«Російське військове вторгнення в Грузію
у серпні 2008 року було неминучим,
незалежно від того, що зробили грузини»
Павло Фельгенгауер

Минуло 8 років від початку російської воєнної агресії проти Грузії, яку називають п’ятиденною війною. Не зважаючи на припинення вогню, війна не закінчилася, вона лише змінила форму. Зараз під контролем російських окупантів понад 20% території Грузії, і цей показник збільшується щодня, адже Росія, порушуючи всі договори й норми міжнародного права, методично й цілеспрямовано продовжує політику повзучої окупації, викрадає та вбиває мирних громадян.

Слід сказати, що в останні роки, на фоні подій в Україні та Сирії, а також терористичних атак у Європі, тема російської воєнної агресії проти Грузії у серпні 2008 року відійшла на другий план. Хоч російська пропаганда за будь-якої нагоди піднімає тему війни «08.08.08» як «братньої допомоги» південноосетинським та абхазьким сепаратистам. Тбілісі в мовчазному ступорі і повертається до подій тих днів тільки у пам’ятні дні початку серпневої війни. Проблема ще й у тому, що доступних, розрахованих на широку аудиторію матеріалів та незалежних розслідувань фактів та передумов, що призвели до російської воєнної агресії проти Грузії у 2008 році, не так багато, а те, що є, – це публікації грузинською та, у кращому випадку, англійською мовою.

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm з 2015 року збирає, систематизує та перекладає такі матеріали різними мовами. З-поміж таких матеріалів слід звернути увагу на дані проекту damoukidebloba.com, а також інших джерел, що протидіють брехливій російській пропаганді:

• Російські “миротворці” у серпневій війні 2008 року(від 29.10.2015)
• Наслідки російської воєнної агресії проти Грузії у 2008 році. Інфографіка(від 05.11.2015)
• Стерті кордони Грузії внаслідок російської окупації. Продовження повзучої агресії РФ (від 06.11.2015)

Крім цього, InformNapalm провів низку власних OSINT-розслідувань, виявив і оприлюднив інформацію про російських військовослужбовців, які брали участь в агресії РФ проти Грузії у серпні 2008 року і причетні до воєнних злочинів та етнічних чисток.

Варто звернути увагу на такі розслідування:

• Покаяння псковського десантника(від 18.11.2015). У цій публікації ми представили групу російських десантників 104-го полку ПДВ із Пскова, які брали участь в агресії проти Грузії у 2008 році. У розслідуванні фігурують 19 російських воєнних злочинців, восьмеро з них продовжують служити у ЗС РФ, а шестеро брали участь у неоголошеній війні РФ проти України.

• Династія російських воєнних злочинців. Біографія окупанта (від 22.07.2016). У матеріалі представлена російська офіцерська династія Штонденків: батько – полковник Юрій Штонденко, «ветеран» російського вторгнення в Грузію у 2008 році, на той час був в авангарді сил вторгнення у ранзі заступника командира 42-ї дивізії; син – старший лейтенант Володимир Штонденко, військовослужбовець російської окупаційної військової бази в Абхазії.

• Кар’єрний ріст «містера Бонда»: від окупованого Цхінвалі до окупованого Криму (від 01.03.2016) – публікація про російського офіцера Євгена Желєзкіна, учасника серпневої війни 2008 року. Желєзкін донедавна був військовослужбовцем окупаційної російської військової бази у Цхінвальському регіоні Грузії, а тепер його перевели у Берегові війська Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму.

Також нагадуємо публікації InformNapalm, у яких показано цинізм та підлість російських окупантів, які позують на фоні знищених ними грузинських сіл, а також висвітлено факти вандалізму та методи ведення безчесної війни:

• «Російський світ»: ексклюзивне відео збочених розваг воєнних злочинців в околицях Горі (від 03.11.2015)
• «Місцеві ми»: про те, як російські окупанти пускають корені на чужій землі (від 13.11.2015)
• Російські інтервенти розстрілюють у повітрі пілота, який катапультувався, Грузія, 2008 рік (від 01.12.2015)
• “Російський світ”: погляд із Космосу (від 09.07.2016)

На особливу увагу заслуговують розслідування, проведені незалежними експертами. У російськомовному сегменті інтернету можна знайти низку тематичних публікацій Андрія Ілларіонова (радник з економічної політики в Адміністрації Путіна у 2000–2005 рр.), він провів грандіозну роботу з вивчення та аналізу передумов та фактів, пов’язаних із серпневою війною 2008 року. У одній із робіт Ілларіонов  порівнює хронологію дій обох сторін – російської та грузинської – перед конфліктом. Автор, спираючись на факти, показує, як Росія за кілька років до відкритого вторгнення в односторонньому порядку, порушивши всі договори та статуси, почала вводити на територію т. зв. Південної Осетії танки та інше важке озброєння, відкрито підтримувала та заохочувала сепаратистів, будувала нові військові бази, фактично була стороною конфлікту, але продовжувала грати роль миротворця:

• Російсько-грузинська війна. Хто був першим? Частина перша
• Російсько-грузинська війна. Хто був першим? Частина друга
• Жертвоприношення миротворців. Свідчення очевидців
• Інтерв’ю медиків з Верхнього містечка

У цьому контексті цікавий огляд Джона Б. Данлопа Серпнева війна 08.08.08: Хто почав першим? Доповідь представили співробітникам Гуверівського інституту (Стенфордський університет, США) на VIII Всесвітньому конгресі Міжнародної ради з дослідження Центральної та Східної Європи (ICCEES) у Стокгольмі 26–31 липня 2010 року. Огляд містить висновки трьох іменитих експертів: Андрія Ілларіонова, Павла Фельгенгауера (військовий оглядач) та Юлії Латиніної (журналіст, правозахисник), вони не згодні з офіційною думкою Кремля про те, яка сторона ініціювала воєнні дії в п’ятиденній російсько-грузинській війні у серпні 2008 року. Як резюме доповіді – слова Павла Фельгенгауера: «Ця війна не була імпровізованою реакцією на несподівану грузинську воєнну атаку проти Південної Осетії, адже таку величезну кількість військ неможливо тримати довго в стані 24-годинної готовності. Воєнне вторгнення було неминучим, незалежно від того, що зробили грузини».

Найбільш реально передає атмосферу та емоції тих серпневих днів 2008 року робота російського документаліста Андрія Некрасова – фільм «Уроки російської».

Публікацію підготовлено на основі власних матеріалів міжнародної спільноти InformNapalm та інших джерел.

Іраклій Комахідзе

(CC BY 4.0) Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org, при повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на автора і статтю на сайті обов’язкове.

Ми закликаємо читачів активно ділитися нашими публікаціями в соціальних мережах.Винесення матеріалів у публічну площину може переломити хід інформаційного та бойового протистояння.