобільного зв’язку GSM) – 336 млн руб.;

в) засоби психологічної боротьби, помічені в зоні АТО:

випуск листівок і газет – 10 млн руб.  на рік (0,2 млн дол. США)

Підтримка проросійських ідеологічних рухів окупованого Донбасу («Вільний Донбас», «Донецька Республіка», «Оплот», «Мир Луганщині», «Новоросія», «Південний схід», «Луганський економічний союз» та інші) – приблизно 80 млн руб. на рік.

Підтримка регіональних проросійських ЗМІ:

а) телебачення («Луганськ-24», Новоросія TV», «1-й республіканський телеканал», «Оплот ТВ», «ЮНІОН-ДНР», «АР-ТВ») – приблизно 180 млн руб. на рік;

б) Інтернет онлайн канали «Перший Республіканський – ДНР ТВ», «Інформбюро», «Патріотичні Сили Донбасу», «News-Front» та інші – приблизно 5 млн руб. на рік;

в) FM-радіо («Радіо Новоросії», «Радіо ДНР») – приблизно 5 млн руб. на рік.

г) ретрансляція пакету федеральних телевізійних каналів і радіопрограм – 2 млн руб. на рік;

д) друкована преса («ХХІ вік», «Муніципальна газета», «Голос народу» та ін.) – приблизно 1 млн руб. на рік;

ж) підтримка електронних ЗМІ (lugansk-online.info, novorosinform.org, komitet.net.ua, dnr.today, rusvesna.su. та ін.) – приблизно 1 млн руб. на рік.

Неважко порахувати, що щорічні витрати із федерального бюджету Росії на інформаційні заходи пропаганди сепаратизму на окупованому Донбасі складають приблизно 274 млн руб. на рік (5,5 млн дол. США).

Вартість бойової техніки, завезеної на територію України з Росії складає 1,4 млрд руб. (25 млн дол. США).

Крім війни на Донбасі, Росія веде інформаційну кампанію в європейському інформаційному просторі. Багатогранність методів інформаційного впливу та масштаби їхнього застосування демонструють наміри Кремля сформувати в Європі проросійську аудиторію і надалі використовувати її як інформаційну платформу у власних зовнішньополітичних інтересах.

У першу чергу слід сказати про російську систему медійного впливу:

а) Всеросійська державна телевізійна й радіотрансляційна компанія (телеканали «Росія-1», «Росія-2», «Росія-24», «РТР-Планета» «EuroNews»; інтернет-проекти  «Росія», Вєсті.ru, Країна друзів, Digitalrussia.tv, Країна.ru та інші) витратила в 2014 р. 52,9 млрд руб. (приблизно 1,3 млрд дол. США). Кілька місяців тому в анексованому Криму за підтримки ВДТРК запущена Суспільна кримсько-татарська телерадіокомпанія, куди увійшли телеканал «Міллет» і радіостанція «Ватан седаси». За приблизними підрахунками, на 2015 рік для потреб ВДТРК заплановано приблизно 55 млрд руб., з них по спеціальній програмі «формування об’єктивного образу Росії за кордоном» – 12,2 млрд руб. та додатково ще 3,5 млрд руб. для забезпечення міжнародної діяльності;

б) Міжнародне інформаційне агентство «Росія сьогодні» (телеканал Russia Today, новинне відеоагентство Ruptly, міжнародна інтернет-студія Sputnik, РІА Новини, Сайт Ria.ru та інші) збільшило свою витратну частину на 41 % у порівнянні з 2014 р. Це пов’язано з відкриттям офісу компанії RT у Лондоні та із запуском цілодобових каналів трансляції французькою та німецькою мовами. Крім того, агентство «Росія сьогодні» поглинуло редакцію радіостанції «Голос Росії» і включило до свого складу «РІА Новини». За офіційними даними:

– бюджет Russia Today у 2014 році склав біля 500 млн дол.

– бюджет РІА Новини та інформаційного агентства «Sputnik» в 2014 р. склав майже 4,5 млн дол.

За різними даними, приблизна цифра загального бюджету всього МІА «Росія сьогодні» на 2015 рік складає 650 млн дол. США.

в) Перший канал Росії («Перший канал. Всесвітня Мережа»). На його базі запущений «Перший Балтійський канал», розгалужений на Латвію («ПБК Латвія»), Естонію («ПБК Естонія») Литву («ПБК Литва»). Крім того, за договором зі шведською компанією SES  Перший Балтійский канал оплачує подачу сигналу на супутник і підключення трансляції на мережі кабельного телебачення країн Балтії. Для всього цього Перший канал Росії у 2014 р. отримав із бюджету 150 млн дол. США. На 2015 р. каналу виділили приблизно такі ж засоби й ще додаткове фінансування 3,5 млрд руб. (64 млн дол. США), щоб покрити різницю курсу «просілого» рубля;

г) фінансування холдингу Газпром-медіа (телеканали «НТВ», «ТНТ»; супутникова телекомпанія «НТВ-ПЛЮС»; радіостанції CІТІ-FM, Ехо Москви, Авторадіо, 101.ru; видавництво «Сім днів»; кіностудії «НТВ-кіно», «Централ Партнершип»; інтернет-портали Rutube та Now.ru й інші) здійснюється через корпорацію «Газпром». У даний час «Газпром-Медіа» розширює мовлення запуском нових каналів. За приблизними підрахунками, його щорічне фінансування може складати близько 300 млн дол. США;

д) Національна Медіа Група (НМГ) позиціює себе приватним медіахолдингом. До неї входять: телеканали «П’ятий канал», РЕН ТВ, LifeNews TV; газета «Ізвєстія», сайт LifeNews.ru; студія «Російська служба новин».

Фінансування здійснюється через його бенефіціарів – компанію «Согаз», банк «Росія» та «Сургутнафтогаз». Канал LifeNews частково належить (49%) Національній Медіа Групі й отримує фінансування від компанії «Сургутекс». За приблизними підрахунками, щороку фінансування Національної Медіа Групи може складати не менше 300 млн дол. США;

ж) Russia Beyond the Headlines – міжнародний видавничий проект «Російської газети», що періодично виходить безкоштовним друкованим і електронним додатком до найвідоміших видань світу 16 мовами (The Washington Post (США), The New York Times (США), The Daily Telegraph (Великобританія), Le Figaro (Франція), Süddeutsche Zeitung (Німеччина), The Economic Times (Індія), Folha de Sao Paolo (Бразилія), La Repubblica (Італія), JoongAng Ilbo (Північна Корея), China Business News (Китай) та інші). Бюджетування проекту здійснюється в рамках «Російської газети» й складає приблизно 10-12 млн дол. США.

Загалом, для роботи російської системи медійного впливу Кремль щороку витрачає 2626 млн дол. США.

Величезну роль в плані інформаційного впливу відіграють російські засоби мережевої комунікації:

Російські соціальні мережі «Однокласники», «ВКонтакті» та «Мій Світ», а також інстант-месенджер «Агент Mail.Ru» з поштовим сервісом «ICQ» з 2014 р. повністю в руках російської інтернет-компанії Mail.Ru Group. Фігурально, вони всі утворюють єдину соціальну інтернет-платформу під єдиним «дахом».

Керує Mail.Ru Group близький до Кремля російський олігарх Алішер Усманов (45% акцій).

Приблизне фінансування російської соціальної інтернет-платформи може складати до 50 млн дол. США на рік.

Програмно-комп’ютерні й мережеві елементи впливу Кремля представлені кількома відомими групами:

«Лабораторія Касперського» – працює в інтересах ФСБ Росії по «активних заходах» в мережі Інтернет;

проект «Кіберберкут» – група російських хакерів, які викладають в мережу матеріали злому. Є дані, що організація «Кіберберкут» є проектом російських спецслужб;

спеціальні підрозділи кібербезпеки ФСБ, МВС, МО та інших структур – фінансуються за рахунок своїх структур.

Приблизне фінансування груп російських хакерів може складати близько 100 млн доларів США на рік.

Крім цього, в Росії функціонує розгалужена організація інтернет-тролів – творців потрібних постів у соціальних мережах. Їхні офіси у різних районах РФ: п. Ольгіно (Санкт-Петербург), п. Яблунівський (Республіка Адигея), п. Перекатний (Республіка Адигея), п. Зелене Місто (Нижньогородська обл.), м. Бєлгород, м. Рязань, м. Хабаровськ, м. Калінінград та інші. Найвідоміша з цих організацій – ВАТ «Інтернет дослідження» (м. Санкт-Петербург). За підрахунками, в середньому для оплати праці 3 тис. операторів у соціальних мережах по Росії потрібно 1800 млн рублів (32,4 млн дол. США).

Загалом, на програмно-комп’ютерні й мережеві елементи впливу потрібно 132,4 млн дол. США на рік.

Російська система соціального формування суспільної думки представлена Всеросійським центром вивчення суспільної думки (ВЦВСД), а також дослідницьким агентством Євразійський монітор, соціологічною службою Фонд Суспільної Думки, аналітичним центром «Левада-центр» та іншими суб’єктами.

Ці структури складають базис для моделювання потрібної думки аудиторії через результати соціальних досліджень.

В Україні діяльність ВЦВСД і його структур була помітна під час підготовки до проведення «кримського референдуму» 2014 р. й «виборів» в анексованому Криму.

Щоб додати правдоподібності соціологічним опитуванням, співробітники ВЦВСД придумали й створили «підшефний підрозділ» – Кримський республіканський інститут політичних та соціологічних досліджень, на який посилалися під час оголошення результатів “плебісциту”. А влітку 2015 р. на окупованій терористами «ЛНР» та «ДНР» території практично одночасно виникли два центри соціологічних досліджень з однаковою назвою – «Особливий статус», які також «диктують думку» в окупованому регіоні.

Діяльність російських суб’єктів формування суспільної думки неодноразово помічали за кордоном – результати їхніх досліджень публікувалися в місцевих ЗМІ.

Приблизний бюджет Кремля на проведення «замовних» соціологічних досліджень, а також на утримання створених підконтрольних структур на невизнаних територіях міг становити близько 100 млн дол. на рік.

Суспільно-національний закордонний вплив здійснюється головним чином через Федеральне агентство у справах СНД, співвітчизників, що живуть за кордоном –Росспівробітництво. В його складі працюють представництва у 80 країнах світу.

Росспівробітництво – підрозділ російського МЗС. За офіційними даними, за 2013 р. на заходи «м’якої сили» за кордоном було виділено майже 330 млн дол. США. При цьому, слід зауважити, витрати в 2014 р. були аналогічні. Щодо 2015 р., то уряд РФ збільшив фінансування проектів для Росспівробітництва на просування російської мови на 2 млрд рублів (36 млн дол. США).

Крім цього, формування суспільного, політичного та ділового клімату за кордоном здійснюється через інститути громадянського суспільства, реалізується через діяльність урядових фондів, які діють як громадські організації. Завдання урядових фондів – приєднання закордонної аудиторії до російської культури, історії та політики. Головні з них:

Громадська організація Фонд «Російський світ» – популяризація історії, мови й культури в різних країнах світу. Засновниками Фонду від імені Російської Федерації є Міністерство закордонних справ РФ та Міністерство освіти і науки РФ. Діяльність громадської організації поширена на всі європейські країни та країни СНД. Щорічний бюджет діяльності Фонду становить – 750 мільйонів рублів плюс фінансування інтернет-телеканалу та радіостанції «Російський світ» – близько 10 млн рублів. (15,2 млн дол. США).

Неурядова організація Фонд підтримки публічної дипломатії ім. О. М. Горчакова має на меті покращення зовнішньополітичного іміджу Росії. Фонд заснований Міністерством закордонних справ Росії. Організація підтримує ЗМІ та електронні інформаційні ресурси за кордоном, допомагає фінансово, методично й організаційно закордонним вітчизняним організаціям. Фонд Горчакова підтримує активний сьогодні проект «Народна дипломатія», який розгорнув свою діяльність у країнах колишнього радянського табору. Щорічний бюджет Фонду становить 55 млн руб. (1,1 млн дол. США).

Некомерційна організація Російська рада з міжнародних справ у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин. Заснована Міністерством закордонних справ РФ та Міністерством освіти та науки РФ, Російською Академією наук, Російським союзом промисловців та підприємців та інформаційним агентством «Інтерфакс». Є одним з інструментів публічної дипломатії та «м’якої сили» Росії у Європі та світі. Головне завдання Ради – формувати потрібну думку й тестувати настрої еліт та суспільства в інтересах політики Росії. Щорічний бюджет діяльності Ради складає приблизно 5 млн дол. США.

Неурядова організація Фонд історичної перспективи створена для фінансування Європейського (Париж) та Американського (Нью-Йорк) філіалів Інституту демократії та співробітництва. Діяльність інституту зосереджена на поширення російських ідей та сприяння зовнішній політиці Росії у питаннях міжнародних стосунків, геополітики, історії та медіа. Щорічний бюджет діяльності Фонду складає – близько 3 млн дол. США.

Отже, щороку витрати Москви на проведення заходів суспільно-національного впливу за кордоном становлять приблизно 390,3 млн дол. США.

Вплив на закордонну аудиторію через націоналістичні та ультрарадикальні рухи проводиться завдяки створенню каналу комунікації Кремля з керівниками окремих європейських суспільно-політичних організацій. Це «Front National» (Франція), «UKIP» (Великобританія) «BNP» (Великобританія) «AfD» (Німеччина), «Jobbik» (Угорщина), «Latvijas Krievu savieniba» (Латвія), «Атака» (Болгарія), «Forza Italia» (Італія) та інші. Багато з цих утворень мають своїх представників у національних та в Європейському парламенті. Кремль фінансує не тільки їхню діяльність й передвиборчі кампанії, а й засоби масової інформації, що їм належать (газети, TV).

У цю ж категорію, певно, можна зарахувати спроби Кремля поширити за кордон російський байкерський рух на чолі з московською організацією «Нічні вовки». Їхня очевидна мета – знайти за кордоном однодумців і створити нові канали комунікації в інтересах політики Росії.

За приблизними розрахунками, така підтримка Кремлю обходиться не менше ніж у 200 млн дол. США.

***

Отже, для проведення інформаційної кампанії Москва застосовує повний спектр інструментів інформаційної війни – від військової техніки на Донбасі й до елементів «м’якого впливу» на закордонну аудиторію.

Підрахунки свідчать, що Російська Федерація щороку витрачає на проведення інформаційної кампанії не менше 3,5 млрд дол. США.

А якщо врахувати той факт, що за останні три роки російська інформаційна машина працювала по-максимуму, то зрозуміло, що мав на увазі американських конгресмен Ден Майк. Дев’ять мільярдів дол. США, про які говорив конгресмен Майк, цілком вкладаються в схему витрат Росії на свою інформаційну війну.

Інформацію про нібито скорочення бюджету-2016 Росії на «підтримку ЗМІ» слід розуміти як банальний популізм, бо якщо інформаційна машина Кремля вже запущена, то раптово зупинити її неможливо. Крім того, програми Кремля для поширення пропаганди не закриті, не призупинені. «З метою скорочення бюджету» просто змінили терміни їх завершення.

В’ячеслав Гусаров, експерт з інформаційної безпеки, ЦВПД, група “ІС”
Джерело: sprotyv.info

Переклад А. В.